Тема 4. Відносини власності в економічному житті суспільства

• Власність як економічна категорія.

• Економічний зміст і юридична форма власності.

• Структура власності за її типами, видами і формами.

• Еволюція відносин власності.

Місце власності в економічній системі

Об'єкти власності

Суб'єкти власності

Еволюція форм власності

Сучасні форми приватної власності

Сучасні форми суспільної власності

Сучасні форми змішаної власності

Біосоціальні риси людини

Власність – сукупність відносин між суб’єктами господарювання з приводу привласнення засобів виробництва і його результатів.

Привласнення – процес поєднання об’єкта і суб’єкта привлас-нення, конкретний спосіб володіння річчю, відношення до речі як до власної.

Відчуження – позбавлення суб’єкта права на володіння, користування і розпорядження об’єктом власності.

Суб’єкт власності – носії відносин власності.

Об’єкт власності – все, що можна привласнити і відчужити.

Право власності – сукупність узаконених державою прав та норм, які складаються між суб’єктами з приводу привласнення й використання об’єктів власності.

Приватна власність – тип власності, коли виключне право на володіння, користування і розпорядження об’єктом власності та доходом належить приватній особі.

Індивідуально-трудова – характеризується тим, що фізична особа одночасно є власником засобів виробництва і працівником.

Сімейна трудова – це власність, за якої в господарстві використовується праця членів сім’ї.

Партнерська власність – це об’єднання капіталів або майна кількох фізичних чи юридичних осіб, при збереженні своєї частки внесеного капіталу.

Корпоративна (акціонерна) власність – капітал, утворений завдяки випуску і продажу акцій.

Асоційована власність – поєднана приватна та суспільна власність.

Суспільна власність – власність утворена в результаті спільного привласнення засобів виробництва і його результатів.

Державна власність – система відносин, за якої абсолютні права на управління і розпорядження власністю здійснюють органи державної влади.

Загальнодержавна власність – спільна власність усіх громадян країни, яка не поділяється на частки і не персоніфікується.

Муніципальна (комунальна) власність – власність, що перебуває в розпорядженні регіональних органів влади.

Кооперативна власність – це об’єднана на добровільних засадах для здійснення спільної діяльності власність членів окремого кооперативу.

Власність трудового колективу – спільна власність передана державою у розпорядження колективу підприємства.

Власність громадських, релігійних організацій – власність, створена за рахунок власних коштів, пожертвувань, або шляхом передачі державного майна.

Змішана власність – поєднана власність різних форм – державної, приватної, колективної та ін.