Тема 5. Товарне виробництво та товарно-грошові відносини.
Підтема 5.1. Форми організації суспільного виробництва
Суспільне виробництво, його основні риси та складові елементи.
Натуральна форма організації виробництва.
Товарна форма виробництва.
Товар і його властивості.
Проста і розвинута форми товарного
Альтернативні теорії вартості.
Закон вартості.
Основні риси натурального господарства
Основні теорії вартості
Спільність і відмінність простого й розвинутого товарного виробництва
Основні риси виробництва
Функції закону вартості
Форма суспільного виробництва – це певний спосіб організації господарської діяльності.
Натуральне господарство – такий тип організації виробництва, при якому люди виробляють продукти для задоволення своїх власних потреб, тобто продукти праці не набувають товарної форми і призначені для особистого та внутрішнього господарського споживання самими виробниками.
Товарне виробництво – така форма організації суспільного господарства, за якої продукти виробляються не для споживання їх виробниками, а спеціально для обміну, для продажу на ринку.
Ринкова економіка – форма розвитку товарного виробництва в умовах економічної демократії.
Благо – все, що задовольняє людські потреби, відповідає їх інтересам, цілям та прагненням.
Неекономічні блага – блага, надані людині природою і є необмежені.
Економічні блага – блага трудової діяльності людини, які існують в обмеженій кількості.
Товар – це економічне благо, що задовольняє певну потребу людини і використовується для обміну (купівлі-продажу на ринку).
Споживча вартість – здатність товару задовольняти будь-яку потребу людини.
Вартість товару – це уречевлена в товарі суспільна праця виробника.
Мінова вартість – пропорція, в якій товар одного роду обмінюється на товар іншого роду.
Корисність товару – ступінь задоволення, яке отримує споживач від споживання товару чи послуги.
Цінність – ступінь корисності товару для конкретного споживача – основа для визначення вартості виробленого блага.
Ціна – грошовий вираз вартості і цінності товару.
Рідкість – обмеженість ресурсу порівняно з потребою в ньому.
Конкретна праця – праця за спеціальністю, яка створює споживчу вартість товару.
Абстрактна праця – загальні затрати живої праці (фізичної, розумової, психічної), які створюють вартість товару.
Гранична корисність – це додаткова корисність, яку отримує споживач від додаткової одиниці товару чи послуги.
Суспільно-необхідний час виробництва товару – це час, що витрачає на одиницю товару найбільша група товаровиробників, які працюють при середніх, нормальних умовах виробництва.