- •Лекція і, іі основи теорії держави та права
- •Логіка викладу:
- •Теорії походження держави
- •Поняття та основні ознаки правової держави
- •1. Верховенство права:
- •Поняття та основний зміст функцій держави
- •5. Взаємоповага і взаємна відповідальність особи та держави на підґрунті пріоритету прав людини над правами держави.
- •7. Розвинена система чинного законодавства.
- •9. Високий рівень правосвідомості та правової культури громадян.
- •11. Взаємозв'язок національного і міжнародного права.
- •Основні внутрішні та зовнішні функції Української держави
- •5. Поняття державного ладу та його основні елементи
- •6. Поняття та основні елементи форми держави
- •7. Поняття та класифікація форм правління
- •8. Поняття монархії та її види
- •9. Поняття республіки та її види
- •1) Парламентська (парламентарна):
- •2) Президентська:
- •3) Змішана:
- •10. Українська держава як республіка
- •11. Поняття та види державно-політичних режимів
- •12. Поняття демократії
- •13. Україна як демократична держава
- •14. Поняття державно-територіального устрою та його види
- •15. Ознаки державно-територіального устрою України
- •16. Поняття і види соціальних норм
- •17. Поняття та основні ознаки правових норм
- •18. Види правових норм
- •2. За функціональним призначенням:
- •3. За природою об'єкта регулювання:
- •4. За функціональною спрямованістю:
- •5. За природою характеру приписів:
- •6. За формою закріплення бажаної поведінки суб'єктів:
- •19. Співвідношення права та моралі
- •20. Визначення поняття права
- •21. Право в об'єктивному та суб'єктивному розумінні
- •22. Основні завдання і функції права
- •23. Джерела і форми права
- •24. Поняття нормативно-правового акта та його види
- •25. Поняття та види законів
- •1. Залежно від суб'єктів їх видання:
- •2. Залежно від їх юридичної сили:
- •4. За строком дії:
- •26. Поняття та види підзаконних нормативно-правових актів
- •27. Систематизація нормативно-правових актів та її види
- •28. Система права України: поняття і структура
- •29. Види галузей права України
- •30. Поняття правової системи
- •1. Рівень статики та динаміки:
- •31. Поняття і види правовідносин
- •32. Поняття правомірної та неправомірної поведінки особи
- •33. Поняття і характеристика правопорушення
- •34. Види правопорушень
- •35. Поняття, принципи та цілі юридичної відповідальності
- •36. Підстави юридичної відповідальності
- •37. Види юридичної відповідальності
33. Поняття і характеристика правопорушення
Правопорушення - діяння (дія чи бездіяльність), яке відрізняється від правомірної поведінки наступними ознаками:
- це соціальне небезпечне або шкідливе діяння;
- протиправне, неправомірне діяння;
- це винне діяння;
- юридичне карне діяння.
1. Всі правопорушення є суспільне небезпечними або шкідливими, оскільки вони спрямовані проти суб'єктивних прав і свобод людини, благ та інтересів юридичних осіб, держави або суспільства в цілому. Шкідливість діяння може мати як матеріальний, так і моральний характер.
2. Всі правопорушення є протиправними діяннями, тому що спрямовані проти вимог чинного законодавства або тих нормативних засад правової культури людства, в яких визначаються природні, соціальні та політичні права і свободи людини, що можуть бути і не закріплені у законодавстві. Протиправна поведінка виражається у діях (наприклад, вбивство) і бездіяльності (залишення особи в небезпеці). Думки, наміри та переконання осіб, які не мають зовнішніх форм вираження, не можуть мати характер протиправного діяння, а тому й переслідуватися державою.
3. Правопорушення - це винне діяння. Вина (провина) - психічне ставлення особи до свого протиправного діяння як протиправного та шкідливого. Саме це визначає ознаку вини в об'єктивному розумінні, що і є підставою для притягнення правопорушника до юридичної відповідальності - ознака складу правопорушення. Відрізняють також і вину в суб'єктивному розумінні - як почуття вини, що також може мати певні юридичні наслідки (наприклад, при призначенні покарання, коли є підстави вважати, що особа повністю розкаялася у скоєному правопорушенні). Без вини ніхто не може бути притягнутий до юридичної відповідальності, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
4. Правопорушення - це юридичне карне діяння. Карність означає, що в чинному законодавстві передбачені склад правопорушень і встановлена міра юридичної відповідальності із застосуванням до правопорушника заходів державного примусу. Метою застосування державного примусу є захист прав і свобод людини, суспільного та державного правопорядку.
34. Види правопорушень
Види правопорушень - це класифікаційні групи правопорушень, які визначаються за різними підставами для наукових та практичних цілей. Правопорушення можна класифікувати за ступенем суспільної небезпеки (шкідливості), за об'єктами та суб'єктами посягання, за процедурою їх розгляду.
Залежно від ступеня небезпеки (шкідливості) розрізняють злочини і проступки.
Поняття, принципи та цілі юридичної відповідальності
Злочин - це вид правопорушення, що передбачається кримінальним законом і має підвищену суспільну небезпеку порівняно з проступками.
Проступки відрізняються від злочинів меншим ступенем небезпеки і класифікуються на:
- адміністративні - такі правопорушення, що посягають на державний чи громадський порядок, власність, права, свободи осіб, на встановлений порядок управління;
- дисциплінарні - це правопорушення, що посягають на дисципліну праці, військову, державну, навчальну та інші види дисциплін;
- цивільно-правові - полягають у порушенні засад і норм цивільного законодавства, а також встановлених цивільно-правовими договорами майнових і пов'язаних з ними особистих немайнових прав фізичних та юридичних осіб;
- матеріальні - полягають в заподіянні шкоди працівником майну власника, з яким укладений трудовий договір;
В юридичній літературі також вирізняють конституційні, сімейні, фінансові, екологічні та процесуальні проступки.