- •Лекція і, іі основи теорії держави та права
- •Логіка викладу:
- •Теорії походження держави
- •Поняття та основні ознаки правової держави
- •1. Верховенство права:
- •Поняття та основний зміст функцій держави
- •5. Взаємоповага і взаємна відповідальність особи та держави на підґрунті пріоритету прав людини над правами держави.
- •7. Розвинена система чинного законодавства.
- •9. Високий рівень правосвідомості та правової культури громадян.
- •11. Взаємозв'язок національного і міжнародного права.
- •Основні внутрішні та зовнішні функції Української держави
- •5. Поняття державного ладу та його основні елементи
- •6. Поняття та основні елементи форми держави
- •7. Поняття та класифікація форм правління
- •8. Поняття монархії та її види
- •9. Поняття республіки та її види
- •1) Парламентська (парламентарна):
- •2) Президентська:
- •3) Змішана:
- •10. Українська держава як республіка
- •11. Поняття та види державно-політичних режимів
- •12. Поняття демократії
- •13. Україна як демократична держава
- •14. Поняття державно-територіального устрою та його види
- •15. Ознаки державно-територіального устрою України
- •16. Поняття і види соціальних норм
- •17. Поняття та основні ознаки правових норм
- •18. Види правових норм
- •2. За функціональним призначенням:
- •3. За природою об'єкта регулювання:
- •4. За функціональною спрямованістю:
- •5. За природою характеру приписів:
- •6. За формою закріплення бажаної поведінки суб'єктів:
- •19. Співвідношення права та моралі
- •20. Визначення поняття права
- •21. Право в об'єктивному та суб'єктивному розумінні
- •22. Основні завдання і функції права
- •23. Джерела і форми права
- •24. Поняття нормативно-правового акта та його види
- •25. Поняття та види законів
- •1. Залежно від суб'єктів їх видання:
- •2. Залежно від їх юридичної сили:
- •4. За строком дії:
- •26. Поняття та види підзаконних нормативно-правових актів
- •27. Систематизація нормативно-правових актів та її види
- •28. Система права України: поняття і структура
- •29. Види галузей права України
- •30. Поняття правової системи
- •1. Рівень статики та динаміки:
- •31. Поняття і види правовідносин
- •32. Поняття правомірної та неправомірної поведінки особи
- •33. Поняття і характеристика правопорушення
- •34. Види правопорушень
- •35. Поняття, принципи та цілі юридичної відповідальності
- •36. Підстави юридичної відповідальності
- •37. Види юридичної відповідальності
12. Поняття демократії
Демократія (з грец. - народовладдя) як суспільне явище пройшла дуже складний шлях багатовікового історичного розвитку, а тому існують різні підходи до розуміння її природи. З точки зору теорії держави та права - демократія є формою (і одночасно - сукупністю методів) організації та здійснення суспільно-державних відносин, що ґрунтуються на визнанні народу джерелом влади, проголошенні та забезпеченні принципу рівноправності людини та громадянина, створенні умов їх реальної участі в управлінні суспільними і державними справами.
Демократія забезпечує реалізацію таких принципів:
- безпосередня (пряма) участь народу у вирішенні громадських та державних справ через проведення референдумів, плебісцитів, зборів, мітингів, походів та демонстрацій;
- право безпосередньо обирати своїх представників (депутатів) у представницькі органи державної влади та органи місцевого самоврядування;
- діяльність представницьких органів від імені народу, за його дорученням та на засадах відповідальності перед ним;
- участь народу в здійсненні судової влади через інститути народних засідателів і присяжних;
- правовий характер державності, що реалізується у принципі верховенства права;
- відповідний рівень правової культури та правосвідомості громадян у поєднанні з високими морально-духовними якостями;
- закріплення і реалізація принципу поділу влади з метою запобігання зловживанням та узурпації державної влади;
- оптимальний розподіл повноважень між центральними та місцевими органами державної влади;
- пріоритет громадянського суспільства над державою, створення умов розвитку широкого кола зв'язків на всіх рівнях суспільного буття, що забезпечує політичний плюралізм: наявність народних (національних) рухів, об'єднань громадян - партій, профспілок, громадських організацій;
- реальне забезпечення широкого кола конституційних прав та свобод і, перш за все, політичних - оскільки саме вони дають можливість громадянам формувати, впливати та здійснювати державну владу і брати участь у місцевому самоврядуванні;
- забезпечення принципу рівноправності громадян та їх рівності перед законом;
- забезпечення як суспільством, так і державою особистих, соціальних, економічних гарантій прав і свобод людини та громадянина;
- створення певних можливостей щодо забезпечення інтересів меншості та запобігання свавіллю більшості;
- особливий статус, роль та значення в суспільному і державному житті місцевого самоврядування - найважливішого фактора взаємодії громадянського суспільства та держави.
13. Україна як демократична держава
Статус України як демократичної держави закріплюється в таких положеннях її Конституції:
- народ є єдиним джерелом влади;
- вирішення найважливіших питань державного і суспільного життя відбувається відповідно до волі більшості громадян;
- виборність найвищих державних органів;
- поділ влади;
- закріплення та забезпечення широкого кола особистих, політичних та соціальних прав і свобод;
держава гарантує свободу політичної діяльності;
юридична рівність громадян;
- гарантії прав меншості;
- визнається і гарантується місцеве самоврядування. Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 5 жовтня 2005 р. у справі про офіційне тлумачення ст. 5 Конституції України положення про те, що «носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ» слід розуміти так, що в Україні вся влада належить народові. Влада народу є первинною, єдиною і невідчужуваною та здійснюється народом шляхом вільного волевиявлення через вибори, референдум, інші форми безпосередньої демократії у порядку, визначеному Конституцією та законами України, через органи державної влади та органи місцевого самоврядування, сформовані відповідно до Конституції та законів України.
Результати народного волевиявлення у визначених Конституцією та законами України формах безпосередньої демократії є обов'язковими. Тільки народ має право безпосередньо, шляхом всеукраїнського референдуму визначати конституційний лад в Україні, який закріплюється Конституцією, а також змінювати конституційний лад внесенням змін до Основного Закону в порядку, встановленому його розділом XIII. Належне виключно народові право визначати і змінювати конституційний лад в Україні не може бути привласнене у будь-який спосіб державою, її органами або посадовими особами. Забороняється захоплення державної влади шляхом насилля або в інший неконституційний чи незаконний спосіб органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, громадянами чи їх об'єднаннями.