- •Комп’ютерний практикум 2014
- •1Аналіз статики і динаміки адсорбції
- •1.1Загальні положення
- •1.2Математичні моделі адсорбційних процесів
- •1.3Розрахункова частина
- •1.3.1Обробка експериментальних даних з рівноваги адсорбції в середовищі Excel
- •1.3.2Розрахунок ізотерми адсорбції, хвильової швидкості та розв’язок хвильового рівняння в середовищі MathCad.
- •1.4Додатковий теоретичний матеріал з динаміки адсорбції [3]
- •1.6 Література
- •Загальні положення кінетики Ленгмюра-Хіншельвуда
- •1.5Контрольні питання
- •2.1Математична обробка експериментальних даних
- •1.1 Механізм 1: взаємодія адсорбованих компонентів а та в з урахуванням адсорбції продукту реакції с
- •2.2Механізм 2: взаємодія адсорбованого компоненту в із компонентом а із газової фази (ударний механізм Ріділа)
- •2.3Механізм 3: взаємодія адсорбованого компоненту а та адсорбованого за дисоціативним механізмом компоненту в з урахуванням адсорбції продукту реакції с
- •2.4Механізм 4: взаємодія адсорбованого за дисоціативним механізмом компоненту в та компоненту а із газової фази
- •3Порядок виконання роботи
- •4Література
- •5Розрахунок фізичних властивостей суміші газів
- •5.2Розрахунки
- •1. Густина газової суміші
- •2. Теплоємність газової суміші
- •3. Динамічна в’язкість газової суміші
- •4. Кінематична в’язкість газової суміші
- •5. Теплопровідність газової суміші
- •6 Кінематичний коефіцієнт дифузії азоту у газовій суміші
- •5.3Індивідуальна самостійна робота.
- •5.4Література
- •6Макрокінетика гетерогенно-каталітичних процесів. Зовнішньо-дифузійна область: Розрахунок окиснення аміаку
- •6.1Загальні положення
- •6.2Алгоритм розрахунку
- •1. Попередні розрахунки
- •2. Розрахунок кількості каталізатора
- •3.4 Розрахунок числа сіток (використати функцію округлвверх):
- •6.3Індивідуальна самостійна робота
- •6.4Література
- •7Макрокінетика гетерогенно-каталітичних процесів. Внутрішньо-дифузійна область: розрахунок колони синтезу метанолу під середнім тиском
- •7.1Алгоритм розрахунку
- •7.2Індивідуальна самостійна робота
- •7.3Контрольні питання
- •7.4Література
- •8Розрахунок теплообміну в колоні синтезу аміаку
- •8.1Мета роботи
- •8.2Короткі теоретичні відомості
- •8.3Опис середовища розробки
- •8.4Розрахунок
- •Початкові температури газових потоків (за рисунком 1 та 2), °c:
- •8.5Алгоритм розрахунку з коментарями
- •8.6Література.
8.3Опис середовища розробки
Для програмування розрахунків за цією роботою рекомендується застосовувати такі можливості MathCAD:
робота з векторами: MathCAD дозволяє створювати масиви даних у вигляді векторів. Такий прийом дуже схожий на математичну матрицю, до якої також можуть входити текстові змінні (їх необхідно записувати у лапках). Кожна така матриця позначається своєю змінною, а звернення до кожного елементу матриці здійснюється за ім’ям матриці з відповідними індексами. З числовими матрицями або окремими числовими елементами можна виконувати типові математичні дії.
вирішення системи алгебраїчних рівнянь: функція реалізується за допомогою операторів Given та Find. Синтаксис функції наступний: given – службовий оператор, що оголошує початок декларування системи рівнянь; кожне з рівнянь системи записується у вигляді окремої рівності з використанням булієвого оператора “=” (одночасно Ctrl та =); кожна зі змінних, що входить до системи рівнянь, має бути попередньо оголошеною; find(x, y, z, …) – оператор, що присвоює відповідній змінній корені системи рівнянь.
8.4Розрахунок
Вихідні дані
Вектори параметрів вихідного та кінцевого потоків (точки 8 і 9 на рисунку 1). Дані (витрати/год) отримані розрахунком матеріального балансу та представляються у векторі Point8, Point9:
Початкові температури газових потоків (за рисунком 1 та 2), °c:
вихідного: T0 := 135;
основного ходу, перед першою полицею: Tp1 := 480;
у точці 8: tp8 := 170;
у точці 9: tp9 := 380.
Тр8 := tp8 + 273, K
Tp9 := tp9 + 273, K
Вектор температурного профілю колони синтезу (для спрощення задається за технологічними параметрами, а не розраховується):
Продуктивність за аміаком, т/год: R0 := 56.6
Значення тиску, атм: Р := 320
8.5Алгоритм розрахунку з коментарями
Загальний тепловий розрахунок починають з визначення теплоємності вихідної суміші, що розраховується за правилом адитивності.
За температури у точці 8 (Тр8) значення теплоємкості компонентів суміші будуть наступні:
Cp8Ar := 20,82.
За температури Тр9 у точці 9 виконати аналогічні розрахунки теплоємності компонентів:
Cp9H2; Cp9N2 ; Cp9CH4 ; Cp9NH3; Cp9Ar = 20,82
Внесок в теплоємність за кожним компонентом визначають як добуток теплоємності (пункт 3) та об’ємної частки компоненту у суміші (відповідне значення у векторі Point8). Наприклад для аміаку:
Аналогічно для всіх компонентів, а потім знаходять суму внесків теплоємності:
CpIN := CpNH3 + CpH2 + CpN2 + CpAr + CpCH4;
CpIN кДж/(кмоль∙град)
Тоді теплота вихідної суміші визначатиметься за загальною об’ємною витратою:
Q_IN
=
Тепловий ефект
реакції
кДж/кмоль аміаку) розраховується за
емпіричною формулою в залежності від
середньої температури на полицях колони
TemIN, К, що розраховується
за значеннями вектору температурного
профілю колони синтезу Тр:
TemIN=273+(Тр1,1+Тр1,2+Тр2,1+Тр2,2+…)/6
Теплота, що виділяється в результаті перебігу реакції синтезу:
;
Q_REAKT = кДж/год
Таким чином, загальний прихід теплоти складатиметься з теплоти, що вноситься вихідним потоком та теплоти, що виділяється в результаті перебігу реакції синтезу:
;
Q_INCOM =
Для розрахунку температури кінцевого потоку необхідно знайти теплоємність кінцевої суміші та її витрату (кмоль/год). Теплоємність кінцевого потоку визначають у повній аналогії з розрахунком теплоємності вихідного потоку, наприклад:
Молярну витрату кінцевої суміші знаходять як суму молярних витрат її компонентів:
CpOUT := CpNH3_OUT + CpH2_OUT + CpN2_OUT + CpAr_OUT + +CpCH4_OUT;
Нарешті температуру кінцевого потоку (°С), враховуючи 2% втрати теплоти:
;
t_out =
Увага! Якщо значення температури t_out відрізняється від температури у точці 9 (tp9) хоча б на 1 градус, необхідно зробити перерахунок, підставивши отримане значення температури t_out у tр9 (вихідні дані). Таку підстановку необхідно провести таку кількість раз, щоб значення температури t_out відрізнялось від значення температури tр9 не більше ніж на один градус.
Для визначання температурного режиму колони задають систему рівнянь. Початкові умови такої системи можуть задаватися наступним чином:
G0 := Point86,2; G1 := 0.7∙G0; G1b := 0.1∙G0; G2b := 0.1∙G0; G3b := 0.1∙G0
де G0 – загальна витрата газу, що надходить, м3/год (з матеріального балансу);
G1 – витрата газу, що подається до колони за основним ходом, м3/год;
G1b, G2b, G3b – витрата газу, що подається на байпас, м3/год.
Систему чотирьох рівнянь з чотирма невідомими вирішують (знаходять корені системи) за допомогою вбудованих функцій Given-Find.
Першою рівністю задається загальний баланс колони:
G0 = G1 + G1b + G2b + G3b
Три наступні рівності (отримані з теплового балансу змішування гарячого і холодного потоків при умові сталої теплоємності за вказаними температурами) виражають витрати байпасних потоків з відповідним температурним регулюванням:
;
;
Корені системи рекомендується задати вектором Rash, а потім представити вектор загальних результатів розрахунку: Rash := Find(G1,G1b,G2b,G3b)
Приклад
Зробити висновок щодо величин байпасних потоків. Багатоваріантним розрахунком самостійно визначити параметри (вихідні дані), що впливають на обсяги байпасних потоків.
