Принципи й методи роботи із клієнтом у рамках екзистенціального підходу і. Ялома й р. Мея

І. У ситуації актуальності для клієнта граничних екзистенціальних занепокоєнь, зв'язаних зі смертю, його намагаються підвести до такого поглибленого усвідомлення смерті, що приводило б до більше високої оцінки життя, відкривало б можливість для особистісного росту. Люди повинні почати переоцінювати цінності, намагатися не робити тривіальних (типової, позбавленої оригінальності, тобто творчої участі глибинних шарів особистості людини), безглуздих учинків. Вони повинні почати глибше розуміти сенс життя в сьогоденні, на більше глибокому^рівні спілкуватися із близькими, менше боятися бути відкинутими, установити більше тісний контакт із природою. Клієнтові намагаються допомогти усвідомити, що існування не може бути відкладено. Його спонукають до того, щоб здійснювати мудрий підрахунок отриманих від життя щасливих дарунків. Для цього можна використовувати наступні методичні прийоми:

1. Саморозкриття консультанта. Воно може приймати наступні форми:

" Розповідь клієнтові про власні спроби примиритися із граничними екзистенціальними занепокоєннями.

" Повідомлення до клієнта думок і почуттів, які випробовує консультант "тут і тепер" із приводу проблем клієнта.

" "Дозвіл терпіти" – до клієнта доводить, що тема смерті – типова й що заохочується, потрібна тема у відносинах психолога із клієнтом. При цьому важливо, щоб сам консультант не боявся цієї теми.

2. Ідентифікація механізмів психологічного захисту. Для клієнта роблять явної інформацію про ті механізми психологічного захисту, які він використовує. При цьому надають йому допомогу в усвідомленні їхньої наївності.

3. Робота з нагадуваннями про недовговічність (тлінності) існування. Клієнта набудовують на знаки смертності, які є частиною нормального життя.

4. Використання допоміжних засобів для поглиблення усвідомлення смертності:

" Клієнта спонукують написати свій некролог (стаття, присвячена померлий, з характеристикою його життя й діяльності).

" Клієнтові пропонують пофантазувати на тему смерті: де й коли клієнт зустріне смерть, як пройдуть похорони.

" Клієнта спонукають до спілкування з невигойно хворими людьми, спостереженню за їхнім поводженням.

5. Клієнта заохочують до відновлення більше строгого контролю над тими аспектами життя, на які він може впливати.

ІІ. У ситуації актуальності для клієнта граничних екзистенціальних занепокоєнь, зв'язаних з волею, клієнтові допомагають прийняти на себе відповідальність за своє життя за допомогою наступних методичних прийомів:

1. Ідентифікація механізмів психологічного захисту. Клієнтові роз'ясняють сутність психологічних захистів, ставлять віч-на-віч із відповідальністю за власні нещастя через наступні дії:

" Коли клієнт скаржиться на власні нещастя, його запитують, як він створив дані ситуації.

" Якщо клієнт принижує інших людей, йому вказують на його власні подібні риси.

" Консультант фіксує увагу клієнта на тім, що він використовує мову відхилення від відповідальності - говорить "Я не можу" замість "Я не хочу".

2. Ідентифікація відхилення від відповідальності "тут і тепер". Звертають увагу клієнта на його поведінку "тут і тепер", що визначає проблеми, з якими він зіштовхується в реальному житті.

3. Зіткнення з реалістичними обмеженнями. Клієнтові допомагають визначити, на які області він може впливати, а на які не може.

4. Протистояння екзистенціальній провині. Клієнта орієнтують на те, щоб жити по совісті, коли він надходить проти її.

5. Звільнення здатності бажати в клієнта із заблокованими афектами. Це робиться за допомогою питань: "Що ви почуваєте?", "Що ви хочете?".

6. Фасилітація прийняття рішень. Клієнт часом паралізує свою здатність приймати рішення за допомогою фраз, що починаються словами "Що, якщо...". Наприклад: "Що, якщо я втрачу роботу й не зможу знайти іншу? " Консультант допомагає клієнтові досліджувати розгалуження кожного питання "Що якщо..." і аналізувати почуття, які ініціюються цими питаннями.

ІІІ. У ситуації актуальності для клієнта граничних екзистенціальних занепокоєнь, пов'язаних з ізоляцією, йому допомагають протистояти цим занепокоєнням за допомогою наступних прийомів:

1. Зіткнення клієнта з ізоляцією. Клієнтові допомагають зрозуміти, що в остаточному підсумку кожна людина самотня. Йому пропонують реально глянути на питання про те, що він може й чого він не може одержати від відносин. Іноді рекомендується побыть в ізоляції, щоб усвідомити масштаби своїх схованих ресурсів, жах самітності, своя мужність.