5.3. Трансактний аналіз у консультуванні

Трансактний аналіз – це теорія особистості, концепція соціальної взаємодії і аналітичне керівництво для консультування. Брік Берн – засновник трансактного аналізу (1910-1970). Основні положення та поняття теорії ТА розкриті в основних працях: "Трансактний аналіз у психотерапїї"(Бегпе,1961), "Ігри, в які грають дорослі" (1964), "Принципи групової терапії" тощо. Розробка трансактного аналізу є власне зобов'язання Е. Берна, виконання якого було потрібне для того, щоб стати "справжнім лікарем" [16; 24].

У практиці консультування використовуються такі положення:

• позиція "о'кей" є висхідною життєвою позицією. Відзначається вплив ранніх періодів життя на зміну позицій особистості;

• Б§о-стани як моделі переживань, мислення і поведінки. Мотива­ція формується під впливом стимулу визнання і структурного го­лоду;

• шість способів структурування соціального часу: відхід, здійснен­ня ритуалів, діяльність, проведення дозвілля, ігри, створення ін­тимності;

• трансакції як обмін погладжуваннями або одиниці визнання між Б§о-станами тих, хто бере участь у соціальній взаємодії;

• сценарії як підсвідомі життєві плани, за допомогою яких люди структурують свій час та визначають долю. Матриця сценарію;

• ігри як приховані трансакції і розплата;

• контракти як передбачення результату професійної взаємодії пси­холога і клієнта;

• структурний аналіз в ТА як діагностування та диференціювання моделей чи Б§о-станів;

• психічна енергія та катексис;

• стимул, визнання та структурний голод;

• обмеження у вигляді наказів, атрибуцій та ігнорування. Життєві позиції.

Трансактний аналіз намагається пояснити, чому люди поводять­ся неадекватно. Частково це відбувається тому, що і сценарії, й ігри пов'язані з отриманням певних нагород і одночасно – з "розпла­тою" за сценарій, за гру. Окрім того, людям важко відмовитись від ілюзій (автономії чи самостійності). Ілюзії – це свого роду контомі-нації, які заважають аналізувати ситуацію "тут і тепер".

Практика трансактного аналізу – це допомога клієнту здобути життєву позицію "я о'кей – ти о'кей". Основні завдання: відчути себе краще або "зробити успіхи"; "досягнення одужання" або "оду­жання". Основні способи досягнення мети – отримання автономії або формування інтегрованого Дорослого.

Підходи та методи, що використовуються в ТА:

• структурний аналіз, який складається з діагностування і прове­дення диференціацій між однією моделлю "відчування-мислення-поведінки" (чи Б§о-станом) і другою аналогічною моделлю;

• здійснення соціального контролю і надання можливості вирішу­вати;

• аналіз ігор і надання допомоги клієнту в розумінні того, в яку гру він грає, які робить ходи, яка розплата за цю гру і як гра сприяє виправданню життєвої позиції.

• конструктивне вираження природних позицій Дитини і почуттів, які вона звикла приховувати чи ігнорувати;

• аналіз сценарію як допомога у відмові від раніше прийнятих рішень.

Розвиток трансактного аналізу. Стадія Б§о-станів (1955-1962); трансакцій та ігор (1962-1966); стадія аналізу сценарію (1966-1970); постбернівська стадія (характеризується використанням елементів гештальттерапії, психодрами, терапії в групах зустрічей і інших сис­тем, які викликають звільнення енергії, що нагадують вибух), вико­ристання Б§о-грам; катектичний напрям (Стюарт, Джойнс, 1987), в основі якого лежать роботи Шиффів (1969-1975) про оновлення батьківського впливу у психічно хворих пацієнтів. Включення геш-тальтметодів.

Переваги ТА в групі: члени групи спостерігають за Б§о-станами інших, існує можливість аналізу трансакцій і гри, аналіз сценарію може стати значущим для інших учасників [24].

ТА-консультант діє як викладач, тренер, творча людина, включе­на в процес. Перед початком аналізу укладається контракт, який в ході консультування може змінюватись. Цілі контракту можуть сто­суватись фізіологічних змін, зменшення вираження психічних станів, певних змін у поведінці, роботи на протязі певного часу, складання іспитів тощо.

Консультант намагається навчити клієнта вільно використовува­ти всі Б§о-стани, ухвалюючи відповідальні рішення з позицій "До­рослого"; допомагає усвідомити переваги життя без гри, розуміти свій внутрішній світ, безпосередньо висловлювати свої почуття і бути здатним розділити близькість з іншими людьми.