6.3. Євро-Азіатський транспортний коридор

У травні 1993 року в Брюсселі на міжнародній конференції за участю керівних осіб 8 республік колишнього СРСР (Азербайджан, Киргизстан, Вірменія, Таджикистан, Грузія, Туркменістан, Казахстан, Узбекистан) для виконання програми ЄС, спрямованої на розвиток транспортного коридору з Західної Європи через Чорне море, Кавказ і Каспійське море в Центральну Азію, була висунута ідея створення МТК TRACECA. Програма ТRАСЕСА (ТRАNSPORT CORRIDOR EUROPED CAUCAUS АSІА – транспортний коридор Європа – Кавказ – Азія) є компонентом міждержавної програми Тасіs (рис.6.2).

Вказані вище держави вважаються країнами-засновниками ТRАСЕСА. ТRАСЕСА називають іноді “Великим Шовковим шляхом XXI сторіччя”, оскільки його архітектура призначена для перевезення нафти і бавовнику. За розрахунками, ТRАСЕСА повинен забезпечити потік в 100 тис. контейнерів на рік.

Як відомо, на Критській конференції було вирішено, що з дев’яти перших МТК через територію України пройдуть чотири. Оскільки з розвитком мережі МТК у нашій країні пов’язують великі сподівання на істотне збільшення транзитних вантажоперевезень, є сенс докладніше розглянути, якою мірою стан окремих сегментів вітчизняної транспортної системи відповідає вимогам міжнародних стандартів.

Відсутність зв’язку Критських МТК з морськими портами, завдяки яким забезпечується сполучення практично з будь-якою точкою планети, можна вважати методологічною помилкою Європейської комісії міністрів транспорту, виправити яку ця поважна організація вирішила у 2003 р., оголосивши нову концепцію «Motorways of the Sea» (сполучення транспортних коридорів з найбільшими морськими портами).

Рис.6.2. Євро-Азіатський транспортний коридор (проект TRACECA)

Приділяють також велику увагу інтеграції транспортних систем Західної Європи і Південно-Східної Азії. За оцінками спеціалістів економіка країн Азіатсько-тихоокеанського регіону (АТР) в даний час є такою, що найдинамічніше розвивається в світі. У країнах АТР випускається продукції, для перевезення якої необхідним є до 3 млн. контейнерів в рік. Навіть за песимістичним прогнозом зростання об'єму перевезень між Європою і АТР на довгострокову перспективу очікується в 3 рази.

У зв’язку з цим питання розвитку транспортної інфраструктури для забезпечення євроазіатських зв’язків розглядалися на різних міжнародних конференціях з транспорту. Також питання розвитку євроазіатських транспортних коридорів обговорювались на інших конференціях і зустрічах:

• Міжнародна конференція із відновлення історичного Шовкового шляху (Баку, вересень 1998 р.).

• Міжнародна конференція із відновлення історичного Шовкового шляху (Ташкент, вересень 1999 р.).

• Друга і Третя Міжнародні конференції ТРАНСЄВРАЗІЯ (Алмати, травень 1998 р.; Астана, червень 2000 р.)

• сесії Ради Міністрів Європейської конференції міністрів транспорту (ЕКМТ), (Варшава 1999 р. і Прага 2000 р.).

• сесії Ради Міністрів країн-учасниць Організації співробітництва залізниць (ОСЗ) (Астана, 1999 р.; 2000 р.).

• Каїрська нарада голів регіональних комісій ООН, відповідальних за транспорт (грудень 1999 р.).

На цих конференціях і зустрічах були визначені наступні євроазіатські наземні транспортні коридори.

1. Транссиб: Європа (коридори 2, 3 і 9) – Російська Федерація – Японія з трьома відгалуженнями з Російської Федерації на Казахстан – Китай; Корейський півострів і Монголію – Китай.

2. Трасека: Східна Європа (коридори 4, 7, 8, 9) – через Чорне море – Кавказ через Каспійське море – Центральну Азію.

3. Південний: Південно-східна Європа (коридор 4) – Туреччина – Ісламська Республіка Іран з двома відгалуженнями на: Центральну Азію – Китай і Південну Азію – Південно-східну Азію – Південний Китай.

4. Північ-Південь: Північна Європа (коридор 9) – Російська Федерація з трьома відгалуженнями на: Кавказ – Перська Затока; Центральну Азію – Перська Затока і через Каспійське море Республіку Іран – Перську Затоку.

Проект побудови МТК в Україні вимагає настільки масштабних змін в організації виробництва, удосконаленні законодавства і навіть ментальності наших працівників, що не вкладається в розуміння окремих посадовців, від яких залежить доля проекту. Наприклад: слід створити міжвідомчий регіональний кадастр земельних, водних, лісових, аграрних, трудових, інженерно-комунікаційних, виробничих, екологічних ресурсів. Це необхідно для забезпечення можливості переходу прав власності та прав на використання ресурсів на умовах прозорості, законності та доцільності.

Другим кроком має стати грошова оцінка наявних ресурсів, як база для фіскальних розрахунків по оренді та податках, визначення загальної вартості майна територіальної громади для можливого подальшого випуску муніципальних цінних паперів.

Третій крок – розбудувати Регіональну Інформаційну Систему Управління – прозоре інформаційне середовище-інструмент просторового аналізу та миттєвого системного управління регіоном.

Але основою перетворень має стати зміна мотивації і принципів управління.

Більше того вже у період будівництва транспортних коридорів в Україні очікуються надходження до бюджету майже 4,5 млрд. грн. податків за рік. Таким чином, за 6 років будівництва надходження до бюджету складуть 27 мільярдів.

На території Львівської області реалізуються два проекти з будівництва концесійних автодоріг Краковець-Львів та Львів-Броди, що є складовою частиною третього міжнародного транспортного коридору. Це будуть сучасні автомагістралі з 4-ма смугами руху із розрахунковою швидкістю 150 км/год, що проходитимуть поза всіма населеними пунктами. Загальна довжина автомагістралі від Краковця до Бродів складатиме 163,2 км, що на 24 км коротше існуючого шляху. Загальна вартість двох проектів складатиме до 600 млн. євро.

Автодорога Львів-Краковець є частиною міжнародного транспортного коридору №3 Берлін/Дрезден-Вроцлав-Львів-Київ, яка з’єднає митний автоперехід “Краковець” на українсько-польському кордоні і обласний центр м.Львів зі створенням північного обходу міста і виходом на існуючу автомагістраль М-06 Київ-Львів-Чоп (транспортний коридор №5).

Проект реалізує Консорціум “Концесійні транспортні магістралі”, м.Львів (коротко Консорціум “Трансмагістраль”), який згідно концесійного договору від 23 грудня 1999 року, укладеного з Державною корпорацією “Укравтодор” Міністерства транспорту України, володіє концесією (є концесіонером) на будівництво та експлуатацію нової автомобільної дороги Львів-Краковець, однією з істотних умов договору є розподіл фінансування будівництва автодороги між сторонами у пропорції 40 % концесієдавець, 60% концесіонер. Функції концесієдавця покладено на Державну службу автомобільних доріг України („Укравтодор”).

З метою просування концесійної автодороги Львів-Краковець як частини міжнародного транспортного коридору та залучення провідних компаній дорожньої галузі до реалізації проекту, Консорціум вступив в Міжнародну Дорожню Федерацію (International Road Federation) та Європейську асоціацію концесіонерів автомобільних доріг (ASECAP).

Реалізація проекту будівництва нової концесійної автомобільної дороги Львів-Краковець здійснюється відповідно до календарного плану, затвердженого Коцесієдавцем та Концесіонером у складі концесійного договору.

На сьогоднішній день затверджено проектну документацію з будівництва автодороги на стадії “Проект”, відведено земель загальною площею 752,54 га, виконано значний обсяг підготовчих будівельних робіт, археологічних робіт.

Нормальне функціонування автомобільного транспорту можливе лише за умови відповідного розвитку мережі автошляхів. Щоб досягти європейського рівня забезпечення автошляхами, треба побудувати майже 200 тис. км шляхів, у тому числі 60% у сільській місцевості. Світовий досвід показує, що саме в час економічних криз будівництво автошляхів набувало пріоритетного значення завдяки можливості створити нові робочі місця і високій ефективності капіталовкладень. Слід також створити швидкісні автомагістралі, які б з'єднували Західну Європу з країнами СНД.

Інвестування будівництва автомобільних магістралей має здійснюватись у послідовності з півдня на північ на лінії Чернівці-Хмельницький-Шепетівка для зв'язків України з Молдовою, Білоруссю та країнами Балтії, а також на лінії Черкаси-Суми для зв'язку з Росією. Потребують реконструкції готелі й мотелі, пункти автосервісу для вантажних і легкових автомобілів з-за кордону, автомобільні шляхи Львів-Рівне-Житомир-Київ-Полтава-Харків-Луганськ і Чоп-Івано-Франківськ-Тернопіль-Хмельницький-Вінниця-Кіровоград-Кривий Ріг-Дніпропетровськ-Запоріжжя-Донецьк. Цими шляхами щороку через територію України транзитом перевозиться 70-80 тис. т різних вантажів з країн Західної Європи в Росію, Казахстан, Таджикистан, Туреччину та інші країни. За розрахунками, для устаткування цих двох автомагістралей необхідно реконструювати і збудувати 355 об'єктів.