2.5. Міжнародні конвенції і національне законодавство у сфері інших видів транспорту

Міжнародні змішані перевезення - це перевезення вантажів двома або більше видами транспорту на підставі єдиного контракту перевезення з пункту відправлення в одній країні до пункту призначення в іншій країні. Цей вид перевезень отримав широке розповсюдження, тому що забезпечує доставку вантажу за формулою - «від двері до двері» (door to door).

Координування організації змішаного перевезення та перекидання вантажів здійснює оператор (експедитор). Контракт змішаного перевезення укладається не з фактичними перевізниками, а з посередником - оператором, який, у свою чергу, укладає контракти на перевезення з окремими перевізниками, забезпечуючи перевезення вантажу різними видами транспорту.

У міжнародних змішаних перевезеннях використовується спеціальний документ СТ (СТ - document, який називається також «об’єднаний транспортний документ» або документ «з початку та до кінця»), який засвідчує наявність і умови контракту СТ, прийняття оператором вантажів у своє ведення та його зобов’язання доставити вантаж одержувачу. Видавши контракт СТ, змішаний перевізник бере на себе повну відповідальність за роботу комбінованого транспорту, а також відповідальність за втрату, пошкодження або затримку у доставці товару за весь період комбінованого перевезення.

Контракт СТ може бути оборотним чи необоротним, що зазначається у самому документі. Оборотний документ має бути ордерним або пред’явницьким. Ордерний документ може передаватись тільки шляхом передаточного напису (індоссо), а пред’явницький документ передається без такого напису шляхом простого вручення. Важливо звертати увагу на наявність у документі СТ індоссо на ім’я одержувача вантажу або бланкового передаточного напису. У необоротному документі має бути зазначена особа, яка є вантажоодержувачем.

Рис.2.5.1. Види договорів СТ на здійснення міжнародних перевезень вантажів

Договір СТ регулюється правилами 1973р., опублікованими міжнародною торговою палатою, «Уніфіковані правила відносно комбінованого транспортного документа», Конвецією ООН 1980р. «Про міжнародні змішані перевезення та формуляри документа СТ. які використовуються у практиці перевезень». Такі «Уніфіковані правила» не застосовуються за умовчанням. Вони мають бути внесені у контракт з перевізником: у документі СТ має бути зазначено, що він виданий з урахуванням «Уніфікованих правил відносно комбінованого транспортного документа» (Правил МТП №298).

Більшість конвенцій та інших міжнародних документів, регламентуючих міжнародні перевезення, носять обов’язковий, а не рекомендаційний характер. З цього випливає тезис про те, що у контрактах перевезення має місце принцип «зв’язаної системи відповідальності». Тому контракт на перевезення повинен передбачати, що:

а) якщо відомо, на якій стадії змішаного перевезення подіяна шкода, то застосовується міжнародна конвенція, яка регулює даний вид перевезення;

б) якщо немає можливості встановити стадію перевезення, на якій подіяна шкода, то застосовується правила Гаага-Вісбі (які стосуються коносаментів) або «Конвенція про міжнародні перевезення автотранспортом».

Крім звичайних реквізитів контракт/договір СТ містить:

1. дату та місце прийняття вантажу оператором СТ;

2. дату та період доставки вантажу у місце призначення;

3. зазначення про те, чи є документ СТ оборотним чи необоротним;

4. дані про провізні платежі по кожному виду транспорту, якщо вони узгоджені, або про провізні платежі, включаючи валюту. У тій частині, в якій вона має бути уплачена вантажоодержувачем, або про те, що платежі мають бути здійснені вантажоодержувачем;

5. відомості про передбачуваний маршрут, види транспорту та місцях перекидання, якщо вони відомі на момент складання контракту.

Будь-які умови контракту СТ, які суперечать положенням Конвенції ООН про змішані перевезення, не дійсні.

Відповідальність перевізника у випадках, коли відомі ділянки шляху, де мала місце втрата вантажу чи його пошкодження, будується за сітковою системою (Network Liability System) та регламентується нормами міжнародного або національного права, які застосовуються до того виду транспорту, на стадії перевезення яким була завдана шкода. Якщо ділянка шляху, на якій мала місце втрата чи пошкодження вантажу, не відома, застосовується одноманітна система відповідальності (Uniform Liability System), за якою умови відповідальності оператора СТ встановлені правилами та не залежать від того, на якій стадії перевезення була завдана шкода.

Конвенцією ООН передбачена відповідальність оператора за втрату або затримку вантажу. Оператор несе відповідальність за шкоду, завдану втратой або пошкодження вантажу, а також за затримку у доставці, якщо випадок, який спричинив втрату вантажу, його пошкодження або затримку, мав місце у період перебування вантажу у веденні оператора, якщо він не доведе, що він, його службовці, агенти або інша особа, послугами якої він користувався для виконання обов’язків за контрактом СТ, вжили усіх розумних заходів для того, щоб запобігти випадку та його наслідкам.

Вантаж вважається втраченим (loss of cargo), якщо він не був доставлений у строк 90 днів по закінченню строку, встановленого договором, а якщо такі строки не були зазначені у договорі - то по закінченню розумно очікуваного строку.

Затримко (loading of cargo) вважається непоставка вантажу (dealy in delivery) у погоджений термін, а при відсутності зазначення строків - непоставка у строк, який можна очікувати від відповідального оператора з урахуванням конкретних обставин.