Компот з апельсинів або мандаринів

Апельсини або мандарини миють, обчищають, розділяють на час­точки або нарізають тоненькими кружечками, кладуть у вазочки або склянки, заливають теплим сиропом і дають настоятись. Для приготу­вання сиропу в гарячу воду з цукром додають цедру, нарізану тонень­кою соломкою, доводять до кипіння і настоюють 10—12 хв., потім про­ціджують.

Компот з плодів консервованих

У воду кладуть цукор і варять сироп, потім його проціджують, до­дають сироп консервованих плодів, доводять до кипіння й охолоджу­ють. Плоди розкладають у вазочки або креманки і заливають охолод­женим сиропом.

Компот із суміші сухофруктів

Підготовлені сухофрукти сортують за видами і промивають. У кип­лячий сироп закладають груші (великі розрізають). Варять 20 хв., дода­ють яблука і ще варять 10— 15 хв., потім кладуть інші сухофрукти (вишні, сливи) і продовжують варити 10—15 хв., додають родзинки і варять 4— 5 хв. Для покращення смаку в компот додають лимонну кислоту. Гото­вий компот охолоджують до температури 10°С і настоюють 10—12 год. Під час варіння і настоювання в сиропі концентруються смакові, аро­матичні речовини, а також відбувається гідроліз сахарози під дією

380

Розділ 17. Солодкі страви

органічних кислот, які є у сухофруктах, до глюкози і фруктози (інвер­тований цукор), завдяки чому компот стає солодшим.

Сухофрукти й ягоди під час варіння сильно набухають, що врахо­вують при доборі посуду.

Компот із швидкозаморожених плодів і ягід

Швидкозаморожені фрукти розморожують 10—15 хв., а потім про­мивають. Великі плоди нарізають скибочками, з'єднують із заздалегідь приготовленим сиропом і доводять до кипіння. Ягоди розкладають у креманки або склянки і заливають сиропом, перед подаванням охо­лоджують.

Яблука або груші в сиропі

Яблука або груші обчищають від шкірки, видаляють насіннєве гніздо, варять 6—8 хв. у цукровому сиропі, додавши лимонну кислоту.

Плоди виймають, сироп проціджують, додають у нього підготов­лене вино, знову заливають плоди сиропом і охолоджують. Перед по­даванням у креманку кладуть яблука (груші) і заливають сиропом.

Вимоги до якості компотів і фруктів у сиропі

Температура подавання компотів і фруктів в сиропі — 12—15°С.

Сироп — прозорий, фрукти і ягоди — м'які, але не розварені, яблу­ка і груші — обчищені, нарізані, без плодоніжок, персики і сливи — без кісток, не допускаються червиві плоди і ягоди. Колір — властивий пев­ному виду плодів і ягід.

Яблука або груші з сиропом — обчищені, зберігають форму, по­верхня не потемніла, консистенція — м'яка. Смак плодів та ягід — солодкий або кисло-солодкий. При подаванні плоди й ягоди повинні займати дві третини або чверть об'єму склянки чи креманки, решту об'єму заповнюють сиропом.

17.5. Солодкі страви з утворенням желе

До цієї групи страв належать киселі, желе, муси, самбуки, креми, їх готують із свіжих, консервованих і сушених фруктів і ягід, з плодового й ягідного пюре, соків, сиропів, екстрактів, молока. Желеподібної кон­систенції ці страви набувають завдяки додаванню речовин, здатних утворювати желе: крохмалю, желатину, агару, агарощу, альгінату на­трію, пектинових речовин і модифікованого крохмалю, які зв'язують

381

воду і утворюють при охолодженні желеподібну масу. Міцність драглів залежить від кількості речовин, здатних утворювати їх, та їхнього виду, а також від режиму варіння, додержання правил зберігання.

Крохмаль — рослинний полісахарид, який міститься у вигляді зе­рен у картоплі, бататі, зернах кукурудзи, пшениці, рисі та інших про­дуктах. Виробляють крохмаль картопляний, кукурудзяний, пшенич­ний, рисовий.

У кулінарії в основному використовують крохмаль картопляний, кукурудзяний і модифікований.

Картопляний крохмаль дістають шляхом механічної переробки кар­топлі. Для цього картоплю добре миють і подрібнюють на механічних тертках. Одержану кашку промивають на ситових апаратах. Зерна крох­малю разом з водою проходять через сито й утворюють крохмальне молочко, мезга осідає на ситах (її використовують для відгодівлі худо­би). Потім з крохмального молочка одержують крохмаль двома спосо­бами: відстоюванням у чанах або центрифугуванням. Виділений крох­маль промивають, вибілюють і сушать при температурі 35—50°С, охо­лоджують, просіюють, упаковують.

Картопляний крохмаль випускають чотирьох сортів: екстра, вищий, І і II (останні два використовують для технічних потреб). За зовнішнім виглядом картопляний крохмаль — подрібнений порошок, без грудо­чок і крупинок, без сторонніх запахів, присмаків, при розжовуванні нехрусткий. Колір крохмалю екстра і вищого сорту білий з кристаліч­ним блиском, І — білий, II — білий з сіруватим відтінком.

Картопляний крохмаль утворює в'язкий прозорий клейстер, містить 79,6% вуглеводів, які легко засвоюються, 0,1% білків, до 20% води. Енергетична цінність 100 г крохмалю — 299 ккал, або 1251 кДж. Крохмаль легко засвоюється організмом людини, має високу харчову цінність. Його використовують для приготування фруктово-ягідних киселів, солодких соусів і супів.

Кукурудзяний крохмаль виробляють вищого і І сортів. Він має злегка жовтуваний колір, невисоку в'язкість, непрозорий клейстер молочно-білого кольору, після варіння зберігає специфічні запах і присмак зер­на кукурудзи. Крохмаль містить 85,2% вуглеводів, 1% білків, вологість його не більш як 13%. Енергетична цінність 100 г крохмалю 329 ккал, або!377кДж.

Продуктами переробки крохмалю є саго штучне і модифікований крохмаль.

Саго штучне виробляють з картопляного або кукурудзяного крох­малю вищого і І сортів. Сирий крохмаль промивають водою, запарю-

382

ють, формують з нього кульки, сушать до вмісту вологи 16%, сорту­ють, полірують і упаковують. За розміром зерен саго буває дрібне з діа­метром 1,5—2,1мм і крупне 2,1—3,1 мм. За якістю поділяють на вищий і І сорти. В кулінарії використовують для приготування начинок для

пирогів, каш, бабок.

Модифікований крохмаль — це продукт з заданими властивостями. Він буває таких різновидів: набухаючий — висушена маса драглеподіб­ного крохмалю, яка в поєднанні з холодною водою утворює клейстер. Його використовують для приготування підлив, бабок; окислений -крохмаль з різною в'язкістю і властивістю утворювати драглі (одержу­ють окисленням різними окислювачами), здатний утворювати прозорі і стабільні клейстери, використовують як замінювач агару та агароїду; крохмаль з високою в'язкістю використовують в кулінарії для приго­тування киселів, підлив; розсипчастий — додають у цукрову пудру, щоб

запобігти її опресуванню.

Желатин харчовий виготовляють з колагену кісток і м'якої сирови­ни, що містить колаген (шкіри, плівок, вух, обрізків). З сировини одер­жують екстракт, який освітлюють і висушують. Випускають желатин харчовий у вигляді дрібних пластинок, гранул або порошку. Залежно від якості желатин харчовий поділяють на І, II і III сорти. Колір жела­тину І і II сортів від безколірного до світло-жовтого, а III — до жовтого. Масова частка вологи до 16%. У холодній воді желатин набухає протя­гом 1—1,5 год., при цьому маса його збільшується у 6—8 разів. При на­гріванні до температури 60°С набухлий желатин розчиняється. При охолодженні розчину желатину утворюються драглі, при збиванні -піна. Здатність утворювати драглі знижується при нагріванні желати­ну вище 60°С і при додаванні харчових кислот.

Агар одержують виварюванням у воді червоних водоростей (ан­фельцій або фурцелярії). Одержаний екстракт фільтрують, проясню­ють, сушать і подрібнюють. За якістю агар поділяють на сорти: вищий і І. Вищий сорт має колір від білого до світло-жовтого з сіруватим відтінком, І — до жовтого або темно-жовтого.

Масова частка вологи в сухому агарі до 18%. У холодній воді агар набухає протягом 3—4 год., збільшуючись в об'ємі у 6 разів. У гарячій воді він розчиняється майже повністю. При охолодженні розчин пере­ходить у прозорі драглі.

Агароїд одержують з морської червоної водорості філлофери шля­хом виварювання у гарячій воді. Потім розчин випаровують, очища­ють і сушать. Його випускають у вигляді порошку, крупки, пластівців, пластинок. Здатність утворювати драглі в агароїду у 2 рази вища, ніжу желатину. Драглі з нього прозоріші.

383

Альгінат натрію одержують з бурих водоростей, він дає прозорі, без­колірні драглі. Здатність утворювати драглі в нього у 4 рази вища, ніж у желатину.

Пектинові речовини одержують з плодів і овочів, разом з кислотами й цукром вони утворюють драглі, їх використовують для приготування страв лікувального харчування.