22.14. Дієтичні кисломолочні продукти

До дієтичних кисломолочних продуктів належать кисле молоко, .щидофільні продукти, кефір, кумис, кисломолочні напої, які вироб­ляють з пастеризованого незбираного або знежиреного молока сква­шуванням його заквасками, їх готують на чистих культурах молочно­кислих бактерій з додаванням або без додавання культур молочних нріжджів. У процесі бродіння лактози утворюється молочна кислота, •• 11.; І д і є на кальцієві солі казеїну. Він відокремлюється з утворенням згу-с І ку. При додаванні дріжджів крім молочнокислого бродіння відбу-и;к гься і спиртове з утворенням спирту і вуглекислого газу.

Молочна кислота в кишках людини затримує розвиток гнильних мікроорганізмів і сприятливо впливає на процеси травлення. Молоч-

475

нокислі бактерії утворюють антибіотики, які згубно діють на хворобот­ворні мікроорганізми, інтенсивно виділяють ферменти, що прискорю­ють травлення їжі.

Молочнокислі продукти краще, ніж молоко, засвоюються організ­мом, містять більше вітамінів С, В_р, мають приємний, освіжаючий смак, збуджують апетит, сприятливо діють на нервову систему, дихальні шляхи, їх використовують при лікуванні недокрів'я, туберкульозу, зах­ворювань кишок, шлунка.

Кисле молоко виробляють з пастеризованого, стерилізованого нез­бираного або знежиреного молока сквашуванням закваскою чистих культур молочнокислих бактерій. Залежно від виду закваски і сирови­ни розрізняють кілька видів кислого молока: звичайне, мечніковське, ацидофільне, Південне, ряжанка, варенець.

Виробляють кисле молоко з різними добавками — цукром, ванілі­ном, корицею, фруктово-ягідними соками тощо.

Вміст жиру в мечніковському кислому молоці й ряжанці — 6%, у інших вид ах — 3,2; білків — 2,8, вуглеводів — 4%. Енергетична цінність 100 г кислого молока звичайного — 58 ккал, або 243 кДж, мечніковсь-кого — 83 ккал, або 347 кДж.

Рекомендують кисле молоко при недокрів'ї. Систематичне спожи­вання його корисне при атеросклерозі, гіпертонії, деяких захворюван­нях печінки і нирок. Воно нормалізує обмін речовин, особливо жиро­вий. Ацидофільне кисле молоко використовують при дизентерії, хво­робі нирок, черевному тифі.

Доброякісне кисле молоко повинно мати чисті кисломолочні смак і запах, без сторонніх, не властивих продукту присмаків і запахів. У кис­лому молоці Південному допускається спиртовий присмак, у варенці й ряжанці — пастеризації. Колір — молочно-білий, ряжанки і варенця -кремовий з буруватим відтінком. Згусток у міру щільний, стійкий, не-зрушений, без газоутворення, на поверхні допускається незначне виді­лення сироватки (не більш як 3% від об'єму), у варенці й ряжанці допус­кається наявність молочних плівок. У ацидофільному і Південному кис­лому молоці згусток злегка тягучий. Кислотність кислого молока -80—НОТ (Південного — 90—140, ряжанки — 75—100Т).

Напій «Сніжок» — різновид кислого молока. Його виготовляють солодким і плодово-ягідним. За консистенцією він нагадує рідку сме­тану. Кислотність — 80— НОТ. Жирність солодкого напою не менш як 3, 4, плодово-ягідного — 3%.

Ацидофільні продукти мають високі лікувальні властивості, оскіль­ки ацидофільна паличка легко приживається в кишках, пригнічує ріст

476

патогенних бактерій. Ацидофільні продукти виготовляють у такому асортименті: ацидофільне (з пастеризованого молока, яке сквашують чистими культурами ацидофільної палички), ацидофільно-дріжджове молоко (крім ацидофільної палички додають дріжджі), ацидофілія (з молока, яке зброджують чистими культурами ацидофільної палички, молочнокислого стрептокока з додаванням кефірної закваски). Аци­дофільно-дріжджове молоко використовують при лікуванні туберку­льозу, ацидофільне — дизентерії та черевного тифу.

Консистенція ацидофільних напоїв має бути однорідною, такою, як рідка сметана, може бути в'язкою або тягучою, допускається незнач­не відокремлення сироватки (не більш як 3% від об'єму). Смак і запах — чисті, кисломолочні, специфічні, приємні, освіжаючі, злегка гострі, з легким дріжджовим запахом. Колір — молочно-білий або світло-кре­мовий, рівномірний по всій масі. Вміст жиру — 1—3,2%, цукру (в со­лодких) — не менш як 5—6%, кислотність — 75—130Т.

Кефір виробляють з пастеризованого молока сквашуванням зак­васкою з кефірних грибків, які зумовлюють молочнокисле і спиртове бродіння. Кефір виробляють в такому асортименті: жирний (вміст жиру - 3,2%), підвищеної жирності (вміст жиру — 6%), нежирний і вітамі­нізований (з додаванням вітаміну С).

Кефір корисний при лікуванні ожиріння, атеросклерозу, гіпертонії, цукрового діабету, при захворюванні печінки, нирок. Він збуджує апе­тит, угамовує спрагу, добре засвоюється організмом; енергетична цінність 100 г кефіру жирного — 59 ккал, або 247 кДж.

Кефір повинен мати чистий, кисломолочний, освіжаючий, злегка гострий, специфічний смак, без сторонніх присмаків і запахів. Конси­стенція — однорідна, нагадує рідку сметану.

Кумис виробляють із свіжого кобилячого або знежиреного коро­в'ячого молока, яке сквашують чистими культурами болгарської та аци­дофільної паличок з додаванням дріжджів. Це продукт змішаного бро­діння. Під час його виробництва накопичуються молочна кислота, спирт і вуглекислий газ, синтезуються вітаміни групи В, антибіотичні речовини, які пригнічують діяльність хвороботворних мікробів, утому числі туберкульозної палички.

Кумис збуджує апетит, активізує роботу серця, судин, підвищує працездатність, поліпшує засвоювання їжі. Він корисний для хворих туберкульозом легенів, при низькому артеріальному тиску, недокрів'ї, авітамінозі, шлунково-кишкових захворюваннях.

Кумис має характерні кисло-спиртові смак і запах, сметаноподіб-пу консистенцію з бульбашками газу. Колір — молочно-білий.

477