- •Тема: дидактичні аспекти викладання світової літератури Основні методи викладання світової літератури Метод читання художнього твору (творче читання)
- •Евристичний метод
- •Дослідницький метод
- •Репродуктивний метод
- •Планування та організація праці вчителя літератури
- •Типологія уроку за домінантою дидактичної мети
- •Проблемний урок
- •Урок компаративного аналізу
- •Урок культурологічного аналізу
- •Урок творчого читання
- •Інтегрований урок
- •Урок-дослідження
- •Урок-семінар
- •Урок-диспут
- •Урок-гра
- •Діагностика, оцінювання навчальних досягнень учнів
- •1. За цільовими, функціональними і смисловими:
- •2. За формальними ознаками:
Діагностика, оцінювання навчальних досягнень учнів
З погляду методики викладання світової літератури педагогічний контроль як система перевірки результатів навчання та виховання вимагає дотримання певних умов:
контроль має бути об’єктивним у сенсі наявності єдиних узгоджених, заздалегідь обґрунтованих критеріїв;
оцінки, якими позначаються результати навчальної діяльності учнів, повинні бути непорушними з погляду всіх учасників процесу (вчителя та учнів);
процес оцінювання має бути відкритим, гласним, зрозумілим, спрямованим на усунення недоліків та окремих недопрацювань, мотивувати учнів до результативної роботи.
Система контролю повинна бути:
об’єктивною,
обґрунтованою,
систематичною,
індивідуалізованою та диференційованою,
всебічною та оптимальною (бути адекватною цілям навчання та обсягу вивченого матеріалу, валідною стосовно змісту предмета, усталеною),
професійно спрямованою.
Контроль зосереджується на виконанні основних функцій: навчальної, виховної, розвивальної, методичної. В ході вивчення світової літератури можливим є використання різних форм та видів контролю.
За часом здійснення:
поточний,
підсумковий,
семестровий (диференційований залік або іспит),
державна атестація.
За методичними завданнями та місцем у навчальному курсі форми контролю диференціюються:
усне опитування,
письмові роботи,
виконання дослідницьких чи науково-пошукових робіт.
З досвіду оцінювання та контролю:
недоцільно контролювати засвоєння матеріалу, що має ознайомлювальний характер, чи матеріалу, опрацювання якого не викликає жодних проблем у учнів;
варто використовувати різні форми контролю, а його систематичне проведення дає можливість спрощувати підсумковий контроль;
надзвичайно важливим елементом оцінювання є створення відповідної психологічної атмосфери, налаштування на продуктивну співпрацю та досягнення кращих результатів навчання.
Основні рівні контролю та оцінювання:
1. Перевірка знань (фактів, їх причин та відмінностей; наукових фактів з проблеми, що вивчається; фундаментальних понять та їх визначень; основних правил та закономірностей; теорій та їх концептуальних основ).
2. Перевірка умінь (володіння фактами: встановлення причин фактів, взаємозв’язку між ними; розрізнення фундаментальних об’єктів та другорядних; володіння проблематикою: формулювання і переформулювання проблем за темою, що вивчається; уміння віднаходити можливі шляхи вирішення проблеми; володіння поняттями: розпізнавання понять, конструювання їх визначень, розкриття обсягу та змісту поняття, визначення взаємозв’язку між поняттями, практичне застосування; володіння правилами, закономірностями, законами; володіння теоріями).
3. Перевірка навичок (моделювання практичного виконання завдань, самоаналіз результатів, час виконання).
4. Перевірка засвоєних способів діяльності (розпізнавання методів та аналітичних процедур, володіння ними, характеристика умов та меж їх застосування).
5. Перевірка розвитку здібностей (виконання тестів досягнень, вправ креативності, створення власної продукції тощо).
Тестовий контроль знань
Основні недоліки традиційного контролю:
репродуктивний характер;
суб'єктивність в оцінюванні навчально-пізнавальної діяльності.
Подоланню цих недоліків певною мірою (!) сприятиме впровадження тестового контролю знань.
Педагогічний тест – це система завдань специфічної форми і певного змісту, що дає змогу якісно оцінити структуру й виміряти рівень засвоєння знань та сформованості вмінь і навичок учнів з навчального предмета. Для реалізації функцій вимірювання якості знань тест має містити достатню кількість тестових завдань.
Тести як вимірювальний інструмент використовується в більшості країн світу. Професійно підготовлений і використаний тестовий інструмент дає якісну інформацію, відповідну реальному становищу:
1) тести виявляються об'єктивнішим способом оцінки. Об'єктивність тестування досягається шляхом стандартизації процедури проведення і неможливості внести суб'єктивну складову до оцінки знань студентів.
2) тести – більш ємкий інструмент. Тести орієнтовані на визначення рівня засвоєння ключових понять, тем і розділів навчальної програми, умінь, навичок.
3) це м'якший гуманний інструмент, що забезпечує учням рівні умови, використовуючи єдину процедуру і єдині критерії оцінки.
4) тест – широкий інструмент.
5) тести ефективні з економічної точки зору.
Тестовий контроль має певні недоліки:
недоліки, зумовлені сутністю самого контролю (ймовірність випадкового вибору правильної відповіді).
недоліки психологічного характеру (стандартизація мислення без урахування розвитку особистості).
недоліки, зумовлені організаційно-методичними чинниками (необхідність високої кваліфікації викладачів, які розробляють тести).
Слід зазначити, що тестовий контроль знань студентів не суперечить іншим формам педагогічного контролю, які ґрунтуються на безпосередньому спілкуванні вчителя з учнями.
У тестології тести класифікують за такими ознаками.
