- •Тема: дидактичні аспекти викладання світової літератури Основні методи викладання світової літератури Метод читання художнього твору (творче читання)
- •Евристичний метод
- •Дослідницький метод
- •Репродуктивний метод
- •Планування та організація праці вчителя літератури
- •Типологія уроку за домінантою дидактичної мети
- •Проблемний урок
- •Урок компаративного аналізу
- •Урок культурологічного аналізу
- •Урок творчого читання
- •Інтегрований урок
- •Урок-дослідження
- •Урок-семінар
- •Урок-диспут
- •Урок-гра
- •Діагностика, оцінювання навчальних досягнень учнів
- •1. За цільовими, функціональними і смисловими:
- •2. За формальними ознаками:
Евристичний метод
«Еврика!» - сигналізує про особливу радість від зробленого відкриття, від усвідомлення нової істини, здобуття нового знання визначає суть евристичного методу в методиці викладання світової літератури.
Важливими прийомами евристичного методу є:
1. Евристична бесіда - завдання евристичної бесіди полягає не у репродукції знання, а в оволодінні навиками його самостійного пошуку й практичного застосування. Основні етапи: підготовчий (перегляд тексту, добір додаткової літератури, залучення інших видів мистецтва, формування питань); проведення і висновки. Запитання евристичної бесіди мають бути чіткими та зрозумілими, не надто поширеними, сформульованими за принципом від простого до складного, основними й додатковими, представленими кількома варіантами для груп з різною підготовкою, спрямованими на чітку відповідь.
2.Система різних типів завдань (для фронтальної, групової, індивідуальної роботи; для усного та письмового виконання) за текстом твору, навчальними чи ілюстративними матеріалами.
3.Зіставлення, що охоплює досить широке предметне коло: певна літературна доба чи напрям; біографія та творчий шлях письменників, їхні творчі контакти; історія творчого задуму, створення сюжетів; оригінал літературного твору та його художній переклад; створені художні образи у творі зарубіжної та української літератури (типологічна чи генетична подібність або відмінність); образні асоціації у свідомості читача; лексико-семантичні контексти; теоретико-літературні поняття; значення творчості письменників, їх місце у національній та світовій літературі.
4.Проблемна бесіда (бесіда за визначеною проблемою), суть якої полягає у розробці та пропозиції такої системи запитань, що дала би можливість учням (чи студентам) самостійно опрацювати художній текст, визначити його ключові проблеми, аргументувати зроблені висновки, уміти довести їх слушність під час колективного обговорення. Проблема є основним засобом форматування диспуту, адже передбачає не лише самостійне осмислення твору, але й уміння довести свою думку, свої оцінки й переконання.
5.«Вільна бесіда», що реалізується без попередньої підготовки, у процесі обговорення художнього тексту чи окремих його аспектів. Впорядкованість цього прийому зумовлюється необхідною підготовкою учителя, визначенням мети і завдань бесіди, формулюванням наскрізної лінії бесіди, коригуванням її перебігу, акцентуванням висновків.
Для евристичного методу найбільш виправданими є такі види навчальної діяльності:
підбір потрібних матеріалів (художній текст, історико-літературний, літературно-критичний, теоретичний супровід);
різні види переказу тексту (переказ окремих епізодів, переказ із елементами аналізу чи порівняння, переказ за певними питаннями чи за визначеним завданням);
відповіді на питання (усні та письмові);
складання різних видів планів (сюжету, образної характеристики, окремого епізоду тощо);
образна характеристика (порівняльна характеристика);
порівняльний аналіз світу художнього світу, елементів поетики, стилістики, родо-жанрових особливостей;
зіставний аналіз оригіналу та перекладу;
дослідження певної проблеми, в т.ч. у контексті співвідношення літератури з іншими видами мистецтва.
