Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
план симин..doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
429 Кб
Скачать
☆

Тема 11: Співучасть у злочині: поняття, ознаки, види, форми та значення.

Заняття 1.

1. Співучасть у злочині: поняття, ознаки та значення.

2. Види співучасників.

3. Форми співучасті у злочині.

Завдання для самостійної роботи студентів.

1. Законспектувати ст.ст. 26 – 28 КК УКраїни.

Задача 1. 1 лютого 2008 року, близько 18 год., Золенко і Чорний у стані алкогольного сп’яніння йшли по вулиці. Попереду них, метрів за 25 – 30, йшов Сотник, в руці якого був портфель типу “дипломат”. Золенко сказав Чорному: “Зараз побачимо, що у нього у дипломаті”, підбіг до Сотника, збив його з ніг, вдарив в обличчя ногою, схопив дипломат і побіг у сторону будівельного майданчику. Чорний підбіг до Сотника, який лежав на землі, схопив його хутряну шапку і зник у прохідному дворі. За годину Золенко і Чорний зустрілися у кафе, де їх затримали працівники міліції. В результаті посягання Сотнику були спричинені легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я та майнова шкода у розмірі 2100 гривень (гроші у сумі 800 гривень, які знаходилися у портфелі і вартість шапки 1300 гривень).

Чи є і діях Золенка і Чорного ознаки співучасті у злочині? Яку роль кожен з них відіграв у вчиненому?

Задача 2. Харчук зустрів свого знайомого Половенка, який працював електриком на текстильній фабриці, і посилаючись на своє скрутне матеріальне становище, попросив його викрасти для нього тканину, на що Половенко погодився. Через декілька днів, коли Половенко прийшов на чергування у нічну зміну, він побачив візок з п’ятьома рулонами тканини, підняв його на ліфті на четвертий поверх і викинув рулони за огорожу фабрики на пустир. Потім він зателефонував Харчуку і розповів, де знаходяться рулони. Харчук прийшов до свого двоюрідного брата Кічки і попросив його поїхати забрати тканину. На автомашині ВАЗ-2106 вони приїхали на пустир, знайшли рулони і почали грузити їх у машину, але були затримані працівниками міліції.

Чи є і діях Харчука, Половенка і Кічки ознаки співучасті у злочині? Яку роль кожен з них відіграв у вчиненому?

Задача 3. Алаідзе розповіла своїм знайомим Сафаряну і Мартиросяну, що у неї є дуже заможна приятелька Цодикова, чоловік якої багато років колекціонував монети. 30 січня 2009 року Алаідзе зателефонувала Цодиковій і сказала, що в неї є знайомі, які цікавляться давніми монетами і вони могли б купити деякі із колекції її покійного чоловіка. Цодикова призначила час зустрічі і коли Сафарян і Мартиросян приїхали до неї, пустила їх у квартиру. Коли Цодикова прямувала у кімнату, Самарян накинув їй на шию шкіряний пасок і почав душити, а Мартиросян включив телевізор, щоб не було чути хрипів потерпілої і шуму боротьби та закривав потерпілій рота. Взявши з собою колекцію монет та інші коштовності, Сафаров і Мартиросян повернулися до домівки Алаідзе.

Чи є і діях Алаідзе, Сафаряна і Марторисяна ознаки співучасті у злочині? Яку роль кожен з них відіграв у вчиненому?

Задача 4. Лазаренко вирішив заволодіти автомайстернею свого вітчима Миколайчука. З цією метою він запропонував своїм знайомим Шилу і Вороненку за винагороду у розмірі 2 тис. дол. США вбити вітчима. Лазаренко докладно проінформував Шило і Вороненка про графік роботи потерпілого, маршрути його пересування, а також розробив план нападу. На гроші, які надав Лазаренко, Шило придбав у невстановленої особи мисливську рушницю, з якої виготовив обріз, а Вороненко за 500 дол. США придбав автомашину ВАЗ-2101 без відповідних документів. 17 вересня 2002 року із засідки в кар’єрі Шило двічі вистрелив у Миколайчука, але поранений потерпілий зумів втекти. 25 жовтня 2002 року Шило і Вороненко під’їхали до будинку, де мешкав Миколайчук, дочекалися, коли той вийде з дому і з близької відстані двома пострілами з обрізу Шило вбив потерпілого. Потім обидва залишили місце злочину на автомашині.

Визначте роль Лазаренка, Шила і Вороненька у вчинених злочинах та форму співучасті.

Задача 5. Рачицький, під час злісного ухилення від призову на строкову військову службу, в лютому 2002 року зустрівся із своїми однокласниками Логвиненком і Шарковим та запропонував їм разом вчиняти крадіжки, напади на магазини, кіоски, пункти обміну валют, помешкання окремих осіб з метою заволодіння чужим майном для особистого збагачення, на що ті погодились. На спільні кошти вони придбали обріз мисливської рушниці та револьвери “Таурус” і “Магнум”. Протягом 2002 – 2004 років Рачицький, Логвиненко і Шарков вчинили 8 грабіжів, 12 розбійних нападів на громадян, 4 умисні вбивства шляхом розбійного нападу. У грудні 2004 року вони були затримані працівниками міліції.

Яка форма співучасті має місце у злочинній діяльності Рачицького, Логвиненка і Шаркова?

Заняття 2.

1. Загальні засади відповідальності співучасників.

2. Спеціальні питання відповідальності за співучасть у злочині:

а) співучасть у злочинах із спеціальним суб’єктом;

б) провокація злочину;

в) ексцес виконавця;

г) безнаслідкова співучасть;

д) невдале підбурювання або пособництво;

е) добровільна відмова співучасників.

3. Причетність до злочину: поняття, види та значення.

Задача 1. 23 березня 2008 року Пилипчук домовилась з Радченко, який супроводжував вагон з спиртом, купити у нього спирт за зниженою ціною. Про цю домовленість вона розповіла своєму сусіду Франчуку, який також вирішив придбати спирт. Того ж дня, ввечері, Пилипчук і Франчук прийшли до вагону, де Радченко налив їм у каністри 40 літрів спирту.

Чи є в діях Радченка, Пилипчук і Франчука ознаки співучасті у злочині? Якщо так, то яка її форма?

Задача 2. Богун, робочий сортувальної ділянки станції Одеса-товарна, розказав своїм знайомим Калашникову і Гривнаку, що на ділянку поданий потяг з декількома цистернами спирту-сирцю, які не охороняються. Калашников запропонував Богуну разом викрасти спирт, на що той погодився. 23 лютого 2005 року, приблизно о 2 год., Калашников і Гривнак прийшли до Богуна, але той відмовився піти з ними тому, що нібито захворів. Калашников і Гривнак вирішили діяти удвох. Коли вони пішли, Богун повідомив начальника охорони про те, що вночі можливе викрадення спирту.

Чи є в діях Богуна, Калашникова і Гривнака ознаки співучасті у злочині?

Задача 3. Христюк, Коновалов і Штанько вживали спиртні напої у квартирі останнього. Коли Штанько заснув, Христюк запропонував Коновалову викрасти ціні речі, на що той погодився. Христюк пішов у сусідню кімнату і став обшукувати шафу, а Коновалов залишився у кімнаті і став шукати гроші в одежі господаря квартири. У цей час Штанько прокинувся і став підводитися з дивану. Коновалов вдарив його пляшкою по голові, від чого Штанько знепритомнів.

Чи є в діях Христюка і Коновалова ознаки співучасті у злочині?

Задача 4. Шимко, знаючи, що в квартирі його знайомої Варбанець є коштовні речі, запропонував Політкіну і Гордієнку заволодіти ними. Взявши з собою мотузку, щоб зв’язати Варбанець, вони втрьох під’їхали автомашиною до будинку, де жила потерпіла. Оскільки Варбанець знала в обличчя Шимка, то він залишився в автомобілі, а Політкін і Гордієнко під виглядом працівників ЖЕКу зайшли в квартиру потерпілої. Там вони, погрожуючи ножем, почали бити потерпілу, спричинивши їх легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я, зв’язали мотузкою, а потім заволоділи її майном на суму 16 тис. гривень.

Чи є в діях Шимка, Політкіна та Гордієнка ознаки співучасті у злочині? Якщо так, то яка її форма?

Задача 5. 24 березня 2006 року Корнійчук, який працював слюсарем на м’ясокомбінаті, зустрів своїх знайомих Бортка і Розуменка та запропонував їм допомогти викрасти м’ясо, на що ті погодились. Наступного дня Бортко під’їхав до огорожі м’ясокомбінату на автомашині ВАЗ-2103, а Розуменко у робочій одежі прийшов на прохідну, але охорона не пустила його на територію у зв’язку з відсутністю перепустки. Через деякий час їм зателефонував Корнійчук і сказав, що не може зайти до приміщення переробного цеху і викрасти м’ясо.

Чи є в діях Корнійчука, Бртка і Розуменка ознаки співучасті у злочині?

Задача 6. Приблизно в 1997 році Величко познайомився з приватним підприємцем Багнюком та працюючим в нього бухгалтером Гавришем і став за винагороду сприяти діяльності приватного підприємства “Мрія”, яке належало Багнюку, в комерційній діяльності. У квітні 2002 року Багнюк і Гавриш відмовились від послуг Величка в наданні їм комерційних послуг, внаслідок чого той запідозрив їх у несправедливому до нього ставленні, невідшкодуванні матеріальних затрат та несплаті йому грошей. Тому він вирішив убити Гавриша з метою впливу на Багнюка і отримання від нього грошей. 18 березня 2003 року Величко познайомився у кафе з Куриленком і Мигоцько і після вживання спиртних напоїв запропонував їм за гроші вбити Гавриша, пообіцявши заплатити їм 3000 дол. США. Бажаючи зміцнити їх рішучість вчинити вбивство, Величко передав Куриленку і Мигоцько 1000 дол. США, а також надав їм фотографії Гавриша, інформацію про його автомобіль та місце перебування, а також про оточуючих його осіб. Але Куриленко і Мигоцько звернулися з цього приводу з відповідною заявою до правоохоронних органів. Вдень 24 березня 2003 року Куриленко повідомив Величка про виконання замовлення, а близько 14 год. останній вручив Куриленку і Мигоцько ще 2000 дол. США, як винагороду за вбивство Гавриша, після чого Величко був затриманий працівниками міліції.

Чи є в діях Величка, Куриленка і Мигоцька ознаки співучасті у злочині?

Задача 7. 24 квітня 2009 року до Губенко прийшов її знайомий Красненко і попросив тимчасово сховати малокаліберну гвинтівку, яку він зберігав незаконно. Красненко розказав, що разом з Удовиченком він пішов на пустир “розважитись” – постріляти по мішені. Під час стрільби вони вживали спиртні напої. Прицілюючись, Красненко втратив рівновагу і з необережності смертельно поранив пострілом у голову Удовиченка. Виконуючи прохання Красненка, Губенко заховала гвинтівку у покинутому колодязі.

Чи є в діях Губенко і Красненка ознаки співучасті у злочині?

Реферати, доповіді:

1. Проблеми кримінальної відповідальності за необережне співспричинення.

2. Співучасть у злочинах, що вчинюються спеціальним суб’єктом.

Методичні рекомендації.

Для опанування цієї теми потрібно досконало норми, передбачені ст.ст. 26 – 31, 383, 396 КК України. Має бути з’ясовано законодавче визначення співучасті (ст. 26 КК України), її об’єктивні (участь двох або більше осіб, спільність діяльності та її наслідків) та суб’єктивні ознаки (спільний умисел), що випливають з цього визначення. При цьому потрібно мати на увазі, що підставою кримінальної відповідальності за співучасть, як і за іншу злочинну діяльність, є наявність у діях винних ознак певного складу злочину.

Потрібно звернути увагу на особливості умислу при співучасті. Його інтелектуальний момент при вчиненні злочину з формальним складом характеризується двома ознаками: а) усвідомленням суспільної небезпеки власного діяння; б) усвідомленням суспільної небезпеки діянь інших осіб (хоча б однієї особи), а при вчиненні злочину з матеріальним складом – трьома ознаками: а) усвідомленням суспільної небезпеки власного діяння; б) усвідомленням суспільної небезпеки діянь інших осіб; в) передбаченням настання спільних злочинних наслідків. Сутність вольової ознаки спільного умислу у формальних складах злочинів полягає у бажанні вчинення спільних суспільно небезпечних діянь, у матеріальних складах – у бажанні досягнення спільних співучасників злочинних наслідків.

Співучасники при вчинені злочину можуть виконувати різні ролі – однорідні або різнорідні. Відповідно, у ч. 1 ст. 27 КК України передбачені такі види співучасників – виконавець, організатор, підбурювач і пособник. Тому слід з’ясувати об’єктивні та суб’єктивні ознаки, притаманні кожному з видів співучасників. Дії співучасників при співвиконавстві кваліфікуються за відповідною статтею Особливої частини КК без посилання на ст. 27 КК. При складній співучасті посилання на ст. 27 КК України є обов’язковим, за винятком дій виконавця. Злочини, скоєні членами організованої групи або злочинної організації, а в ряді випадків і саме членство в цих злочинних об’єднаннях кваліфікуються без посилання на ст. 27 КК України, за статтею Особливої частини, що включає цю обов’язкову ознаку об’єктивної сторони – групове або організоване вчинення злочину.

Важливим завданням є усвідомлення форм співучасті у кримінальному законодавстві та судовій практиці. В науці кримінального права немає єдиної думки щодо цього питання. Одні науковці як критерій для класифікації форм співучасті беруть ступінь згуртованості, що визначає структуру зв’язків між співучасниками, і розрізняють три форми співучасті: просту, складну і злочинне співтовариство. Інші криміналісти, виходячи з наявності або відсутності попередньої змови, виділяють дві форми співучасті: співучасть з попередньою змовою і співучасть без такої змови.

Класифікація співучасті на різні форми повинна проводитися за способом взаємодії винних, за структурою зв’язків між співучасниками. Оскільки форма злочинної діяльності – це зовнішня (об’єктивна) сторона злочину, класифікацію форм співучасті за ознаками суб’єктивної сторони не можна визнати правильною. У зв’язку із цим пропонується розрізняти чотири форми співучасті: співвиконавство (проста співучасть), співучасть з виконанням різних ролей (складна співучасть), злочинна група, злочинна організація.

Особливу увагу требу звернути на особливості кримінальної відповідальності організаторів та членів організованої групи чи злочинної організації.

Детального вивчення потребують спеціальні питання відповідальності за співучасть, тобто співучасть у злочинах із спеціальним суб’єктом, провокація злочину, ексцес виконавця, безнаслідкова співучасть, невдале підбурювання або пособництво, а також особливості кримінальної відповідальності в разі добровільної відмови співучасників вчинення злочину.

Студенти повинні розібратися в питанні про поняття і юридичну природу причетності до злочину, її видах і відмінності від співучасті. Важливо розуміти, що діяльність, яка визнається причетністю до злочину, не є сприянням скоєнню злочину; вона не сприяє настанню злочинного результату, внаслідок відсутності причинного зв’язку між діяннями причетних осіб і наслідками, що наступили в результаті вчинення злочину.

Нормативні матеріали, спеціальна література та судова практика:

Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25 – 26. – Ст. 131.

Альошин Д.П. Форми співучасті в новому Кримінальному кодексі України: проблеми реалізації правових норм // Право і безпека. – 2002. – № 1. – С. 15 – 20.

Бурчак Ф.Г. Соучастие: социальные, криминологические и правовые проблемы. – К.: Вища школа, 1986. – 208 с.

Галиакбаров Р. Квалификация групповых преступлений. – М.: Юрид. лит., 1980. – 96 с.

Гришаев П.И., Кригер Г.А. Соучастие по советскому уголовному праву. – М.: Госюриздат, 1959. – 230 с.

Кваша О.О. Об’єктивні ознаки діяльності організатора злочину // Право України. – 1999. – № 1. – С. 106 – 108.

Ковалев М.И. Соучастие в преступлении. Часть первая. Понятие соучастия // Учен. тр. Свердл. юрид. ин-та. – Т. 3. – Свердловск, 1960. – 288 с.

Ковалев М.И. Соучастие преступлении. Часть вторая. Виды соучастников и формы участия в преступной деятельности. – Свердловск, 1962. – 249 с.

Козлов А.П. Соучастие: традиции и реальность. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2001. – 362 с.

Мельник М. Види співучасників за новим Кримінальним кодексом України // Право України. – 2001. – № 11. – С. 69 – 74.

Новицький Г.В. Поняття і форми співучасті у злочині за кримінальним правом України: Наук.-практ. посібник. – К.: Вища школа, 2001. – 96 с.

Тельнов П.Ф. Ответственность за соучастие в преступлении. – М.: Юрид. лит., 1974. – с.

Трайнин А.Н. Учение о соучастии. – М.: Юриздат, 1941. – 240 с.

Устименко В.В. Влияние обстоятельств, относящихся к личности исполнителя, на ответственность соучастников // Проблеми законності. – 1992. – Вип. 26. – С. 36 – 41.

Чаплинський К.О. Поняття та ознаки організованих злочинних груп // Вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2002. – Вип. 4. – С. 83 – 91.

Шнейдер М.А. Соучастие в преступлении по советскому уголовному праву. – М.: ВЮЗИ, 1958. – 89 с.

Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об’єднаннями: постанова Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 13 // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах. – К.: Скіф, 2006. – С. 477 – 484.