Модуль 2 Змістовий модуль 3

Тема 5: Склад злочину як юридична підстава кримінальної відповідальності: поняття, елементи, ознаки, види (класифікація) та значення.

1. Поняття складу злочину та його значення у кримінальному праві.

2. Елементи і ознаки складу злочину, їх зміст та співвідношення.

3. Злочин і склад злочину та їх співвідношення.

4. Склад злочину, кримінально-правова норма, диспозиція статті Особливої части КК та їх співвідношення.

5. Склад злочину і кваліфікація злочинів.

6. Види (класифікація) складів злочинів.

Завдання для самостійної роботи студентів.

1. Звернутися до навчальної дисципліни “Теорія держави і права” та відновити зміст понять “склад правопорушення”, “елементи складу правопорушення”, “ознаки складу правопорушення”.

2. Законспектувати ч. 1 ст. 2 КК України.

3. Наведіть статті Особливої частини КК України, які містять склади злочинів з двома об’єктами, двома діями, альтернативними діями, двома чи більше наслідками, двома формами вини.

4. Наведіть статті Особливої частини КК України, які містять матеріальний, формальний та усічений склади злочинів.

5. Наведіть статті Особливої частини КК України, які містять основний склад, склад з обтяжуючими та склад з пом’якшуючими обставинами.

6. Наведіть статті Особливої частини КК України, які містять прості та складні склади злочинів.

Задача 1. Лікар-хірург Миронов, який працював старшим судновим лікарем плавбази, під час її перебування в плаванні зробив за грошову винагороду операції з переривання вагітності трьом жінкам – працівницям переробних цехів. Наказом головного лікаря флотилії заборонялося проведення планових абортів у морі, вагітних жінок, згідно з цим наказом, слід було списувати на берег. Медичних протипоказань для проведення операцій з переривання вагітності у прооперованих жінок не було.

Ознайомтеся зі ст. 135 КК України та визначте, чи є в діях Миронова ознаки складу злочину.

Задача 2. Макаренко, яка працювала медичною сестрою в онкологічному центрі, стало відомо, що її сусідка Кучеренко проходить курс хіміотерапії. Скориставшись своїм становищем, вона ознайомилася з історією хвороби і діагнозом Кучеренко та розповіла про це іншим сусідкам – Скорик і Хімченко.

Ознайомтеся зі ст. 145 КК України та визначте, чи є в діях Макаренко ознаки складу злочину.

Задача 3. Коротков, керуючи автомобілем “Шевроле Авео”, перевищив швидкість, не впорався з керуванням та зіткнувся із зустрічною автомашиною “Таврія”. В результаті дорожньо-транспортної події водій автомашини “Таврія” отримав легкі тілесні ушкодження, а матеріальні збитки від пошкодження автомашини потерпілого склали 3560 гривень.

Ознайомтеся зі ст. 286 КК України та визначте, чи є в діях Короткова ознаки складу злочину.

Реферати, доповіді:

1. Класифікація ознак складу злочину та її значення для кваліфікації злочинів та призначення покарання.

2. Поняття кваліфікації злочину та її значення у кримінальному праві..

Методичні рекомендації.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого кримінальним законом. У спеціальній літературі іноді застосовується термін “підстави” (у множині) кримінальної відповідальності. Мається на увазі дві підстави: фактична – наявність суспільно небезпечного діяння (акту поведінки людини) і юридична – наявність ознак складу злочину в цьому суспільно небезпечному вчинку особи.

При з’ясуванні ознак складу злочину слід виходити з того, що теорія кримінального права розрізняє поняття “елемент” і “ознака” складу злочину. Елемент – це складова частина конструкції складу злочину, що відповідає різним сторонам суспільно небезпечного діяння, яке за законом визнається злочином: об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт та суб’єктивна сторона. Ознака – це характеристика того чи іншого елементу складу злочину. В теорії кримінального права всі ознаки складу поділяться на чотири групи, що відповідають чотирьом елементам складу злочину.

Обов’язковими (основними) ознаками складу вважаються ознаки, властиві всім без винятку складам злочинів. Такими ознаками є: характер суспільних відносин, на які посягає злочин, діяння (дія або бездіяльність), вина, осудність і досягнення особою певного віку (вік кримінальної відповідальності). Факультативними (додатковими) ознаками вважаються ті, які дають додаткову (до основних ознак) характеристику елементів складу злочину: суспільно небезпечні наслідки і причинний зв’язок, спосіб, місце, час скоєння злочину, мотив, мета, спеціальні ознаки, що характеризують особливості суб’єкта тощо.

Факультативні ознаки мають трояке значення. По-перше, якщо вони включені законом у число конструктивних ознак основного складу конкретного злочину, то вони є обов’язковими для цього складу і впливають на кваліфікацію злочину. Відсутність цих ознак у вчиненому суспільно небезпечному діянні свідчить про відсутність складу злочину або про наявність іншого складу злочину. По-друге, якщо факультативні ознаки включені законодавцем у число конструктивних ознак не основного складу, а складу з пом’якшуючими або обтяжуючими обставинами (тобто похідних від основного складу), то вони набувають характер обов’язкових, але тільки для даних (похідних) складів злочинів. Відсутність цих ознак у вчиненому суспільно небезпечному діянні тягне кваліфікацію за ознаками тільки основного складу. Таким чином, і в цьому випадку вони впливають на кваліфікацію. По-третє, факультативні ознаки, якщо вони не є ознаками основного або кваліфікованого складу злочину, впливають на вид і розмір покарання, тобто вони розглядаються як пом’якшуючи або обтяжуючи покарання обставини при призначенні покарання. Тобто, наявність цих ознак у вчиненому суспільно небезпечному діянні не впливає на кваліфікацію злочину, але суд, керуючись положеннями ст. 65 КК України, може їх врахувати при призначенні покарання.

Одним із складних питань теорії кримінального права вважається питання про співвідношення загального поняття злочину і загального поняття складу злочину. Вихідною позицією у з’ясуванні цього питання є положення про те, що конкретний злочин і його склад ставляться друг до друга як явище об’єктивної дійсності і юридичне поняття це явище. Злочин – це конкретне суспільно небезпечне діяння певної особи, вчинене в певний час і в певнім місці. Склад злочину – це правове поняття (описане в нормі кримінального закону) про злочин певного виду, сконструйоване законодавцем шляхом відбору найбільш істотних ознак з безлічі ознак злочинів того чи іншого виду.

Загальне поняття злочину, яке наведено в ст. 11 КК України, і загальне поняття складу злочину, яке вироблено наукою кримінального права, тісно пов’язані між собою, тому що з різних сторін висвітлюють сутність такого суспільного явища як злочин. Разом з тим, ці поняття не тотожні. Матеріальне поняття злочину розкриває соціальний зміст злочину як суспільно небезпечного діяння, передбаченого кримінальним законом, що посягає певні суспільні відносини. Загальне поняття складу злочину представляє собою узагальнення ознак окремих складів злочинів, тобто містить ознаки, загальні для всіх складів, передбачених законом при описі конкретних складів злочинів.

При вивченні питання про види складів потрібно пам’ятати, що розподіл їх на групи ґрунтується на наступних критеріях: ступені суспільної небезпеки (основний склад, склади зі пом’якшуючими або обтяжуючими обставинами); структурі (простий, складний, альтернативний); конструкції (матеріальні і формальні склади).

Нормативні матеріали, спеціальна література та судова практика:

Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25 – 26. – Ст. 131.

Брайнин Я.М. Уголовная ответственность и ее основание в советском уголовном праве. – М.: Юрид. лит., 1963. – 275.

Навроцький В.О. Теоретичні поняття кримінально-правової кваліфікації. – К.: Атіка, 1999. – 418 с.

Карпушин М.П., Курляндский В.И. Уголовная ответственность и состав преступления. – М.: Юрид. лит., 1974. – 232 с.

Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів. Навч. посібник. Вид. 2-ге. – К.: Атіка, 2002. – 640 с.

Кудрявцев В.Н. Общая теория квалификации преступлений. – М.: Юристъ, 1999. – 304 с.

Кузнецов В.В., Савченко А.В. Теорія кваліфікації злочинів: Підручник. – К.: КНТ, 2007. – 300 с.

Куринов БА. Научные основы квалификации преступлений. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. – 181 с.

Огородник А. Особливості конкретизації оціночних понять в системі складу злочину // Право України. – 2001. – № 11. – С. 117 – 120.

Трайнин А.Н. Общее учение о составе преступления. – М.: Госюриздат, 1957. – 363 с.