Тема 17: Судимість.

1. Поняття судимості та значення судимості.

2. Погашення судимості.

3. Обчислення строків погашення судимості.

4. Зняття судимості.

Завдання для самостійної роботи студентів.

1. Законспектувати ст. 88 КК України.

Задача 1. Вироком районного суду від 11 березня 2009 року Січка визнано винуватим і засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України на 2 роки обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 ріки.

Вироком того ж суду від 7 грудня 2010 року Січка визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України на 2 роки і 6 місяців позбавлення волі за те, що він 10 вересня 2010 року, близько 18 год. повторно придбав наркотичний засіб – ацетильованний опій вагою залишку 0, 19 гр., який зберігав при собі без мети збуту. При призначенні покарання Січку суд врахував рецидив злочину як обтяжуючу покарання обставину.

Чи є правильним рішення суду у справі Січка?

Задача 2. Вироком районного суду від 21 липня 2004 року Голину засуджено за ч. 2 ст. 190 КК України на 1 рік обмеження волі, за ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на три роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено 3 роки позбавлення волі.

Згідно з вироком, Голину визнано винуватим в тому, що він 28 січня 2004 року, близько 20 год., шляхом зловживання довірою В. заволодів його мобільним телефоном марки “Нокіа-3410” вартістю 689 гривень. 22 березня 2004 року, близько 18 год., знаходячись у квітковому кіоску, засуджений відкрито заволодів належним Л. мобільним телефоном “Алкатель 300” вартістю 580 гривень.

З огляду на матеріали кримінальної справи Голину було засуджено вироком районного суду від 12 жовтня 2000 року за ч. 2 ст. 140 КК України 1960 року (крадіжка) на три роки позбавлення волі з конфіскацією майна та звільнено від покарання на підставі ст. 5 Закону України від 11 травня 2000 року “Про амністію”.

Чи правильним є рішення суду щодо Голини?

Задача 3. Вироком районного суду від 7 квітня 2005 року Балтака визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України на шість років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами 3 роки за те, що він 4 січня того ж року, керуючи автомобілем ГАЗ-53 у стані алкогольного сп’яніння, перевищив швидкість руху, не прийняв до уваги складні дорожні умови, виїхав на тротуар, де смертельно травмував М., а також спричинив К. тяжкі тілесні ушкодження, Д. – тілесні ушкодження середньої тяжкості. 15 червня 2008 року Балтака умовно-достроково звільнено від подальшого відбування покарання. У липні 2011 року Балтак звернувся до суду з клопотанням про дострокове зняття судимості. З таким же клопотанням до суду звернулася адміністрація автопідприємства, де Балтак працював автослюсарем.

Чи можне суд задовольнити клопотання і зняти з Балтака достроково судимість?

Реферати, доповіді:

1. Загально-правові обмеження, пов’язані з судимістю.

Методичні рекомендації.

Судимість – це правовий стан особи, що виникає в результаті засудження за вчинений злочин з призначенням покарання та полягає в настанні для неї правових наслідків, які передбачені кримінальним кодексом та іншими нормативними актами України. За своїм змістом судимість характеризується тим, що: а) являє собою особливий правовий статус особи; б) зумовлюється вчиненим злочином; в) є наслідком засудження за вчинення злочину, що триває і після відбуття покарання; г) виникає з моменту набрання обвинувальним вироком суду законної сили; ґ) завжди є результатом призначеного покарання; д) має чітко визначені часові межі, встановлені кримінальним законом; е) має персональний характер і пов’язана лише з конкретною особою; є) означає можливість настання для особи різноманітних правових наслідків (кримінально-правового та загальноправового характеру); ж) погашається після закінчення строку, визначеного КК України, чи знімається в установленому законом порядку.

Всі обмеження кримінально-правового характеру класифікуються за такими основними напрямками: а) судимість як підстава для визнання повторності і рецидиву злочинів; б) судимість як обставина, що перешкоджає звіль­ненню особи від кримінальної відповідальності; в) судимість як обставина, що впливає на призначення покарання; г) судимість як обставина, що впливає на звільнення особи від покарання і його відбування; ґ) судимість як ознака, що впливає на кваліфікацію злочинів.

Під загальноправовими наслідками судимості треба розуміти певні правові обмеження, що діють стосовно судимих осіб, передбачені нормами різних галузей права (крім кримінального), і застосовуються протягом усього або частини строку судимості, але не пов'язані з призначеним покаранням. Вони різноманітні за своїм змістом, не всі мають імперативний характер, однакове коло осіб, на яких поширюються, строк, протягом якого діють.

Студенти повинні знати, які існують види і умови припинення судимості. Погашення судимості є однією з форм припинення судимості і означає автоматичне анулювання дії судимості за наявності певних умов, прямо передбачених законом. Автоматичність визнання особи такою, що не має судимості, проявляється в тому, що для погашення судимості не потрібно ніякого судового рішення чи спеціальних рішень інших державних органів. Порядок і правила обчислення строків погашення судимості передбачено в ст. 90 КК України.

Зняття судимості – це самостійний різновид її припинення, який за умовами та порядком визнання особи такою, що не має судимості, істотно відрізняється від погашення судимості. Зняття судимості можна визначити як форму дострокового її припинення (до закінчення строків погашення судимості, установлених законом).

Нормативні матеріали, спеціальна література та судова практика:

Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25 – 26. – Ст. 131.

Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі Закон України від 1 грудня 1994 року // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 52. – Ст. 455.

Голина В.В. Погашение и снятие судимости по советскому уголовному праву. – Х.: Вища школа, 1979. – 137 с.

Евтеев М.П. Погашение и снятие судимости. – М.: Юрид. лит., 1964. – 64 с.

Ераксин В.В., Помчалов Л.Ф. Погашение и снятин судимости в советском уголовном праве: лекция – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1963. – 48 с.

Кирись Б. Припинення судимості // Вісник Львівського національного університету ім. Івана Франка. – Серія юридична. – 1999. – Вип. 34. – С. 178 – 183.

Кирись Б. Виникнення судимості // Вісник Львівського національного університету ім. Івана Франка. – Серія юридична. – 2001. – Вип. 36. – С. 444 – 453.

Ткачевский Ю. Судимость // Уголовное право. – 2000. – № 3. – С. 35 – 42.

Шепелєва Н.В. Деякі питання застосування інституту судимості за Кримінальним кодексом України // Держава і право. – 2002. – Вип. 15. – С. 429 – 432.

Про практику розгляду судами України клопотань про погашення і дострокове зняття судимості: постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 травня 1975 року № 4 (із змінами, внесеними постановами від 30 грудня 1977 № 7, від 4 червня 1993 року № 3 та від 3 грудня 1997 року № 12): Постанови Пленуму Верховного Суду України (1963 – 2000): У 2-х т. / За ред. В.Ф. Бойка. – Т. 2. – 2000. – С. 69 – 72.