Тема 6. Об’єкт злочину: поняття, ознаки, види (класифікація) та значення.

1. Поняття об’єкту злочину.

2. Види (класифікація) об’єктів злочину.

3. Значення класифікації об’єктів злочину.

4. Предмет злочину, його співвідношення з об’єктом злочину. Потерпілий від злочину.

Завдання для самостійної роботи студентів.

1. Звернутися до навчальної дисципліни “Теорія держави і права” та відновити зміст понять “об’єкт правопорушення”, “предмет правопорушення”.

2. Випишіть родові об’єкти кримінально-правової охорони, передбачені Особливою частиною КК України.

Задача 1. Стороженко і Щур проникли на територію складу та напали на охоронця Кононенка. Стороженко ударив його кастетом в голову, а коли Кононенко впав, Щур тричі ударив потерпілого ножем в область грудної клітини. Від отриманих поранень Кононенко помер. При спробі відкрити двері складу спрацювала сигналізація, тому Стороженко і Щур були вимушені покинути територію складу.

Ознайомтеся із ст. 187 КК та ст. 115 КК України та визначте, які суспільні відносини (об’єкти) були порушені злочинними діями Стороженка і Щура.

Задача 2. Микитенко у стані алкогольного сп’яніння прийшов у бар, де вчинив сварку з Сіренком, Панасенком та Палієнком. Останні скрутили Микитенка та вивели із приміщення бару. Тоді Микитенко прийшов на подвір’я Киселя, який був на роботі, проник до салону автомашини ВАЗ 2105, завів двигун та поїхав до бару. Коли Сіренко, Панасенко та Палієнко вийшли з бару і пішли вулицею, Микитенко спрямував на них автомашину, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження Сіренку. Панасенку і Палієнку вдалося відскочити у сторону, тому вони не постраждали.

Ознайомтеся із ст.ст. 115, 286 та 289 КК України та визначте, які суспільні відносини (об’єкти) були порушені злочинними діями Микитенка.

Задача 3. Коломієць, керуючи автомашиною “Волга 2410”, не впорався з керуванням, виїхав на тротуар, де вчинив наїзд на Найденко, спричинивши останній тяжкі тілесні ушкодження.

Ознайомтеся із ст. 286 КК України та визначте, які суспільні відносини (об’єкти) були порушені злочинними діями Коломійця.

Задача 4. Грінчак працював охоронцем. Заступивши на чергування, він вжив спиртні напої і почав стріляти із табельної зброї – пістолета ТТ, у ізолятори стовпів електричної мережі. На вимоги інших охоронців припинити стрілянину він не реагував, нецензурно лаявся, наніс декілька ударив в обличчя охоронцю Саньку.

Ознайомтеся із ст. 296 КК України та визначте, які суспільні відносини (об’єкти) були порушені злочинними діями Грінчака.

Задача 5. Гришко з метою здійснити напад на інкасаторів, придбав у невстановленої особи револьвер “Наган”. 23 лютого 2007 року, близько 20 год., він прийшов до магазину “Таврія В” і став чекати автомашину інкасаторів. Коли інкасатори виходили із приміщення магазину, Гришко тричі вистрелив із револьверу, вбив одного та поранив другого інкасатора, та заволодів інкасаторською сумкою.

Визначте об’єкт та предмет злочину.

Реферати, доповіді:

1. Основні концепції об’єкта злочину в теорії кримінального права.

2. Предмет злочину: поняття, ознаки та значення у кримінальному праві.

Методичні рекомендації.

Правильне вирішення питання про об’єкт злочину має важливе теоретичне і практичне значення. Саме об’єкт злочину дозволяє розкрити соціальну сутність злочину, з’ясувати його суспільно небезпечні наслідки, сприяє правильній кваліфікації вчиненого, а також відмежуванню його від суміжних суспільно небезпечних діянь. Об’єкт відіграє істотну роль і для визначення самого поняття злочину, значною мірою впливає на зміст його об’єктивних та суб’єктивних ознак, є вихідним для класифікації злочинів та побудови системи Особливої частини КК.

В теорії кримінального права загальновизнано, що об’єктом злочину є суспільні відносини, що охороняються кримінальним законом від суспільно небезпечних посягань. Разом з тим, не всі вчені додержуються цієї позиції.

Об’єкти злочинів класифікуються на загальний, родовий та безпосередній (класифікація ”по вертикалі”). Взаємозв’язок між ними заснований на діалектиці співвідношення категорій “загального”, “особливого” і “одиничного”. Конкретне суспільно небезпечне діяння посягає не тільки на окремі суспільні відносини (безпосередній об’єкт), але і на певну групу однорідних за своїм змістом суспільних відносин (родовий об’єкт) і, в остаточному підсумку, – на всю сукупність суспільних відносин, охоронюваних кримінальним законом (загальний об’єкт). Поряд з родовим, в теорії кримінального права виділяється і видовий об’єкт. Видовий об’єкт – це об’єкт виду (підгрупи) близьких за характером (однорідних) злочинів. Займаючи проміжне становище між родовим і безпосереднім об’єктами, будучи частиною родового об’єкта і знаходячись з останнім у співвідношенні “вид” – “рід”, видовий об’єкт дає змогу розділити специфічні групи злочинних посягань на близькі, взаємопов’язані суспільні відносини.

У свою чергу, безпосередні об’єкти класифікуються на основні, додаткові та факультативні (класифікація “по горизонталі”).

Від безпосереднього об’єкта слід відрізняти предмет посягання (предмет злочину). Якщо об’єкт – обов’язковий елемент складу злочину, то предмет – ознака факультативна.

Нормативні матеріали, спеціальна література та судова практика:

Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25 – 26. – Ст. 131.

Глистин В.К. Проблема уголовно-правовой охраны общественных отношений (объект и квалификация преступлений). – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1979. – 127 с.

Готин А.Н. Объект преступления в теории уголовного права // Вісник Луганської академії внутрішніх справ ім. 10-річчя незалежності України. – 2001. – Вип. 3. – С. 39 – 63.

Каиржанов Е. Интересы трудящихся и уголовный закон (проблемы объекта преступления). – Алма-Ата: Изд-во Казах. ун-та, 1973. – 106 с.

Коржанский Н.И. Объект посягательства и квалификация преступлений: Учеб. пособие. – Волгоград: Высш. след. школа МВД СССР, 1976. – 120 с.

Коржанскитй Н.И. Объект и предмет уголовно-правовой охраны. – М.: Акад. МВД СССР, 1980. – 248 с.

Кривуля О.М., Куц В.М. Чи можуть бути суспільні відносини об’єктом злочину? // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 1997. – Вип. 2. – С. 70 – 75.

Кузнецов А.В. Уголовное право и личность. – М.: Юрид. лит., 1977. – 290 с.

Новоселов Г.П. Учение об объекте преступления. Методологические аспекты. – М.: НОРМА, 2001. – 208 с.

Таций В.Я. Объект и предмет преступления в советском уголовном праве. – Х.: Выща школа, 1988. – 199 с.

Тацій В.Я. Об’єкт і предмет злочину в кримінальному праві України: Навч. посібник. – Х.: УкрЮА, 1994. – 76 с.

Фесенко Є. Цінності як об’єкт злочину // Право України. – 1999. – № 6. – С. 75.