- •1. Предмет, мета та задачі дисципліни
- •2. Зміст дисципліни
- •Тема 1. Сутність і особливості інформаційного менеджменту
- •1. Інформаційний менеджмент: деякі трактування та визначення
- •2. Обов'язки інформаційного менеджера в організації
- •3. Вимоги до особистісних та професійних якостей
- •4. Вимоги до освітньо-кваліфікаційного рівня інформаційного менеджера
- •5. Положення інформаційного менеджменту в організаційній структурі підприємства
- •1. Історія розвитку стандартів управління
- •2. Стандарт mrp
- •Тема 2. Міжнародні стандарти управління підприємством
- •2. Стандарт mrp- II
- •4. Тенденції розвитку стандартів управління
- •Тема 3. Онови реінжинірингу бізнес-процесів
- •1. Сутність процесної організації управління
- •Хто є власником і клієнтом бізнес-процесу?
- •2. Поняття реінжинірингу бізнес-процесів і його зв’язок новими інформаційними технологіями
- •Відмінності між удосконаленням і реінжинірингом бізнесу
- •Нові іт, що змінюють правила роботи компаній
- •3. Моделювання бізнес-процесів у середовищі bPwin
- •Метод опису процесів idef0
- •Метод опису процесів dfd – Data Flow Diagramming
- •Метод опису процесів idef3
- •Тема 4. Методологія та засоби моделювання інформаційної системи - aris
- •Aris – загальна характеристика
- •2. Сутність методології моделювання aris
- •Рівень визначення вимог
- •Рівень проектної специфікації
- •Рівень опису реалізації/виконання
- •Опис вимог Спеціфікація проекту Виконання
- •3.Імітаційне моделювання в aris
- •4.Вартісний аналіз в aris
- •5. Aris та корпоративні іс
- •6.Використання aris
- •Тема 5: інформаційні ресурси як економічна категорія
- •Енергетичні ресурси - носії енергії, наприклад вугілля, нафта, нафтопродукти, газ, гідроенергія, електроенергія тощо.
- •Тема 6. Загальна характеристика інформаційних ресурсів україни
- •1.Основні положення державної політики щодо формування системи національних інформаційних ресурсів
- •Принципи формування та вимоги до змісту національних ресурсів
- •2. Склад державних інформаційних ресурсів
- •3. Недержавні ресурси
- •4. Управління державними інформаційними ресурсами
- •5. Фактичний стан справ у формуванні державних інформаційних ресурсів України
- •Тема 7: формування інформаційних ресурсів об’єкта
- •1. Інформація – стратегічний ресурс фірми
- •2. Джерела стратегічної інформації
- •3. Канали отримання інформації
- •4. Вимоги до системи управління інформаційними ресурсами організації
- •Тема 8. Основи інформаційної логістики
- •1.1. Сутність логістики
- •1.2. Сутність інформаційної логістики
- •1.3. Цілі та задачі логістичної інформаційної системи
- •Тема 9. Документообіг на підприемстві
- •1. Цілі впровадження систем документообігу
- •2. Вимоги до систем документообігу
- •3. Порівняння сучасних систем документообігу
- •4. Опис системи Optima-WorkFlow
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Функціональні можливості
- •4.2.2. Модуль "Редактор маршрутних схем"
- •4.2.3. Модуль "Монітор підключень до системи"
- •4.2.4. Сервіс "Менеджер ресурсів"
- •4.2.5. Модуль "Клієнт системи документообігу"
- •4.2.6. Модуль "Диспетчер технологічних процесів"
- •4.2.7. Модуль "Автоматичні обробники"
- •Тема 10. Правові аспекти комплексної захищеності інформаційних ресурсів
- •1. Загальна характеристика комплексної захищеності інформаційних ресурсів
- •2. Правова специфіка сфери інформатизації
- •3. Законодавство з питань інформатизації
- •3.1 Законодавство про інтелектуальну власність
- •3.2. Законодавство про інформаційні ресурси
- •3.3. Захист інформації й інформаційних систем
- •2.4. Правопорушення в сфері інформатизації
- •Тема 11. Технологічна і технічна захищеність інформаційних ресурсів
- •Технологічна захищеність інформаційних ресурсів
- •1.1. Формування технологічної захищеності інформаційних ресурсів
- •1.2. Міжнародні стандарти
- •1.2.1.Гарантії якості й стандартизація
- •1.2.2. Забезпечення інформаційного супроводу життєвого циклу продукції
- •2. Технічна захищеність інформаційних ресурсів
- •2.1. Інформаційна безпека
- •2.2. Правопорушення в галузі технічної захищеності систем
- •2.3. Побудова раціонального захисту
- •Випромінювання
- •Крадіжка
- •Недбалість
- •Неточна або застаріла інформація
- •Перевантаження
- •Додаток2 законодавство україни у сфері інтелектуальної власності
- •Тема 13. Розробка стратегії розвитку інформаційної інфраструктури об’єкта
- •Поняття інформаційної інфраструктури, вимоги до неї та принципи побудови
- •2. Створення та розвиток системотехнічної складової
- •2.1. Загальні принципи та стратегії
- •Оборонна стратегія притримується головним чином традиційних технологій.
- •2.2. Вибір апаратних засобів
- •Класифікація комп'ютерів за продуктивністю
- •Класифікація комп'ютерів за вартістю
- •Сегмент ринку %
- •2.3. Вибір програмних засобів
- •2.4. Вибір фірм-постачальників апаратних та пз
- •1. Наскільки фірма є надійною?
- •2. Яка компетенція фірми у вирішенні технічних та інших питань?
- •Тема 14. Управління процесом створення/розвитку іс на підприємстві
- •1. Організаційні підходи до створення іс
- •2. Принципи побудови ефективної іс
- •1. Основою для впровадження нової інформаційної системи на підприємстві повинна бути економічна необхідність, а не, наприклад, поява нових технологій
- •2. Обсяг фінансування нової інформаційної системи повинен визначатися міркуваннями фінансової вигоди
- •3. Нова інформаційна система повинна мати просту і гнучку структуру
- •3. Планування у середовищі інформаційної системи
- •4. Розробка стратегії інформатизації
- •Процедура управління змінами плану.
- •5. Аналіз діяльності підприємства
- •6. Реорганізація діяльності підприємства
- •Реінжиніринг бізнес-процесів
- •7. Вибір та впровадження систем
- •Проектування власними силами.
- •Придбання готової іс у вітчизняних розробників.
- •Придбання готової системи у відомих постачальників європейського та світового рівня.
- •Перш за все потрібно правильно організувати проект.
- •Перш ніж приступити до впровадження системи необхідно продумати організаційну структуру і бізнес-процеси.
- •Забезпечте створення необхідної технічної інфраструктури (системо-технічної складової інформаційної інфраструктури).
- •Переконайтесь що система відповідає основним потребам усіх користувачів.
- •Управляйте змінами з урахуванням думок (точок зору) своїх співробітників.
- •8. Експлуатація системи
- •Тема 14: концепція управління інформаційною інфраструктурою підприємства
- •1. Історія розвитку
- •2. Система управління інформаційними технологіями
- •3. Створення системи управління інформаційними технологіями на підприємстві
- •4. Вигоди
- •5. Стандарти і методики
- •6. It Governance в Україні
- •7. Висновки
- •Тема 15. Огляд стандартів інформаційної індустрії
- •1. Види стандартів та їх класифікація
- •2. Міжнародні стандарти іт-індустрії
- •Регламентації процесів підприємства
- •Порядку розробки і документування іс і пз
- •Якості програмних засобів
- •1.3. Національні стандарти іт-індустрії
- •3. Стан справ в україні щодо використання передового досвіду створення ефективної інформаційної інфраструктури підприємства
1. Загальна характеристика комплексної захищеності інформаційних ресурсів
Стрімкий розвиток в останні роки засобів обчислювальної техніки, зв’язку і телекомунікацій, формування на їх основі глобального інформаційного простору та інформаційного суспільства створило нові, унікальні можливості для включення інформації різних видів і форм у громадський та інші обороти, у тому числі для поширення на неї статусу товару.
Разом із підвищенням стратегічного значення сфери обробки інформації на підприємствах будь-якої галузі все більшої ваги набуває вимога, комплексної захищеності інформаційної системи і створених на її основі інформаційних ресурсів.
Прагнення захистити будь-які ресурси забезпечується відповідно до їх масштабів і структури. Формування сукупних світових інформаційних ресурсів - вище досягнення потужного й об'єктивного глобального процесу й вершина величезного айсберга, в основі якого знаходяться багато країн, галузей, фірм і їх інтереси. Однак інформаційні ресурси формуються не тільки в їхньому глобальному вигляді, вони створюються й у локальних сферах: країнах, регіонах, корпораціях, фірмах, установах і навіть у приватних осіб.
До будь-яких видів ресурсів входять як матеріальні компоненти (різні технічні пристрої), так і нематеріальні (алгоритми, програми, технології), насамперед інтелектуальні (технологічні "ноу-хау", кадровий потенціал). У сукупності як самі ресурси, так і їхні складові - це значні цінності, охорона яких є природною і необхідною.
Правова захищеність інформаційних ресурсів
Виробництво машинної інформації набуло масового характеру і стало дійсно індустрією, яка має потребу в серйозному правовому забезпеченні. У зв'язку із цим усім суб'єктам цього процесу необхідно мати чітко визначені права й обов'язки по відношенню як до самої інформації, так і до інших суб'єктів і їх прав. Розвиток ринку комплексних інформаційно-обчислювальних послуг привело до того, що інформація усе частіше розглядається як досить ходовий товар.
Крім того, має місце розвиток сфери інформаційного обслуговування в різних галузях завдяки застосуванню комп'ютерів й інформаційних технологій у сферах бізнесу, освіти, фінансів, військової техніки й військової справи, суспільних і міжнародних відносин.
Різноманітні ІТ входять до складу локальних, регіональних і глобальних ІС; на їх основі формуються світові інформаційні ресурси й створюється світовий інформаційний простір. Як наслідок, реальністю стає безліч інтернаціональних, мультинаціональних й транснаціональних ІС. Цей шлях веде людство в так зване інформаційне суспільство. Виник інформаційний бізнес, у якому необхідно забезпечити ефективний інформаційний менеджмент, у тому числі й з урахуванням норм права. Усі ці питання вимагають правового забезпечення.
Провідну роль у формуванні традицій у правовому регулюванні відносин у сфері інформатизації відіграють США. Нині з їх боку в інтересах американських компаній підсилюється контроль за дотриманням авторських прав, ліцензійного права й специфічних умов поставки програмних продуктів в інші країни, що може призводити в ряді випадків до перегляду з боку США діючих із цими країнами норм відносин: ступеня довіри, тарифів, пільг, знижок і т.п. Наша країна в цьому аспекті теж може мати проблеми. Правда, у самих США в правовій системі значну роль відіграє суд, тому великого впливу набуває судовий прецедент. В американських судах розглядаються масштабні справи, результат яких може значно впливати на подальший розвиток всієї галузі.
Звичайно, для малої фірми, персонал якої складається з кількох працівників, на перший погляд це далекі й часто зовсім не актуальні проблеми й тенденції глобального характеру. Однак формування її інформаційних ресурсів також відбувається в єдиному середовищі, яке відображає всі процеси глобалізації, що важливо знати й добре розуміти менеджерові навіть малої фірми.
Що ж стосується крупного підприємства, яке створює значні ресурси, покладає на них відповідні надії, активно працює в сфері інформатизації й витрачає відповідні фінансові кошти й інші засоби на їх створення й підтримку, йому без такого комплексного підходу й постійної уваги до проблем світового інформаційного ринку просто не обійтися.
Інформаційні ресурси являють собою зосереджений у компактній формі накопичений потенціал фірми й мають відповідну вартість. Ці цінності комусь обов'язково належать або, принаймні, повинні належати. Інакше вони будуть використовуватися довільно або неправомірно, власне кажучи розкрадатися, як усі інші цінності за подібних умов. Якщо стосовно фінансових і матеріальних ресурсів такі питання взагалі навряд чи коли-небудь, існували, то з інформаційними ресурсами поки ще не все зрозуміло.
У розвинених країнах уже досить давно виникла, активно формується, розвивається й розширюється спеціальна галузь права - комп'ютерне право як правова основа для використання різних ІТ. Поступово комп'ютерне право набуло характеру більш широкої галузі - інформаційного права.
В усіх передових країнах існують урядові програми розвитку норм права й певна політика в сфері захисту національних інформаційних ресурсів.
У цій галузі права визначаються як базові правові терміни основні поняття інформатики й складові сфери інформатизації. При цьому аналізуються правові аспекти ІС, структур даних, системного й прикладного програмного забезпечення на різних етапах життя інформації й ІС. На цій основі виявляються властивості ЕОМ й інших засобів як об'єктів юридичного аналізу, а також технічний і технологічний аспекти реалізованих на їх основі алгоритмів і програм. При цьому визначаються правові характеристики інформаційних виробів і продуктів як об'єктів бізнесу й господарської діяльності. Це дозволяє коректно визначити правові основи інформатизації різних сфер діяльності, оскільки в аспекті охороноздатності об'єкти обчислювальної техніки й ІТ мають суттєву специфіку.
Законодавство України з питань інформатики й інформаційних ресурсів також відображає поступове формування адекватної правової бази регулювання відносин у сфері інформатизації. Створення її ще далеко не завершене, тому в ньому цілком можуть бути враховані тенденції, що домінують у світовій практиці. Це насамперед економічні закони, що враховують специфіку сфери. Справа в тому, що в частині регулювання правовідносин у сфері матеріального виробництва (як говорять, реального сектора економіки) постійно обговорюються закони прямої дії, що мають явний протекціоністський зміст. Молодий український інформаційний бізнес дотепер відчуває увагу держави найчастіше лише у вигляді візиту податкового інспектора.
Приклади колізій на ринках засобів інформатизації
На ринках засобів інформатизації діють всі правові акти загального характеру. Вони забезпечують правову охорону бізнесу (інтереси учасників угоди, вільну конкуренцію, тобто обмеження антимонопольного характеру і т.д.), права власності суб'єктів, що беруть участь, і процесуальні права. Значною мірою цими нормами сфера інформаційного бізнесу забезпечується, як і будь-яка інша, наприклад ринок продовольства.
Однак є в сфері інформаційного бізнесу ситуації, регульовані спеціальними актами саме через специфіку предмета бізнесу. До таких предметів відносяться суперЕОМ. Бізнес у цьому секторі ринку всіма країнами контролюється через призму державних інтересів більш жорстко, ніж в інших, оскільки тут завжди відіграють помітну роль національні інтереси як країн-постачальників, так і країн-покупців.
Особливо потужні комп'ютери (суперЕОМ) завжди у світі розглядалися будь-якою державою як його стратегічний потенціал, тому на будь-які операції з такими ЕОМ у всіх країнах поширюється найбільш жорстке законодавство, що регулює державні інтереси країни, якому повинен підкорятися бізнес. Особливо ревно контролює цей процес законодавство США. Саме тому угоди на поставку суперЕОМ як і раніше залишаються досить поодинокими й практично завжди мають глобальний масштаб.
Україна нині не виробляє конкурентноздатних виробів цього класу, тому виступає на цьому ринку тільки як споживач. Наша країна дотепер ще перебуває серед країн, поставка суперЕОМ у які дуже серйозно обмежена. Це обумовлено можливостями, надаваними суперЕОМ.
Американські закони не забороняють вільно продавати машини зі швидкодією до 2 млрд. оп./сек. При продажі ЕОМ продуктивністю від 2 до 7 млрд. оп./сек. постачальник повинен порадитися з експертами Міністерства торгівлі США до початку відвантаження. Для продажу машин зі швидкодією понад 7 млрд. оп./сек. потрібна обов'язкова експортна ліцензія.
Обмеження поширюється на усі пострадянські держави, на Україну у тому числі.
Ось приклад, що мав місце у Росії. Наприкінці 1996 р. у США велися конфіденційні переговори із приводу поставки в Росію трьох суперЕОМ. Одна з них - найпотужніший на той час CONVEX SPP-2000 компанії Hewlett-Packard, яка здатна промоделювати всі стадії ядерного вибуху. У силу цих обставин угода потрапила на розгляд у Конгрес США. Передбачалося, що на поставку цих машин у Росію Конгрес накладе заборону; це й відбулося.
В аналогічній ситуації виявилася також компанія IBM, яка визнана винною в порушенні закону й оштрафована на 8,5 млн. дол. рішенням федерального суду округу Колумбія після того, як з'ясувалося, що дочірня фірма IBM у Москві продала Росії 17 суперкомп'ютерів, призначених для ядерних лабораторій.
Ще один приклад державного впливу на інформаційний бізнес. З 1 січня 1998 р. рішенням Європейської Комісії європейський ринок засобів і послуг зв'язку, на якому більше століття панували національні, тобто державні, компанії-оператори, повністю відкритий для вільної конкуренції. Рішення це вимушене, якщо не запізніле: Європа ризикує відстати від рівня цієї динамічної й передової сфери життя суспільства, тому що світовий телекомунікаційний ринок активно проходить як технічну, так і адміністративну перебудову.
У монополізованій сфері телекомунікацій зацікавлені уряди, які без усяких зусиль отримують доступ до комунікаційних ресурсів і до того ж ще й високі доходи за рахунок введення монопольних цін. Як наслідок, якість послуг прогресує повільно.
Однак у цілому ряді країн телекомунікаційні системи досить давно приватизовані, ціни лібералізовані й уведена вільна конкуренція на ринку послуг. Це привело до істотного прогресу якості систем і послуг й, що дуже важливо, до істотного зниження цін. Для прикладу, місячна плата за оренду каналу європейських державних компаній між Парижем і Римом в 1998 р. досягала 67 тис. дол.; у США, де ринок далекого зв'язку лібералізований більше 10 років, оренда приблизно такої ж лінії між Чикаго й Нью-Йорком коштує 6 тис. дол. [12].
У зв'язку з цим європейським компаніям буде не просто встояти в конкурентній боротьбі із приватними операторами, швидше за все американськими й англійськими компаніями, а також і з власними молодими фірмами. У виграші будуть, зрештою, абоненти. Правда, ідеалізувати ситуацію, що складається в результаті приватизації телекомунікаційних компаній, не треба: монополісти швидко не поступляться.
Конфліктні ситуації в правових державах вирішуються в судах. Судові процеси в сфері інформатизації - звичайна практика вирішення конфліктів.
