4. Тенденції розвитку стандартів управління

З розвитком нових інформаційних технологій, зростанням потужностей обчислювальних систем та, як результат пошуку більш ефективних методів управління в умовах конкуренції, з середини 90-х років на базі систем MRP П/ERP з’являються системи нового класу, які отримали назву APS - Advanced Planning/Scheduling - Розвинені системи планування.

Для APS систем є характерним застосування економіко-математичних методів для рішення задач планування з поступовим зниженням ваги календарно-планових нормативів на виробничі цикли. З впровадженням таких систем зростає продуктивність, знижується незавершене виробництво. Оскільки при визначенні тривалості виробничого циклу в нього заздалегідь не закладається усередині час перебування сировини у черзі.

APS системи вимагають суттєвого підвищення професійного рівня управлінського персоналу.

Наступний напрямок у розвитку комп'ютеризації підприємств полягає в інтеграції системи MRPП/ERP з іншими автоматизованими системами, які є на підприємстві САД/САМ, управління технологічними процесами, системами фінансової звітності тощо.

Системи такого класу отримали назву CIM - Computer Integrated Manufacturing - Комп’ютерні інтегровані системи. Таким чином, стандарт MRP П постійно еволюціонує та удосконалюється.

В MRP П акцент робиться на формуванні збалансованого за ресурсами плану, який дозволяє виконати збутові замовлення, виконати наскрізне планування та диспетчеризація виробника, підтримка мінімального рівня запасів та скорочення циклів виготовлення продукції, безперервний контроль витрат та собівартості продукції.

Існують варіанти стандартів управління, які охоплюють окремі сторони управління - TQM - Total Quality Management - управління якістю.

В останні роки отримала розвиток методологія антикризового управління - BPR -Business Process Reengineering - Реорганізація процесів управління. BPR - методологія революційного управління в умовах кризи. MRP - включає методи еволюційні і які дозволяють підприємству ефективно адаптуватись до змін зовнішнього середовища.

В кожний момент часу в концепціях MRP П/ERP можна виділити три прошарки.

1. У першому прошарку знаходяться ті методи та засоби, які перевірені практикою та закріплені у вигляді стандартів.

2. Другий прошарок складають досить усталені, часто застосовані методи та прийом, які однак не є обов’язковими. Наприклад, методологія гнучкого (змінного) планування в APS/MRP, алгоритми формування партій в MRP, правила пріоритетів та ін. Цей шар не є жорстоко сформованим, але є досить злагодженою системою взаємозв’язаних ідей та методів.

3. До третього прошарку відносять те нове, що вкладають у свої базові системи фірми-виробники програмних продуктів. Здебільшого реалізовані на їх основі НІТ є “know-how” фірм-розробників і якраз у цьому шарі і полягають значні відмінності в продуктах різних фірм.

Однією з останніх тенденцій в бізнес-плануванні, стало звернення посиленої уваги на якість обслуговування кінцевих споживачів продукції. Для того щоб процвітати, виробники повинні розробляти нові технології і бізнес-процеси, які дозволяли б їм задовольняти індивідуальні купівельні потреби і очікування, відповідати на ці потреби товарами і послугами, які представляють унікальну цінність для кожного покупця.

Виробники повинні здійснити часткову зміну в стратегії й інтегрувати покупця в центр процесу планування діяльності організації. Інтеграція покупця з ключовими бізнес-процесами організації змінює її стратегію і реалізацію цієї стратегії, вимагає нову модель управління діяльністю: планування ресурсів, синхронізоване зі споживачем. Так зародилася концепція CSRP (Customer Synchronized Resource Planning). Використовуючи принцип CSRP, дистриб'ютор продукції здатний записати специфічні вимоги до продукту, зафіксувати ціну і автоматично послати цю інформацію в головну організацію, де інформація про вимоги до продукту динамічно перетворюється в детальні інструкції по виробництву і плануванню. Створюється список матеріалів і комплектуючих для виробництва, автоматично визначаються виробничі маршрути, матеріали плануються і замовляються і, нарешті, створюється робоче замовлення. Критична для покупця інформація динамічно інтегрується в основну діяльність підприємства. Після цього інформація про критичні переваги покупця зберігається в центральній базі даних про споживачів, яку можуть використати підрозділи обслуговування покупців, технічного обслуговування, досліджень, планування виробництва і інші. Таким чином, діяльність підприємства синхронізується з потребами покупців.

Іноді в літературі цей стандарт називають ERP II. Його відрізняє спрямованість на споживач: якщо раніше побудова системи була пов'язана з необхідністю оптимізації внутрішніх процесів компанії, то тепер ця проблема вирішена, і на перший план виходить структуризація процесів взаємозв'язків із зовнішніми суб'єктами. Подібні системи мають такі функціональні блоки, як:

• CRM (Customer Relationship Management) - управління взаємодією зі споживачем;

• SCM (Supply Chain Management) - управління ланцюжками постачання, логістика, яку підтримує більшість систем класу MRPII. SCM, встановлена, як компонента спільної бізнес-стратегії компанії, дозволяє істотно знизити транспортні й операційні витрати, шляхом оптимального структурування логістичних схем постачання;

• BI (Business Intelligence) - підтримка прийняття рішень;

• KM (Knowledge Management) управління знаннями.