Кругообіг оборотних коштів.

У своєму русі оборотні кошти проходять послідовно три стадії: постачання, виробництво і збут.

Перша стадія кругообігу коштів є підготовчою. Вона здійснюється у сфері обігу. Тут здійснюється перетворення коштів у форму виробничих запасів.

Друга стадія пов'язана безпосередньо з процесом виробництва. На цій стадії далі авансується вартість продукції, що виготовляється. Зокрема, до вартості використаних виробничих запасів додаються витрати на заробітну плату та відповідні нарахування, а також перенесена вартість виробничих основних фондів. Виробнича стадія кругообігу закінчується випуском готової продукції, після чого настає стадія її реалізації.

На третій стадії кругообігу відбувається реалізація (продаж) готової продукції. Лише після того як товарна форма вартості виробленої продукції перетвориться в грошову, авансовані кошти повертаються на підприємство за рахунок частини виручки від реалізації продукції. Інша її сума йде на формування грошового накопичення - прибутку. Частина прибутку, призначена для розширення обігових коштів, приєднується до них і здійснює разом із ними подальші цикли обороту.

Грошова форма, яку отримують обігові кошти на третій стадії їх кругообігу, одночасно є і початковою стадією нового обороту коштів. Кругообіг обігових коштів, таким чином, відбувається за схемою: Г – ВЗ … В … ГП – Г'

де Г - грошові кошти, які авансуються суб'єктом господарювання; ВЗ - товар (засоби виробництва); ГП - готова продукція, здатна перетворитися в товар; Г' - грошові кошти, отримані від продажу продукції, що містять прибуток від реалізації. Точки (...) означають закінчення чергової стадії.

Для того щоб процес виробництва і реалізації продукції йшов безупинно, необхідно, щоб обігові кошти перебували на підприємстві одночасно на всіх стадіях і у всіх формах.

Нормування оборотних коштів.

Процес нормування оборотних коштів – це встановлення їх норм на нормативів. Норми запасів характеризують мінімальні запаси товарно-матеріальних цінностей на підприємстві та визначаються у днях. Нормуванню підлягають кошти, що знаходяться у виробничих запасах, незавершеному виробництві, напівфабрикатах та залишках готової продукції на складі.

Норматив оборотних коштів у виробничих запасах визначається:

Н_В.З. = В_С.Д. х Д ,

де В_С.Д. – вартість середньодобового споживання матеріалів, грн.; Д – норма запасу в днях.

Наприклад, за добу витрачається 30 т матеріалів за ціною 1200 грн. за тону, а норма запасу – 20 днів. Тоді норматив оборотних коштів = 1200 х 30 х 20 = 720000грн.

Норматив оборотних коштів у незавершеному виробництві:

Н_Н.З.В. = V _Д.ТП х Т_Ц х К_Н.В.

V _Д.ТП – середньоденний випуск товарної продукції за її виробничою собівартістю;

Т_Ц – тривалість виробничого циклу в днях;

К_Н.В. – коефіцієнт наростання витрат, що визначається як середня собівартість НЗВ поділена на собівартість готової продукції. Загалом, цей коефіцієнт можна визначити за формулою:

K_Н.В. = (А + 0,5Б)/(А + Б),

де А – початкові витрати (у перший період виробничого циклу); Б – решта витрат.

Норматив оборотних коштів у витратах майбутніх періодів:

Н_В.М.П. = залишок коштів на початок розрахункового періоду + витрати розрахункового періоду – сума витрат, які включаються до собівартості продукції розрахункового періоду, передбачені кошторисом виробництва.

Норматив оборотних коштів у залишках готової продукції:

Н _Г.П. = V _Д.ГП х Д,

де V _Д.ГП - це вартість одноденного випуску готових виробів; Д – норма запасу на складі (в днях).

Загальний норматив оборотних коштів визначаємо шляхом складання усіх перелічених нормативів, тобто

Н_ОБ.К. = Н_В.З. + Н_Н.З.В. + Н_В.М.П. + Н _Г.П.

У енергетиці управління оборотними коштами полягає у нормуванні виробничих запасів. Оборотний запас натурального палива на електростанції може бути визначений за формулою:

7000

Н = ( Е_С b_e + Q_С b_q) П_н ───── 10 ^{– 3} , де

Q^P_н

Е_С – середньодобовий виробіток електроенергії, кВт∙год; Q_С – середньодобовий відпуск тепла споживачам, ГКал; b_e та b_q – питомі витрати умовного палива на 1 кВт∙год виробленої електроенергії та 1 ГКал тепла, відпущеного споживачам, кг; П_н – норма запасу палива на добу; Q^P_н – нижча теплота згоряння палива, кКал/кг.