- •Економічна діагностика
- •Тема 1. Теоретичні та методологічні аспекти здійснення економічної діагностики
- •Характеристика і види діагностики підприємства.
- •Джерела та способи формування інформаційної бази економічного діагностування.
- •Методичні підходи в діагностиці стану підприємства.
- •Тема 2. Діагностика галузі, підприємства, продукції
- •1. Діагностика конкурентного середовища підприємства.
- •2. Діагностика конкурентоспроможності підприємства.
- •3. Оцінка конкурентоспроможності продукції.
- •Тема 3. Діагностика потенціалу підприємства
- •1. Методичні підходи до оцінки потенціалу підприємства.
- •2. Гнучкість виробничої системи та її діагностика.
- •3. Оцінка техніко-організаційного рівня стабільного виробництва.
- •Тема 4. Оцінка вартості підприємства як цілісного майнового комплексу
- •1. Особливості оцінки цілісних майнових комплексів.
- •2. Витратний підхід до оцінки об’єктів нерухомості.
- •3. Дохідний підхід до оцінки вартості цмк.
- •4. Порівняльний (ринковий) підхід в оцінці цмк.
- •Тема 5. Управлінська діагностика
- •1. Управлінська діагностика як особлива дослідницька діяльність.
- •2. Систематизація інформації для дослідження.
- •3. Оцінка відповідності організаційної структури стратегії підприємства.
- •4. Оцінка параметрів прийняття рішень.
- •5. Фактори середовища непрямої дії (макросередовище).
- •6. Критерії і показники, що використовуються для загальної діагностики системи менеджменту підприємства.
- •7. Загальна ефективність діяльності як ступінь досягнення цілей.
- •Тема 6. Фінансова діагностика
- •1. Дескриптивні, предикативні і нормативні моделі фінансової діагностики, їх сутність, особливості і сфера використання.
- •2. Методичні проблеми дескриптивних моделей.
- •3. Побудова системи аналітичних коефіцієнтів, методика їх обчислення і способи оцінки.
- •4. Предикативні моделі у прогнозуванні майбутнього фінансового стану.
- •5. Діагностика за ліквідністю, фінансовою стійкістю, рентабельністю.
- •6. Життєвий цикл підприємства і тенденції у значеннях певних груп показників фінансового стану.
- •Показники ділової та економічної активності, що потребують особливої уваги на різних етапах жцкпп
- •7. Процедури синтезування одиничних та групових показників, способи їх оцінки.
- •Тема 7. Діагностика економічної безпеки підприємства
- •1. Поняття і цілі економічної безпеки підприємства.
- •2. Функціональні складові економічної безпеки.
- •Класифікація небезпеки за видами та суб’єктами
- •5. Якісні характеристики стану безпеки (небезпеки), їх бальна оцінка.
- •Значущість функціональних складових економічної безпеки підприємства
- •6. Особливості методичних підходів українського Агентства з питань неплатоспроможності, банкрутства підприємств.
- •7. Оцінка корпоративних прав.
- •Тема 8. Діагностика економічної культури підприємства
- •1. Поняття економічної культури, її складові.
- •2. Виявлення проблем формальних і неформальних відносин, конфліктів.
- •3. Оцінка рівня професіоналізму та кваліфікації провідних спеціалістів економічних служб підприємства, їхньої здатності до прийняття та застосування нових знань.
- •4 Оцінка системи управлінського обліку та її місця у прийнятті управлінських рішень.
- •5.Оцінка контролю дій та контролю результатів.
- •6.Прийоми поліпшення організаційної культури.
- •Список рекомендованої літератури
- •Економічна діагностика
- •43018 М. Луцьк, Львівська, 75
7. Загальна ефективність діяльності як ступінь досягнення цілей.
Успішний розвиток і функціонування підприємства у ринковій економіці передбачає удосконалення його діяльності, тобто підвищення ефективності шляхом виявлення внутрішніх і зовнішніх резервів. У теорії систем управління ефективність діяльності означає здатність підприємства існувати і досягати визначених цілей з найвигіднішим співвідношенням результатів і витрат. Завдяки розробці і реалізації раціональних управлінських рішень, пов’язаних з використанням матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, здійснюється підвищення ефективності функціонування підприємства. Оскільки ефективна діяльність передбачає виготовлення продукції чи надання послуг з найменшими затратами, то виникає декілька шляхів її покращення. Відповідно до відомостей з економічних теорій, на початку XX ст. переважав раціональний підхід, в якому домінує оптимальний розподіл праці, ієрархія єдиновладдя, централізм, що забезпечують ефективне управління підприємством. З іншого боку, гуманістичний підхід акцентує увагу на тому, що підвищення ефективності організації пов’язано зі створенням умов для реалізації працівниками підприємства своїх здібностей. Останнім часом найбільшого поширення набув соціально-технічний підхід, заснований на прямому зв’язку між ефективністю і типом технологій, які використовуються на підприємстві. Встановлено, що впровадження інформаційних технологій значно підвищує ефективність діяльності організацій.
Економічний розвиток суспільства передбачає пошук управлінських рішень, направлених на вдосконалення послуг та засобів і предметів праці. Необхідність виживання підприємства в ринковому середовищі є важливим стимулом підвищення якості послуг та конкурентоспроможності виробів, зменшення витрат, зростання продуктивності праці. Підвищення ефективності діяльності здійснюється завдяки впровадженню результатів науково-технічного прогресу, що постачає на ринок нові технології та матеріали. Якщо підприємство бажає не тільки вижити в ринкових умовах, а й розвивати свою діяльність, то для цього необхідний цілеспрямований пошук резервів ефективності. З економічної точки зору резерви розглядаються як невикористані можливості розвитку підприємства. Головним завданням управління є пошук методів виявлення джерел резервів і використання для підвищення ефективності діяльності підприємства.
Обґрунтування ефективності діяльності підприємства потребує точних економічних критеріїв. Оскільки підприємство є цілеспрямованою системою, то ефективність його діяльності визначається здатністю досягти заздалегідь поставлених цілей. Отже, у тому разі, якщо цілі чітко визначені, необхідно вибрати такий раціональний варіант використання ресурсів, який давав би змогу досягти їх з найменшими витратами. Виходячи з цього, управлінські рішення необхідно спрямовувати на досягнення певних економічних показників, які характеризують ефективність діяльності підприємства. Відповідно до масштабу цілей розрізняють загальну, зовнішню і внутрішню ефективність.
Загальна ефективність відображає динаміку економічних показників підприємства, які визначаються зовнішнім і внутрішнім середовищем. Високої загальної ефективності можна досягти за рахунок оптимальної системи управління, яка дає змогу оперативно перерозподілити ресурси підприємства відповідно до змін у зовнішньому конкурентному середовищі.
Зовнішня ефективність показує, наскільки повно підприємство задовольняє потреби споживачів у ринкових умовах, якою мірою підприємство може адаптуватися до змін, що відбуваються у суспільстві. Зменшення ефективності відбувається, коли на підприємстві не впроваджують нові технології виробництва товарів чи надання послуг, які відповідають сучасній структурі попиту на ринку. Слід брати до уваги не тільки існуюче коло споживачів, а й потенційних клієнтів, використовуючи при цьому зворотний зв’язок, постійно удосконалювати продукцію, процес надання послуг згідно побажанням споживача. Орієнтація діяльності підприємства на задоволення потреб споживача сприяє підвищенню зовнішньої ефективності та розширенню ринку збуту продукції.
Внутрішня ефективність безпосередньо пов’язана з використанням внутрішніх можливостей підприємства, характеризує оптимальність управління внутрішніми ресурсами і пошук та використання своїх резервів. У сучасних умовах важливого значення для внутрішньої ефективності підприємства набуває творчий потенціал співробітників. Для створення атмосфери творчості необхідно: узгодження інтересів та психологічна сумісність, стимулювання розвитку горизонтальних зв’язків, надання підрозділам економічних прав і свобод, демократизація методів управління.
Оскільки для визначення ефективності використовують порівняння даного стану підприємства з минулим чи бажаним станом у просторі соціально-економічних показників, що виділяють стратегічну та оперативну ефективність.
Стратегічна ефективність характеризує здатність підприємства реалізовувати обрану стратегію розвитку. Оцінка цієї ефективності здійснюється на основі аналізу динаміки економічних показників. Оперативна ефективність відображає процес використання ресурсів з відповідною мінімізацією всіх витрат на виробництво продукції чи надання послуг. Фактично оперативна ефективність забезпечує стратегічну ефективність на певному часовому відрізку, досягаючи реалізації тактичних цілей. Таким чином, ефективність підприємства залежить від досягнення системи цілей у просторі соціально-економічних параметрів.
