- •Економічна діагностика
- •Тема 1. Теоретичні та методологічні аспекти здійснення економічної діагностики
- •Характеристика і види діагностики підприємства.
- •Джерела та способи формування інформаційної бази економічного діагностування.
- •Методичні підходи в діагностиці стану підприємства.
- •Тема 2. Діагностика галузі, підприємства, продукції
- •1. Діагностика конкурентного середовища підприємства.
- •2. Діагностика конкурентоспроможності підприємства.
- •3. Оцінка конкурентоспроможності продукції.
- •Тема 3. Діагностика потенціалу підприємства
- •1. Методичні підходи до оцінки потенціалу підприємства.
- •2. Гнучкість виробничої системи та її діагностика.
- •3. Оцінка техніко-організаційного рівня стабільного виробництва.
- •Тема 4. Оцінка вартості підприємства як цілісного майнового комплексу
- •1. Особливості оцінки цілісних майнових комплексів.
- •2. Витратний підхід до оцінки об’єктів нерухомості.
- •3. Дохідний підхід до оцінки вартості цмк.
- •4. Порівняльний (ринковий) підхід в оцінці цмк.
- •Тема 5. Управлінська діагностика
- •1. Управлінська діагностика як особлива дослідницька діяльність.
- •2. Систематизація інформації для дослідження.
- •3. Оцінка відповідності організаційної структури стратегії підприємства.
- •4. Оцінка параметрів прийняття рішень.
- •5. Фактори середовища непрямої дії (макросередовище).
- •6. Критерії і показники, що використовуються для загальної діагностики системи менеджменту підприємства.
- •7. Загальна ефективність діяльності як ступінь досягнення цілей.
- •Тема 6. Фінансова діагностика
- •1. Дескриптивні, предикативні і нормативні моделі фінансової діагностики, їх сутність, особливості і сфера використання.
- •2. Методичні проблеми дескриптивних моделей.
- •3. Побудова системи аналітичних коефіцієнтів, методика їх обчислення і способи оцінки.
- •4. Предикативні моделі у прогнозуванні майбутнього фінансового стану.
- •5. Діагностика за ліквідністю, фінансовою стійкістю, рентабельністю.
- •6. Життєвий цикл підприємства і тенденції у значеннях певних груп показників фінансового стану.
- •Показники ділової та економічної активності, що потребують особливої уваги на різних етапах жцкпп
- •7. Процедури синтезування одиничних та групових показників, способи їх оцінки.
- •Тема 7. Діагностика економічної безпеки підприємства
- •1. Поняття і цілі економічної безпеки підприємства.
- •2. Функціональні складові економічної безпеки.
- •Класифікація небезпеки за видами та суб’єктами
- •5. Якісні характеристики стану безпеки (небезпеки), їх бальна оцінка.
- •Значущість функціональних складових економічної безпеки підприємства
- •6. Особливості методичних підходів українського Агентства з питань неплатоспроможності, банкрутства підприємств.
- •7. Оцінка корпоративних прав.
- •Тема 8. Діагностика економічної культури підприємства
- •1. Поняття економічної культури, її складові.
- •2. Виявлення проблем формальних і неформальних відносин, конфліктів.
- •3. Оцінка рівня професіоналізму та кваліфікації провідних спеціалістів економічних служб підприємства, їхньої здатності до прийняття та застосування нових знань.
- •4 Оцінка системи управлінського обліку та її місця у прийнятті управлінських рішень.
- •5.Оцінка контролю дій та контролю результатів.
- •6.Прийоми поліпшення організаційної культури.
- •Список рекомендованої літератури
- •Економічна діагностика
- •43018 М. Луцьк, Львівська, 75
5.Оцінка контролю дій та контролю результатів.
Для забезпечення ефективної діяльності працівників недостатньо лише визначити завдання, організувати робоче місце, забезпечити оплату праці тощо. Всі ці процеси не результативні, якщо не реалізовується такий управлінський процес, як контролювання, який дає змогу виявити існуючі в організації проблеми та причини їх виникнення.
Контроль – вид управлінської діяльності щодо оцінки рівня виконання завдань і досягнення цілей, виявлення відхилень, збоїв, недоліків та причин їх виникнення з метою уникнення нагромадження й повторення помилок, мінімізації втрат, подолання складних організаційних проблем тощо.
За етапами виробничо-господарської діяльності контроль поділяється на:
1) попередній контроль, який здійснюють на вході в систему організації на основі встановлених правил, процедур, норм поведінки тощо. Цей вид контролю використовують щодо людських (трудових), матеріальних, фінансових, інформаційних, енергетичних та інших ресурсів;
2) поточний контроль, що реалізується в процесі виробничо-господарської діяльності. Його характеризують такі особливості: управлінська необхідність; наявність мети, спрямованість на конкретні робочі місця; використання зовнішніх ресурсів для внутрішнього споживання організації;
3) завершальний контроль, який здійснюють на виході із системи організації. Він необхідний для виявлення рівня досягнутих результатів в організації, забезпечення мотивації (наприклад, при оплаті праці, преміюванні тощо).
Ефективність контролю залежить від таких чинників:
об'єктивність критеріїв і стандартів, які б забезпечували реальні можливості людей та справедливість контролю;
якісне інформування про стан контрольованих об'єктів і процесів;
двобічне спілкування між працівниками органів контролю та особами, діяльність яких контролюється;
уникнення прискіпливого контролю;
використання методів матеріального стимулювання за дотримання встановлених критеріїв, досягнення запланованих результатів;
впровадження інформаційно-управлінської системи контролю;
надання особливої уваги контролю виробничих процесів.
Розповсюдження інформації грає ключову роль у забезпеченні ефективності контролю. Інформація повинна бути точною, надходити своєчасно і доводитися до відома відповідальних за певні ділянки роботи працівників у вигляді, що дозволяє легко прийняти необхідні рішення і дії. Незважаючи на те, що значна частина інформації збирається і обробляється ЕОМ, більшість інформації має бути оброблена людиною. Присутність людини в цьому ланцюжку пов'язана з можливим перекрученням інформації, на основі якої має прийматися рішення з контролю. Перекручення інформації пов'язане в більшості випадків з неминучістю суб'єктивних оцінок. В зв'язку з цим, виникає необхідність об'єктивно оцінювати результативність праці управлінського персоналу.
Організації необхідно знати, хто з її менеджерів хороший працівник, а хто поганий. А цього простіше досягти, коли формулювати конкретні цілі, критерії та стандарти. Крім того, існують очевидні докази того, що при активному пошуку сприяння людей, причетних до контролю, це збільшує взаємну довіру, поліпшує розповсюдження інформації і, таким чином, сприяє підвищенню ефективності системи контролю.