- •Економічна діагностика
- •Тема 1. Теоретичні та методологічні аспекти здійснення економічної діагностики
- •Характеристика і види діагностики підприємства.
- •Джерела та способи формування інформаційної бази економічного діагностування.
- •Методичні підходи в діагностиці стану підприємства.
- •Тема 2. Діагностика галузі, підприємства, продукції
- •1. Діагностика конкурентного середовища підприємства.
- •2. Діагностика конкурентоспроможності підприємства.
- •3. Оцінка конкурентоспроможності продукції.
- •Тема 3. Діагностика потенціалу підприємства
- •1. Методичні підходи до оцінки потенціалу підприємства.
- •2. Гнучкість виробничої системи та її діагностика.
- •3. Оцінка техніко-організаційного рівня стабільного виробництва.
- •Тема 4. Оцінка вартості підприємства як цілісного майнового комплексу
- •1. Особливості оцінки цілісних майнових комплексів.
- •2. Витратний підхід до оцінки об’єктів нерухомості.
- •3. Дохідний підхід до оцінки вартості цмк.
- •4. Порівняльний (ринковий) підхід в оцінці цмк.
- •Тема 5. Управлінська діагностика
- •1. Управлінська діагностика як особлива дослідницька діяльність.
- •2. Систематизація інформації для дослідження.
- •3. Оцінка відповідності організаційної структури стратегії підприємства.
- •4. Оцінка параметрів прийняття рішень.
- •5. Фактори середовища непрямої дії (макросередовище).
- •6. Критерії і показники, що використовуються для загальної діагностики системи менеджменту підприємства.
- •7. Загальна ефективність діяльності як ступінь досягнення цілей.
- •Тема 6. Фінансова діагностика
- •1. Дескриптивні, предикативні і нормативні моделі фінансової діагностики, їх сутність, особливості і сфера використання.
- •2. Методичні проблеми дескриптивних моделей.
- •3. Побудова системи аналітичних коефіцієнтів, методика їх обчислення і способи оцінки.
- •4. Предикативні моделі у прогнозуванні майбутнього фінансового стану.
- •5. Діагностика за ліквідністю, фінансовою стійкістю, рентабельністю.
- •6. Життєвий цикл підприємства і тенденції у значеннях певних груп показників фінансового стану.
- •Показники ділової та економічної активності, що потребують особливої уваги на різних етапах жцкпп
- •7. Процедури синтезування одиничних та групових показників, способи їх оцінки.
- •Тема 7. Діагностика економічної безпеки підприємства
- •1. Поняття і цілі економічної безпеки підприємства.
- •2. Функціональні складові економічної безпеки.
- •Класифікація небезпеки за видами та суб’єктами
- •5. Якісні характеристики стану безпеки (небезпеки), їх бальна оцінка.
- •Значущість функціональних складових економічної безпеки підприємства
- •6. Особливості методичних підходів українського Агентства з питань неплатоспроможності, банкрутства підприємств.
- •7. Оцінка корпоративних прав.
- •Тема 8. Діагностика економічної культури підприємства
- •1. Поняття економічної культури, її складові.
- •2. Виявлення проблем формальних і неформальних відносин, конфліктів.
- •3. Оцінка рівня професіоналізму та кваліфікації провідних спеціалістів економічних служб підприємства, їхньої здатності до прийняття та застосування нових знань.
- •4 Оцінка системи управлінського обліку та її місця у прийнятті управлінських рішень.
- •5.Оцінка контролю дій та контролю результатів.
- •6.Прийоми поліпшення організаційної культури.
- •Список рекомендованої літератури
- •Економічна діагностика
- •43018 М. Луцьк, Львівська, 75
7. Оцінка корпоративних прав.
Корпоративні права являють собою право власності на частку (пай) у статутному фонді (капіталі) підприємства разом із правом на управління, отримання відповідної частки його прибутку, а також частки активів у разі ліквідації цього підприємства.
Корпоративні права оцінюються в разі, якщо потрібно:
Оцінити вартість довгострокових фінансових вкладень підприємства, майно якого оцінюється.
Визначити вартість майна, що пропонується як внесок до статутного фонду новоствореного підприємства.
Оцінити вартість чистих активів підприємства, тобто вартість підприємства в цілому.
Видати кредит під заставу корпоративних прав.
Приймаючи інвестиційні рішення, інвестори порівнюють очікувані доходи від вкладення коштів у певний об’єкт із доходами від інших, альтернативних можливостей інвестування. У разі придбання цілісного майнового комплексу підприємства або його корпоративних прав потенційних інвесторів цікавлять питання:
ціна, яку вони мають сплатити, щоб стати власниками чи співвласниками корпоративних прав;
сума доходів, на яку вони можуть розраховувати, вклавши кошти в певний об’єкт;
ризики, пов’язані з інвестуванням.
Загальновизнані методи оцінювання корпоративних прав:
пряма і непряма капіталізація прибутку;
пряме і непряме порівняння з бізнес-аналогами;
метод балансової вартості.
На практиці застосовують інші методи – спрощені модифікації зазначених методів, їх комбінації.
У країнах із ринковою економікою застосовують один із різновидів методу ринкової вартості – оцінювання бізнесу за ринковою ціною акцій. Таке оцінювання прийнятне, якщо корпоративні права підприємства перебувають у вільному обігу на фондовому ринку. Основою методу є ринкова ціна акцій. Виділяють такі етапи оцінювання:
визначення середнього рівня котирування акцій – обчислюється як середньозважене значення;
обчислення кількості акцій, які перебувають в обігу;
множення кількості акцій, які перебувають в обігу на середній рівень біржових цін на них, визначається ринкова вартість чистих активів акціонерного товариства.
Використовувати цей метод в Україні важко через недорозвиненість фондового ринку. Щоб вирішити цю проблему, Кабмін України Постановою від 02.08.1999 р. затвердив Методику оцінювання державних корпоративних прав, яка придатна для оцінювання вартості корпоративних прав також і державних підприємств. Згідно з цим, вартість корпоративних прав підприємств рекомендується оцінювати методом капіталізації вартості або методики балансової вартості.
Тому вартість корпоративних прав оцінює капіталізовану вартість власного капіталу:
,
де ВПр – валовий прибуток;
ППр – податок на прибуток;
А – сума нарахованої амортизації;
Nкв – кількість кварталів в останньому звітному періоді;
Ккап – ставка капіталізації;
ЗДБ – залишок довгострокового боргу.
Оцінювач має критично ставитись до інформації, що йому надає адміністрація, об’єму оцінювання, перевіряти інформацію, звертатись до незалежних джерел.
Згідно з балансовим методом, за основу беруть розрахунковий (балансовий курс) корпоративних прав, що обчислюється як добуток коригуючого коефіцієнта на капітальну вартість корпоративних прав. Коригуючий коефіцієнт – це частка від ділення власного капіталу підприємства на розмір статутного фонду.
