Модульна контрольна робота з дисципліни «історія української культури»

ВАРІАНТ № 2

Теоретичні питання проблемно-пошукового характеру:

1. Розкрийте особливості методології дослідження, принципів аналізу та структури історії української культури.

2. Проаналізуйте релігійні вірування та міфологію східнослов’янських племен.

Тестові завдання:

1. Термін «культура» вперше застосував по відношенню до формування людської душі:

а) Марк Аврелій;

б) Аристотель;

в) Марк Туллій Цицерон;

г) Платон.

2. Видовий принцип дослідження культури – це:

а) поділ культури на матеріальну й духовну;

б) поділ культури на предметну (зовнішню), й особистісну (внутрішню);

в) виділення основи культури і власне самої культури та її значення;

г) виділення світоглядних та діяльнісних засад культури.

3. Компенсаторна функція культури полягає в тому, що:

а) культура налагоджує зв’язки між індивідами та соціальними групами, здійснює взаємопроникнення різних культур;

б) культура забезпечує духовну та психологічну розрядку, відволікає людину від повсякденних проблем;

в) культура синтезує в цілісну форму всі складові внутрішнього світу особистості.

г) культура формує у людини ціннісні потреби та орієнтації, за якими визначається ступінь культурності особистості.

4. Основною ознакою нації є наявність:

а) спільної території проживання;

б) єдиної мови;

в) державності;

г) специфічного менталітету та національного характеру;

д) єдиної релігії.

5. Наявність на території України помірного клімату, великої кількості річок, родючих земель відноситься до :

а) геокультурних факторів;

б) геопсихічних факторів;

в) геополітичних факторів;

г) кліматичних факторів.

6. Культура скіфів розвивалась на території сучасної України в хронологічних рамках:

а) V- III тис. до н.е.;

б) VII-II ст. до н.е.;

в) II-V ст. н.е.;

г) IX-XIII ст. н.е.

7. «Руська правда» - це письмове джерело часів Київської русі, що вміщує тогочасні знання в галузі:

а) права;

б) філософії;

в) історії;

г) фізіології.

8. Такі пам’ятки літератури Київської Русі, як чисельні неканонічні твори на біблійні сюжети, належать до напрямку:

а) апокрифів;

б) житійної літератури;

в) патериків;

г) природничо-наукової літератури.

9. Осередками народної освіти та української православної культури у XVI ст. стають:

а) міські братства;

б) князівські маєтки;

в) села;

г) єзуїтські школи.

10. Мовами шкільного викладання на території України у XVII-XVIII ст. були:

а) українська;

б) польська;

в) латина;

г) церковнослов’янська;

д) російська;

є) грецька.

5. Питання до екзамену з методичними рекомендаціями

Питання до екзамену

1. Поняття культури, предмет історії української культури.

2. Методологія дослідження, принципи аналізу, структура та функції культури.

3. Концепції розвитку культури.

4. Основні етапи розвитку світової та української культури.

5. Історія української культури у творах вітчизняних та зарубіжних мислителів.

6. Етногенез в історичній ретроспективі.

7. Проблема походження українського етносу.

8. Географічні фактори формування українського етносу та його культури.

9. Специфіка духовного світу українців: світогляд, менталітет, національний характер.

10. Проблема датування та початку творення української культури.

11. Фактори впливу на формування української культури.

12. Неслов’янські культури на території України в архаїчну добу.

13. Формування слов’янської культури на території України в архаїчну добу.

14. Релігійні вірування та міфологія східнослов’янських племен.

15. Світоглядні та соціально-економічні передумови формування культури Київської Русі.

16. Язичницька культура Київської Русі.

17. Християнство як чинник нових культурних процесів у Київській Русі.

18. Розвиток освіти та науки в Київській Русі.

19. Література та книжна справа Київської Русі.

20. Мистецтво Київської Русі.

21. Побут та військова справа Київської Русі.

22. Особливості соціокультурних процесів у Галицько-Волинському князівстві.

23. Соціально-політична та економічна ситуація на українських землях у XIV-XVII ст., її вплив на розвиток української культури.

24. Осередки культурного життя на території України XIV-XVII ст.

25. Розвиток освіти та науки в Україні у XIV-XVII ст.

26. Література та книгодрукування в Україні у XIV-XVII ст.

27. Розвиток архітектури та інших видів мистецтва в Україні у XIV-XVII ст.

28. Матеріальна культура (побут, оселі, кухня, ремесла та домашнє господарство, одяг) українського народу у XIV-XVII ст.

29. Початки культури козацтва.

30. Соціально-політичні обставини розвитку української культури у XVII-XVIII ст.

31. Козацтво як явище української історії та культури.

32. Розвиток духовної культури в Україні у XVII-XVIII ст.: церква, освіта, наука.

33. Українське бароко як специфічне світовідчуття та напрямок мистецтва.

34. Ідеї Просвітництва в українській культурі XVIII ст. Життєвий шлях та творча спадщина Г.С.Сковороди.

35. Народна культура та побут XVII - XVIII ст.

36. Передумови національної консолідації українців в кінці XVIII – XIX ст.

37. Формування української національної самосвідомості у XIX ст.

38. Розвиток науки та університетської філософії в Україні у XIX ст.

39. Українська література XIX ст.

40. Роль творчості Т.Г. Шевченка у формуванні української національної культури та свідомості.

41. Образотворче мистецтво, музика, театр, архітектура XIX ст. в Україні.

42. Соціально-політичні умови розвитку української культури у XX ст.

43. Тенденції розвитку української культури початку XX ст. (до революції 1917 р.)

44. Українізація 20-х років XX ст. як умова розвитку національної культури.

45. Українська культура в умовах тоталітаризму (30-50-ті рр. XX ст.).

46. Українська радянська література та театр: національна специфіка та тенденції розвитку.

47. Парадигма та специфіка розвитку української культури другої половини XX ст.

48. Рух «шестидесятників»: передумови виникнення, особливості та його роль в українській культурі.

49. Розвиток української культури періоду Перебудови (кінець 80-х рр. XX ст.)

50. Особливості розвитку культури в незалежній Україні: проблеми, досягнення та перспективи.

Методичні рекомендації до екзамену

Екзаменаційна робота є письмовою, виконується впродовж 3 годин. Вона складається з чотирьох завдань (з них – завдання № 1,2,3 – теоретичні, проблемно пошукового характеру; завдання № 4 – тестове, що включає в себе 20 тестів).

Максимальний бал за екзаменаційну роботу дорівнює 50, тобто, 50% оцінки за дисципліну в цілому. Тому необхідно спрямувати свої зусилля на успішне виконання цієї роботи. Для цього, окрім засвоєння навчального матеріалу протягом семестру, слід приділити увагу його повторенню та систематизації в період сесії.

Готуватися до екзамену необхідно за лекційними матеріалами (конспект, презентації), підручниками та додатковою літературою.

Для початку необхідно роздрукувати для себе екзаменаційні питання, які викладач надає студентам за місяць до екзамену на семінарському чи лекційному занятті. Також можна взяти питання самостійно з електротеки (папка «Історія української культури» - папка «Екзамен»). Слід мати на увазі, що в екзаменаційній роботі ці питання будуть мати трансформований вигляд з метою виявлення здатностей студентів до аналізу, узагальнень, порівнянь тощо.

Не слід забувати, що до завдань екзаменаційної роботи обов’язково будуть включені й питання самостійної роботи (СРС), які студенти розглядали протягом семестру.

Для успішного виконання тестових завдань екзаменаційної роботи необхідно протягом семестру та в період сесії не лише приділяти увагу вивченню теоретичного матеріалу, а й тренуватися розв’язувати тести. Для цього слід звернутися до електротеки, де в папці «Тест» розміщено 70% тестових екзаменаційних завдань.

Напередодні екзамену проводиться консультація з викладачем (за розкладом), де студенти можуть уточнити деякі незрозумілі їм аспекти підготовки та проведення іспиту, поставити питання щодо фактичного навчального матеріалу, попросити розтлумачити незрозумілі екзаменаційні питання , критерії оцінювання тощо. Відвідування консультації є корисним для успішного написання екзаменаційної роботи.

Екзамен – це не лише перевірка навчальних знань, умінь та навичок студентів, а й здатності студентів до самодисципліни та раціонального виконання роботи. Студенти повинні з’явитися на екзамен вчасно, бажано за 10-15 хвилин до початку, щоб зайняти своє місце та приготуватися до роботи. При собі треба мати ручки та прості олівці, можна взяти пляшку води, адже екзамен триває доволі довго – 3 години. Лише ці речі можна мати на робочому столі під час екзамену. Верхній одяг слід здати до гардеробу, сумки, та інші зайві речі скласти на вказаний викладачем стіл. Мобільні телефони слід відключити. Зошити, підручники, методичні посібники, телефони тримати на робочому столі під час екзамену забороняється.

Неприпустимим порушенням є списування під час екзамену. Якщо студент буде помічений за цим ганебним заняттям, він видаляється з аудиторії. Такі саме дисциплінарні заходи застосовуються, якщо студент заважає своїм сусідам виконувати роботу, розмовляє, іншим чином порушує порядок. Студенти, видалені за такі порушення, отримують за екзамен незадовільну оцінку та перескладають його окремо від інших у спеціально визначений термін. Так само, у випадку, якщо студент з якоїсь причини не з’явився на екзамен.

Якщо в процесі роботи у студента виникають питання до викладача по формі відповідей, формулюванню завдань або інші, необхідно підняти руку та чекати, поки викладач підійде. Виходити з аудиторії під час екзамену не можна (виключенням є випадки, коли студент дуже погано себе почуває).

Зазвичай під час екзамену в аудиторії присутній не один викладач, а комісія з 2-3 осіб, які контролюють перебіг процесу та дисципліну в аудиторії, допомагають студентам у разі потреби.

На початку екзамену викладач роздає студентам екзаменаційні завдання та спеціальні аркуші паперу для написання роботи, всі студенти підписують свої роботи під керівництвом викладача, після чого приступають до виконання екзаменаційних завдань. Студенти самі повинні раціонально розподілити час на виконання тих чи інших завдань, визначитися із обсягом та структурою своїх відповідей. Слід мати на увазі, що відповідь на кожне завдання теоретичного характеру (1-3 завдання) повинна бути за обсягом не меншою, ніж сторінка письмового тексту. Обов’язково слід скласти план відповіді (можливо, на чорнетці), продумати, що треба написати у вступі, основній частині, якими будуть висновки; сформулювати тези та аргументи на їх захист, приклади тощо. Після цього приступати до написання роботи.

Не слід поспішати з виконанням тестових завдань, їх також треба продумати, пригадуючи вивчений матеріал, не покладатися лише на інтуїцію. Зважайте, що тести можуть містити як 1, так і 2, 3 вірні відповіді. Позначки вірних відповідей тестових завдань робляться в самих завданнях, тести-доповнення пишуться там само.

Після того, як робота написана, слід ретельно її перевірити, впевнитися в тому, що всі завдання виконані, та надати свою роботу викладачеві із вкладеним усередину бланком завдань. Після цього студент повинен покинути аудиторію, навіть якщо він впорався із завданнями раніше, ніж збіг відведений час. По закінченню 3 годин, відведених на екзамен, всі студенти повинні здати роботи та покинути аудиторію. Додатковий час не надається.

Завдання екзаменаційної роботи з дисципліни «Історія української культури» складаються з двох рівнів (завдання № 1, 2, 3 – це перший рівень, складається з теоретичних завдань проблемно-пошукового характеру; завдання № 4 – це другий рівень, складається з 20 тестів). Завдання № 1-3 вимагають творчого застосування набутих знань: аналізу та повного розкриття історичних процесів української культури, розгорнутої характеристики та оцінки подій, явищ, діячів; розв’язання поставлених проблем, доведення певної позиції, точки зору тощо. Кожне з теоретичних завдань оцінюється максимально у 10 балів. При цьому враховується глибина і повнота письмової відповіді, логіка викладення матеріалу, включаючи узагальнення й висновки, знання матеріалу лекцій, підручника та наукової літератури.

В тестових завданнях № 4 студентам пропонується обрати вірні відповіді із 4-5 запропонованих у кожному з 20 тестів. Правильна відповідь за кожен тест оцінюється в 1 бал. Максимальна сума балів за тести дорівнює 20. Тести можуть бути як закритими, так і відкритими, містити як 1, так і 2 або 3 правильні відповіді. Пропонуються також тести – доповнення. За кожен частково вірно вирішений тест студент отримує по 0,5 балів. За кожний невірно вирішений тест або тест, залишений без відповіді, студент отримує по 0 балів.

Загальна кількість балів за екзаменаційну роботу є сумою набраних балів за кожне завдання цієї роботи. Максимальна кількість балів за екзаменаційну роботу в цілому дорівнює 50. Отримані бали за іспит студенти можуть дізнатися на кафедрі, до якої належить викладач, через 3 робочих дні після проведення іспиту.

Нижче наводиться приклад екзаменаційного білета для ознайомлення з формою та змістом завдань.

Приклад екзаменаційного білета

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 1
1	Порівняйте основні етапи формування світової та української культури.
2	Розкрийте соціально-політичні обставини розвитку української культури у XVII-XVIII ст.
3	Проаналізуйте тенденції розвитку української культури початку 20-го ст. (до революції 1917 р.)
4	Тестові завдання 1. Виділіть причини зростання цікавості до культури серед учених у кінці XIX – на початку XX ст.: а) відмова від “культурного євроцентризму”; б) накопичення великої кількості артефактів культури та необхідність їх систематизації; в) невідповідність процесів історичного та культурного розвитку; г) розвиток демократичних тенденцій в європейському суспільстві; д) кризові явища у європейській культурі. 2. Макети та моделі, сучасні оригіналу, належать до джерел: а) духовної культури; б) матеріальної культури; в) обох видів культури; г) жодного з видів культури. 3. Доповніть характеристики етносу: а) його представники мають спільні типові риси : зовнішність, світогляд, традиції та звичаї, релігійні вірування, територію та мову; б) _____________________________ в) _____________________________ 4. Історик, який вважав, що український етнос формується з 4 ст., а Київська Русь - українська держава, - це: а) В. Ключевський; б) М. Костомаров; в) М. Грушевський. 5. Комплекс меншовартості та конформізм, як риси характеру українського народу, сформувались внаслідок впливу наступного фактора: а) експансії сусідніх імперій на українські землі; б) землеробської культури та осілого способу життя українців; в) проміжного розташування українських земель між Європою та Азією; г) наявності на території України торгівельних шляхів. 6. Роксоланами називали плем’я: а) сарматів; б) скіфів; в) кіммерійців; г) готів. 7. Основною соціально-економічною передумовою формування культури Київської Русі можна назвати: а) натуральне господарство та обмін; б) розклад родоплемінного ладу та зародження феодальних відносин; в) розклад феодальних відносин та зародження капіталізму; г) відсутність майнової та соціальної диференціації суспільства Київської Русі. 8. Монголо-татарська навала вплинула на розвиток культури Київської Русі так: а) сприяла розквіту культури; б) спричинила повний занепад культури; в) спричинила занепад культури в Києві та переміщення культурного життя до західних князівств; г) сприяла змішуванню слов’янської та монгольської культур. 9. Релігійно-духовною засадою консолідації українського народу та формування української культури у 14-17 ст. є: а) католицька віра; б) православна віра; в) національна філософія; г) язичницька віра. 10. Найяскравіше риси української національної культури 17-18 ст. були представлені за допомогою мистецького напрямку: а) бароко; б) рококо; в) класицизм; г) романтизм. 11. Доповніть архітектурні пам’ятки стилю бароко в Україні (назва, місце знаходження): а) Палац К. Розумовського у Батурині; б) ________________ в) ________________ г) ________________ 12. Доповніть напрямки мистецтва в Україні у XIX ст.: а) романтизм; б) __________ в) __________ 13. Видатним композитором, засновником української класичної музики є: а) М. Котляревський; б) М. Драгоманов; в) І. Карпенко-Карий (Тобілевич); г) П. Ніщинський; д) М. Лисенко. 14. Царська цензура у XIX ст. дозволяла українські театральні постановки такої тематики: а) козаччина; б) кохання; в) визвольна боротьба українців; г) побут; д) боротьба проти кріпосництва. 15. П’єси «Бурлака», «Наймичка», «Мартин Боруля», «Сто тисяч» написав видатний український драматург: а) М. Кропивницький; б) М. Старицький; в) І. Карпенко-Карий (Тобілевич); г) О. Бачинський. 16. Провідна роль у заснуванні Харківського університету належить: а) В. Квітці-Основ’яненку; б) Г. Сковороді; в) В. Каразіну; г) П. Гулаку-Артемовському. 17. Осередками дослідження української мови та культури у 19 ст. стають: а) церкви; б) гімназії; в) університети; г) національні громадські організації. 18. Роком виходу «Кобзаря» Т.Г. Шевченка є: а) 1812; б) 1840; в) 1861; г) 1870. 19. Максим Рильський – це видатний український: а) письменник; б) поет; в) композитор; г) драматург. 20. Зникнення прямої перспективи, реалістичності - в живописі; відмова від ладу в тональності, дисгармонія – в музиці; полілог – у літературі; вільний вірш – у поезії – це риси мистецького напрямку: а) неоромантизму; б) експресіонізму; в) авангардизму; г) соцреалізму.