Практикум формування здатності протистояти диструктивному впливу

Мета: розвивати вміння відстоювати власну позицію, не підпадати під тиск оточуючих.

• Біблійна історія про Іосифа: Іосиф жив відповідно до божих заповідей. Одного разу він працював на багатого єгиптяна Потифара. Із часом хазяїн довірив йому керування усім маєтком. Але юна дружина Потифара закохалась у вродливого Іосифа й запропонувала йому стати її коханцем, на що той відповів: "Твій чоловік довіряє мені. Як я можу зрадити його та зробити те, що забороняє Бог?" Але юна жінка не зупинялась, постійно зваблювала Іосифа. Одного разу, коли не було нікого вдома, вона схопила його за одяг і сказала: "Лягай зі мною!" Іосиф викрутився і втік, залишивши свій одяг у руках жінки.

– Як ви вважаєте, що робив Іосиф, щоб протистояти тиску з боку хазяйки?

!!! Опинившись під впливом, ми маємо твердо відмовитися від – пропозицій, у крайньому випадку – припинити контакт із цією людиною..

• Рольова гра (розіграти сценку із сучасного життя, у якій на юнака чинять тиск).

• "Тиск": 2 групи: 1) один учень після певної підготовки за дверима має переконати інших, що завжди, при будь-яких обставинах, слід говорити лише правду. 2) міняються ролями: переконати подивитись любовний фільм сьогодні ввечері. 3) переконати адресата впливу, що вживання спиртного – це спосіб подолання буденних проблем, покращення самопочуття. Адресати впливу мають не піддаватись тиску.

– (до тих, хто піддався тиску) Чому ви змінили свою точку зору? Чи вплинули на вас сусіди по парті? (до тих, хто не піддався тиску) Як ви протидіяли психологічному впливу?

!!! Ми переконались, що причини наших вчинків не завжди очевидні. Коли ми приймаємо сам. рішення, слід задуматись, чому інша людина тисне на нас, що їй із цього? І що мені з цього?

• "Небезнечні переконання": клас ділиться на 9 груп по 3-4 чол. Кожній дається небезпечне переконання, яке вони мають замінити на здорові та вказати надійне джерело позитивного переконання.

• "Аналіз реклами": з'ясувати, яку ідею намагались донести до рецепієнтів рекламодавці та чи істинна вона. Визначити, де факт, а де вигадка. Н-д., шампунь: факт – допомагає вимити волосся, вигадка – сприяє тому, щоб вас запросили на побачення.

• "Створення реклами": групи мають за 5 хв. створити рекламу певного предмету.

– Чи змінився тепер у вас погляд на рекламу?

– Чому у рекламі основна увага приділяється властивостям товару чи тому, як його покупка може змінити життя людини?

Заняття «Особливості конфліктної поведінки та шляхи її подолання»

Міні-лекція

Конфлікт – це зіткнення протилежно спрямованих тенденцій у свідомості однієї людини чи у міжособистісних взаємовідносинах, пов’язане з гострими негативними переживаннями.

Причини конфлікту:

• Прагнення до переваги (наказ, погроза, звинувачення, нав’язування думки іншому, перекладання відповідальності).

• Агресія (природна, вікова, спроба самоствердження, вираження протесту проти залежного становища, фрустраційна реакція при перешкоді на шляху до мети).

• Вияв егоїзму (спроба домагтись чогось для себе за рахунок інших).

Структура конфлікту:

• Учасники – окремі індивіди, групи, огранізації, держави.

• Сторони – окремі аспекти індивіда, групи, огранізації, держави.

• Образи – уявлення про себе, середовище, мотиви, цінності.

• Дії учасників – конфліктні дії індивіда, групи, огранізації, держави.

• Наслідки – вирішення чи невирішення конфлікту.

• Динаміка – виникнення конфліктної ситуації (якщо вона відсутня, а сторони конфлікту помилково сприймають ситуацію як конфліктну, то це невиправданий конфлікт, якщо неправильно розуміють – неадекватний конфлікт) → усвідомлення (якщо конфлікт не усвідомлюється, то не є справжнім) → конфліктна поведінка → вирішення чи невирішення конфлікту.

Функції конфлікту:

• Внутрішньо суперечлива – викликає внутрішній дискомфорт, призводить до руйнування особистості.

• Конструктивна – сприяє самовідновленню „Я” (усуває суперечності, дозволяє усвідомити неусвідомлюване, оцінити себе, інших, знижує емоційне напруження).

• Деструктивна – негативно впливає на психологічний стан, атмосферу у групі, спільну діяльність.

• Пізнавальна – допомагає краще пізнати себе, інших.

Типи конфлікту:

• Справжній – об’єктивно існує, адекватно сприймається.

• Випадковий – існує залежно від обставин, не усвідомлюється.

• Зміщений – справжній конфлікт, за яким прихований інший.

• Помилково виявлений – сторони помилково розуміють проблему.

• Латентний – прихований, має відбутись, але не відбувається.

• Невиправданий – немає об’єктивної конфліктної реальності.

Стадії конфлікту:

• Передконфліктна – зародження напруженості у стосунках.

• Усвідомлення конфліктної ситуації – дратівливість, ворожість, агресія, неврівноваженість.

• Конфліктна взаємодія – блокування досягнення мети іншою стороною, моральні образи, фізичне насильство, некерованість.

• Вирішення конфліктної ситуації – усунення об’єктивних причин конфлікту: переговори, колективне обговорення, виявлення причин, вживання радикальних заходів.

• Післяконфліктна – переживання сторін конфлікту (почуття провини, жаль, каяття), корекція самооцінки.

Шляхи виходу із конфліктної ситуації:

• Емпатія (співчутливе розуміння внутрішнього світу іншого).

• Адекватне оцінювання ситуації.

• Рефлексія (здатність подивитись на ситуацію з позиції зовнішнього спостерігача).

• Конгруентність (бути самим собою).

• Уявити себе на місці опонента.

• Вислухати.

• Самоконтроль, ввічливість у відповідь на агресивні напади.

• Висловити враження на слова агресора.

• Запропонувати вихід із ситуації.

• Підкреслити близькість між сторонами конфлікту.

• Уникати активних дій у конфлікті.

• Нічого не вимагати від іншого.