Практикум формування толерантності

Мета: сприяти формуванню гуманності, емпатичності як основних принципів демократичної інтеракції між учнями.

• „Комплімент” (кожен із учасників тренінгу говорить іншим комплімент (вправа здійснюється по колу)).

• „Наша група” (учасники аналізують позитивні та негативні риси групи, на якому етапі розвитку вона знаходиться, що потрібно її членам зробити для згуртування колективу).

• „Чи толерантна я людина?” (учні оцінюють власне „Я”, зокрема ступінь вираженості толерантності, а саме: прийняття інших, поблажливість, терпіння, почуття гумору, чуйність, довіра, альтруїзм, терпимість, уміння володіти собою, доброзичливість, уміння не засуджувати інших, гуманізм, уміння слухати, допитливість, здатність до співпереживання.

• „Крамниця бажань” (якби ви мали можливість купити позитивні риси у крамниці, що б ви придбали (учні називають омріяні, бажані риси характеру)).

• „Нарцис” (кожен намагається якнайкраще похвалити себе; оцінюється об’єктивність оцінювання, критичність, формулювання висловлювань).

• „Чарівна скринька” (учні пишуть на маленьких папірцях, що вони зробили приємного, корисного на цьому тижні, не підписуючи свого прізвища, потім тренер зачитує все, роблячи узагальнення проявів толерантності учнів).

• „Танцтерапія” (один із учасників тренінгу показує танцювальні рухи, інші, ставши в коло, повторюють за ним).

• „Шляхи побудови демократичного суспільства” (учні оцінюють політичну ситуацію в Україні, потім пропонують раціональні рішення уявним парламенту та Презеденту для формування демократичної, стабільної держави).

• „Нетолерантність” (рольова гра) (двоє учнів розігрують діалог між агресивною, самовпевненою особистістю та безпорадною, невпевненою у собі людиною; потім обговорюється 2 варіанти поведінки, їх конструктивність чи диструктивність).

• „Ідеальний учень” (рольова гра) (двоє учнів демонструють діалог між учителем та учнем на засадах гуманізму).

• „Премії” (завдання готується учасниками паралельно із попередньою) (творча група нагороджує окремих учнів грамотами за певні позитивні якості, висловлюють зауваження, побажання; потім номінанти діляться секретами успіху).

Заняття «Як навчитися по-справжньому кохати?

Мета: розвивати навики ефективної міжособистісної інтеракції із представниками протилежної статі.

Бесіда на тему заняття:

– Усі ми виражаємо любов по-різному, тому зберегти це почуття дуже складно. Сьогодні спробуємо зрозуміти шлях до гармонійних взаємовідносин. Одним із найважливіших чинників міцності шлюбу є кохання, про яке складено тисячі віршів, притч, легенд, міфів тощо. Послухайте давньогрецький міф про Психею та Ероса, який, на думку Роберта Джонсона, дає можливість проаналізувати психологію статей.

Психея, наймолодша дочка короля, народилась від роси. Її зовнішність була надзвичайною, тому вона складала конкуренцію Афродиті. Богиня кохання була нетерпима до найменших ознак суперництва, тому прагнула знищити Психею, позбавивши її права на особисте щастя (прирекла на самотність).

Старші сестри вдало вийшли заміж за сусідніх королів, а Психею лише обоговорювали, але не пропонували руки та серця. Король звернувся до оракула, який відповів, що вона приречена на шлюб зі Смертю. За порадою мудреця, Психею прикували до одинокої скелі в горах.

Афродіта наказала своєму синові Еросу, богові кохання, уразити своїми стрілами серце Психеї до Смерті. Але випадково Амур (Купідон) поранив собі пальця любовними стрілами, тому попросив друга Західного Вітру перенести кохану в Райську Долину.

Ерос поставив умови шлюбу Психеї: не дивитись на його обличчя, не ставити ніяких питань. Усе було гаразд, доки не з’явились сестри Психеї, які ревнували до її щасливого життя. Вони підбурили сестру подивитись на обличчя чоловіка, коли він засне, запевняючи, що це Змій, та відрізати голову. Ерос попереджав, щоб Психея не піддавалась на умовляння сестер, інакше вони розлучаться, тоді в самотності народить смертну дочку.

П сихея, піддавшись спокусам дізнатись правду, уночі засвітила лампу, але побачила найпрекрасніше обличчя чоловіка, із почуття провини хотіла вбити себе, але ніж випав, а краплинка масла з лампи капнуло на обличчя Еросу – він проснувся, зник геть. Психея, схопившись за чоловіка, опинилась за межами Раю, у самотності. Відчай породив бажання померти. Спробу втопитись зупинив Пан, що сидів на березі річки з німфою, порадивши молитись богині кохання.

Афродіта дала Психеї 4 завдання (невиконання цього до приходу ночі загрожувало їй смертю):

• посортувати сімена різних рослин, змішані в одну купу;

• зібрати шерсть із золоторунних баранів на далекому полі;

• наповнити кришталевий келих водою зі Стіксу, береги якої були крутими та слизькими, охороняли чудовиська;

• принести з царства мертвих посуд із чарівною амброзією (від богині вічної темряви, майстрині перетворень Персефони).

З вичайно, ці завдання були не під силу юній дівчині, проте сили природи допомогли справитись із ними. Так, перше завдання виконали мурахи, друге – очерет (порадив збирати шерсть баранів із гілок, при темряві), третє – орел (Зевс послав, бо дуже любив свого сина), четверте – вежа (порадила знайти приховане від сторонніх місце на землі – вхід у царство Аїда, взяти 2 ячмінні пироги для Цербера (пса із 3 головами), що охороняє палац, 2 монети для Харона (перевізника мертвих душ), нікому не допомагати, хоч як би ті не просили, не їсти божественної їжі в гостях у Персефони, не заглядати у келих із амброзією, інакше навіки залишиться там). Усе так і зробила Психея, але дуже захотілось їй дізнатись про зміст чарівного келиха, сподіваючись, що там засіб вічної молодості, вроди, яким користується Афродіта. Ця цікавість призвела до смерті Психеї. Дізнавшись про це, Ерос миттю, звільнившись від нагляду матері, зняв смерть з її тіла, сховавши в ківш, лав поради коханій донести Афродіті. Богиня кохання отримала бажане, а її син розповів Зевсу про свої почуття до Психеї. Рада богів вирішила одружити їх, але богові не можна поєднувати своє життя із смертною, тому Психея випила чарівний напій безсмертя. На весіллі всі були щасливі, навіть злісна Афродіта. Згодом Психея народила дочку Насолоду, яка стала безсмертною.

Міф про кохання, на думку Роберта Джонсона, дає змогу проаналізувати психологію статей. У кожної жінки існують 2 особистості: Психея (самотність, патріархальна покірність та прагнення боротись із пригніченням її) та Афродіта (агресивність, войовничість, сексуальність). Для кожної дівчини шлюб є закінченням її життя. Доки жінка не втручається в чоловічі справи, у сім’ї – гармонія, намагається зруйнувати патріархальні традиції – дисгармонія. Якщо їй вдається дійти до Олімпу, то досягає справжнього кохання (єднання двох людей в одній особистості, цінування її унікальності). Психея відчувала пристрасть, оскільки піднялась над буденністю, але, пройшовши перипетії, знайшла справжнє кохання.

- За якими параметрами чоловік відрізняється від жінки?

ҐЕНДЕРНІ ВІДМІННОСТІ

ПАРАМЕТРИ ЗІСТАВЛЕННЯ		ЧОЛОВІК	ЖІНКА
Психо-фізіоло-гічні		домінує права півкуля, пов’язана із творчими та просторовими здібностями	більш активна ліва півкуля, що пов’язана із лінгвістичними функціями, пам’яттю, аналітичними здібностями й ручним маніпулюванням
		домінує врівноважений тип НС	мають менш стійку НС, тому швидко переходять від одного емоційного стану до іншого, краще пристосовуються до нових умов
темперамент		переважають холеричні типи	найпоширенішими є сангвінічний та меланхолічний типи
характер		висока активність, енергійність, агресивність, амбіційність, безпристрасність, владність, грубість, домінування, жорстокість, неврівноваженість, винахідливість, ініціативність, лінь, логічність, мудрість, мужність, наполегливість, недоброзичливість, незалежність, неорганізованість, необережність, невмолимість, беземоційність, прогресивність, раціоналізм, реалістичність, самовпевненість, схильність до ризику, переконливість, упевненість, хвастливість, хоробрість, цілеспрямованість, егоцентризм, почуття гумору, прагнення до новаторства, індивідуалізм, замкнутість	менша активність, тривожність, доброзичливість, жіночність, залежність, сором’язливість, мрійливість, ніжність, чарівність, привабливість, покірність, комунікабельність, сексуальність, сентиментальність, слабкість, пасивність, забобонність, чутливість, емоційність, слідування правилам, колективізм
здіб-ності		технічна спрямованість (кращі збідності проявляє в точних науках)	гуманітарна спрямованість (високорозвинуті мовленнєві (усні, письмові) навички)
мотиваційно-потребова сфера		мотив досягнення успіху визначає його поведінку; інтерес до діяльності, пов’язаної з фізичним навантаженням, технікою, точними науками, винахідливістю	потреба в міжособистісній взаємодії, повазі; інтес до естетики, побутової діяльності, професій типу „людина – людина”
свідомість		самооцінка часто завищена; оцінює ділові якості жінки нижче, ніж та очікує; критичний до співбесідника; потяг до корисного	самооцінка часто занижена; більш об’єктивна в оцінці чоловіка; критична до власного зовнішнього вигляду та чоловіка; потяг до прекрасного
емоційна сфера		емоційна стриманість, байдужість до нещасть інших, незлопам’ятність; спосіб подолання депресивного стану – девіантна поведінка; віддає перевагу соціальним ролям, де зможе реалізувати агресію; застосовує фізичну силу, якщо оточуючі ставлять під сумнів його самоповагу чи статус	неврівноваженість, особливо гостра реакція на похвалу, покарання, життєві негаразди, конфліктні ситуації, злопам’ятність; спосіб подолання депресивного стану – спілкування із близькими друзями; прагне бути ніжною, ввічливою, турботливою, прояв власної агресії у соціумі формує внутрішній дискомфорт, почуття тривожності, провини
пізнавальна сфера	мис-лення	більш розвинене аналітичне, творче, абстрактне мислення	мислення відзначається гнучкістю, конкретністю
	мовлення	категоричність суджень, лаконізм, агресивний тон мовлення співрозмовника не викликає негативних емоцій; у лексиконі домінують абстрактні іменники, активні дієслова, питальні, окличні речення; важко обанути жінку, оскільки не володіє мистецтвом міміки, жестів	розвинене вербальне мислення, емоційно-забарвлене, метафоричне мовлення, чутливість до грубого тону бесіди; у лексиконі домінують конкретні іменники, пасивні дієслова, прикметники, прийменники, сполучники, стверджувальні речення; здатна „читати дійсні думки” співрозмовника на основі невербальних реакцій з допомогою розвиненої інтуїції
	спри-ймання	цілісність сприйняття	увага до деталей при сприйманні істоти/неістоти
	ува-га	висока концентрація уваги	неуважність, розгубленість
	па-м’ять	високий рівень мимовільного запам’ятовування	низький рівень засвоєння вербальної інформації, зокрема абстрактної
	уява	реалістичність, практичність	мрійливість, краще розвинена здатність знаходити оригінальні рішення
міжособистісна сфера	найважливішою є потреба в досягненні життєвого успіху; характерні прагнення до конкуренції, високий рівень активності, досвідченості в колективних видах діяльності, авторитаризм, орієнтація на логічно обґрунтовані дані, результат, а не емоції, слова; зовнішня привабливість партнера для чоловіків важливіша; у жінках не подобається лідерство, істеричність, песимізм, безпорадність прагнення до незалежності, ствердження власного “Я”; статус у колективі не пов’язаний із ефективним виконанням роботи; почуває себе комфортно у чоловічій компанії; виробничі конфлікти позначаються на сімейному кліматі; у процесі інтеракції веде себе природньо, більше говорить про роботу, політику, спорт, техніку, власні успіхи, не здатен уважно слухати співбесідника; для чоловіка-керівника підлеглі – „гвинтики”, від яких залежить успіх виробництва; йому легше зізнатись в коханні, ніж закохатись, на І місці – робота.		характерний інтерес до самовдосконалення; більш переживає через проблеми міжособистісного характеру, уважна до оточуючих; характерні орієнтація на досягнення особистих цілей, емоційність, інтуїтивність, агреси­вність у спілкуванні, здатність помічати найменші недоліки чоловіків, увага до внутрішнього світу партнера; у чоловіках не подобається лідерство, самокритичність, покірливість, неврівноваженість, егоїзм, п’янство, безпорадність взаємозалежність, вияв індивідуальності в соціальних зв’язках; схильність до демократичності; статус у колективі пов’язаний із точністю, стабільністю в роботі; найчастіше кофлікти спостерігаються із жінками, сімейна дисгармонія впливає на трудову діяльність; спілкуючись, прагне не видати справжнє „Я”; більше говорить про побутові проблеми, рідше перебиває співбесідника; жінка-керівник більш турбується про міжособистісні взаємовідносини в колективі, що визначає виробничу продуктивність; їй легше закохатись, ніж зізнатись в коханні, на І місці – сім’я, любов.

– Які способи побудови гармонійних міжособистісних ґетерогенних взаємовідносин ви знаєте?

Доктор філософії, практичнийо психолог, що спеціалізується на роботі із сімейними парами, Гері Чепмен виокремив 5 типів кохання: похвала, час, подарунки, допомога, дотик. Досягти міжособистісної гармонії можна лише тоді, коли ч+ж будуть говорити однією мовою.

Як визначити свій різновид мовлення кохання? – Потрібно дати відповідь на ці запитання: Коли ви відчуваєте, що вас люблять? → Що ранить вас найбільше? → Що найчастіше ви просите у ч/ж? → Яким ви уявляєте ідеального чоловіка? → Як ви самі виражаєте почуття ♥? → Пригадайте час, коли ви хотіли бути з ч/ж ? Що приваблювало вас у ньому/ній?

Найскладніше визначити тип мовлення кохання тим, чия посудина ♥ не спустошується ніколи (просто знають, що їх люблять), і тим, чия посудина ♥ тривалий час була пустою (не пам’ятають, як це бути коханими). У таких випадках можна скласти список – перечислити 5 типів мовлення кохання, визначених Гері Чепменом, у порядку їх значимості для вас. На першому місці й буде ваша мова ♥. Обговоріть ваші списки з ч/ж . Також 3 рази на тиждень протягом місяця рекомендовано грати в таку гру: запитайте ч/ж, наскільки наповнена посудина ♥ (за 10-бальною шкалою). У разі незадовільної відповіді запитайте, яким чином її можна наповнити. І, відповідно задовольнити це бажання, як би вам цього не хотілось, адже таким чином ви виражаєте свої почуття, потребу бути коханим. Якщо й це не допомогло визначитись, спробуйте занотувати результати гри, проаналізувати ваші відповіді (чого найчастіше просите ви у партнера).