Приклад модульної контрольної роботи:

Варіант 10.

Теоретичні завдання проблемного характеру.

1. Покажіть відмінність філософії від інших видів освоєння дійсності.

2. Визначте причини та наслідки переходу від античного до середньовічного світобачення.

3. Розкрийте специфіку категорій «людина», «особистість».

Тестові завдання:

I. Виберіть судження, яке найбільш повно визначає суть філософії:

1 - філософія – це раціонально витлумачене світорозуміння;

2 - філософія – це софіологічний світогляд;

3 - філософія – це вчення про трансцендентне.

II. Хто з філософів вважав першопочатком вогонь?

1 – Анаксимандр;

2 – Анаксимен;

3 – Протагор;

4 – Геракліт.

III. Як називається сучасне тлумачення вчення Ф.Аквінського?

1 – неопрагматизм;

2 –неоплатонізм;

3 –неотомізм;

4 – неопозитивізм.

IV. Доповніть етапи розвитку середньовічної філософії:

1.-апологетика;

2.-----------------

3.-----------------

V. Основним тематичним колом філософії українського бароко є співвідношення:

1. «людина – Всесвіт»

2. «Людина – Бог»

3 - «людина – нація»

VI. Теза "філософія - вчення про свободу" стає смислопороджуючим початком у системі філософського знання:

1. Сократа;

2. Ф. Аквінського;

3. Ж.П. Сартра;

4. Р. Декарта.

VII. Що більш стійке в предметах і речах?

1 – форма;

2 – зміст;

3 – стан;

4 – подія.

VIII. Що з перерахованого відноситься до форм логічного пізнання?

1. апріорність;

2. довільність;

3. послідовність;

4. метафоричність.

IX. Який причинний зв’язок існує між свободою і відповідальністю?

	1. свобода і відповідальність - це два різні явища, які викликані однією й тією ж (загальною) причиною;
	2. свобода і відповідальність - це два різні явища, які викликані різними причинами;
	3. відповідальність - це наслідок свободи людини ;
	4. свобода - це наслідок відповідальності людини.

X. Розуміння людини як соціального суб‘єкта – особистості входить до філософського обігу, починаючи з часів:

1. Античності;

2. Середньовіччя;

3. Модерну (Нового часу);

4. Лише з XX століття.

4. Питання до іспиту з дисципліни «філософія»

1. Предмет та завдання філософії.

2. Філософія та світогляд. Загальне й відмінне у філософії та інших типах світогляду.

3. Філософія та інші види духовної діяльності людини. Філософія в системі культури.

4. Структура та функції філософії.

5. Загальна характеристика античної філософської думки, її всесвітньо-історичне значення.

6. Антична натурфілософія (досократівський період розвитку філософії).

7. Антична філософська класика: Сократ, Платон, Аристотель.

8. Філософія епохи еллінізму: епікуреїзм, стоїцизм, скептицизм.

9. Співвідношення західного та східного способів філософування

10. Неоплатонізм – остання філософська течія античності

11. Етичні вчення давньогрецьких мислителів

12. Причини та наслідки переходу від античного до середньовічного світобачення.

13. Християнська патристика, її роль у формуванні засадничих ідей середньовічної філософії.

14. Вихідні ідеї середньовічної схоластики. Філософія Фоми (Томи) Аквінського

15. Значення містичних практик для самовизначення середньовічної та сучасної людини

16. Зміст та значення принципу “бритви Оккама”

17. Особливості розвитку західної та східної патристики (на основі західного та східного способів філософування)

18. Передумови виникнення та особливості розвитку філософії епохи Відродження та Реформації.

19. Особливості духовних процесів в європейській культурі Нового часу та їх вплив на формування філософії.

20. Французський матеріалізм і Просвітництво XVІІІ століття.

21. Емпіризм Ф. Бекона та раціоналізм Р. Декарта

22. Б. Спіноза та Г. Лейбніц – тотожність та відмінність їх вчень про субстанцію

23. Б. Паскаль про місце та роль людини у світі

24. Критицизм І. Канта – засновника німецької класичної філософії.

25. Філософія діяльності Й.Г. Фіхте.

26. Еволюція філософських поглядів Ф. Шеллінга.

27. Система абсолютного ідеалізму Г.В.Ф. Гегеля.

28. Оцінка німецької класичної філософії сучасністю.

29. Становлення філософської думки в Київській Русі.

30. Києво-Могилянська Академія і особливості філософських курсів професорів академії.

31. Життєвий шлях та філософська концепція Г.С. Сковороди.

32. Університетська філософія в Україні XIX ст.

33. Особливості розвитку української філософії XX ст.

34. Загальна характеристика та особливості сучасної філософії, її напрямки.

35. «Філософія життя» Ф.Ніцше.

36. Фрейдизм та неофрейдизм (З. Фрейд, К. Юнг, Е. Фромм).

37. Екзистенціалізм (М. Гайдеггер, Ж.-П. Сартр, А. Камю).

38. Структуралізм та постструктуралізм (М. Фуко, Ж. Дельоз, Ж. Дерріда. Ж. Бодрійяр та інші).

39. Еволюція релігійної філософії XX ст.

40. Екзистенційна аналітика буття М. Гайдеггера.

41. Сутність метафізичних проблем.

42. Еволюція проблеми буття в філософії.

43. Соціальний простір та соціальний час, їх специфіка.

44. Уявлення філософів про буття як субстанцію та як становлення в історичній ретроспективі.

45. Проблема буття в XXIст. та її зв'язок з новітніми теоріями фізики.

46. Проблема можливості пізнання світу як головне питання гносеології.

47. Філософи про можливості пізнання світу: скептицизм, агностицизм та гносеологічний оптимізм.

48. Форми, методи та рівні пізнання.

49. Специфіка наукового пізнання.

50. Співвідношення раціонального та ірраціонального в процесі пізнання.

51. Проблема істини. Істина і правда.

52. Цінність науки та її значення для сучасної людини та суспільства

53. Філософська антропологія як інтеграція знань про людину.

54. Зміст та співвідношення понять «людина», «особистість», «індивід», «індивідуальність».

55. Природне, соціальне та духовне в людині.

56. Людина як соціальний суб’єкт та суб’єкт економічних відносин.

57. Поняття цінностей. Цінності в житті людини.

58. Переосмислення концепту людини в контексті сучасних цивілізаційних зрушень.

59. Поняття суспільства та його особливості.

60. Основні сфери суспільного життя, їх зв’язок та взаємодія.

61. Проблема спрямованості розвитку суспільства.

62. Науково-технічна революція та її роль в розвитку людства.

63. Глобалізація та інформаційна революція як чинники трансформації сучасного суспільства.

64. Глобальні проблеми сучасності: причини виникнення та шляхи розв’язання.