Тема 12. Соціальна філософія.

Суспільство - вища форма організації складних систем. Поняття соціального та засади соціальності в історії філософії: релігійні, матеріалістичні (натуралістичні), ідеалістичні концепції соціальності. Рух від природної до соціально-природної детермінації у становленні суспільства. Структура суспільства. Основні сфери суспільного життя, їх зв'язок і взаємодія. Поняття соціальних явищ, процесів та інститутів.

Еволюція соціуму як історичний процес. Поняття історії. Розвиток філософських поглядів на історію, її сенс і логіку. Філософія історії. Проблема спрямованості історії. Історичний процес і поняття історичних типів суспільства. Багагомірність періодизації історії. Сутність історичного процесу. Проблема історичної закономірності і свідомої діяльності людей. Поняття історичного прогресу та його критика. Еволюція і революція як форми руху історії. Глобалізм і антиглобалізм.

Проблема спрямованості історії: ідея прогресу, ідея регресу і циклічності. Провіденціалізм, есхатологія, еволюціонізм. Формаційний і цивілізаційний підходи до історії. Етнологія і геополітика. “Ціна прогресу”. Технічний прогрес. Закони та рушійні сили в історії. Смисл історії, свобода і відповідальність в історії. Проблемність буття людини в соціумі. Конфлікти і шляхи їх подолання. Етносоціальна культура. Геополітика.

2. Навчально-методичне забезпечення дисципліни

2.1. Методичні рекомендації до вивчення тем

Тема 1. Філософія як світогляд, її призначення, зміст і функції в суспільстві.

Мета: Усвідомити специфіку філософського знання, особливості предмета філософії, місце філософії в культурі, структуру та функції філософії.

План.

1. Принципова незавершеність людини – виток виникнення та існування філософії.

2. Філософія та інші види освоєння дійсності.

3. Філософія та філософування.

4. Персоналістичність філософських концепцій.

5. Значення філософії в культурі.

Методичні вказівки до вивчення теми: Ця тема – одна з найважливіших і найскладніших при вивченні філософії не тільки тому, що вводить у світ філософських роздумів, але й тому, що нелегко перейти від буденної мови повсякденного життя до мови філософських абстракцій. Для цього необхідно усвідомити специфіку філософії.

На початку вивчення теми необхідно звернути увагу на цю специфіку, сприйняти ті особливості, завдяки яким філософія відрізняється від усіх інших галузей знання, замислитись над тим, чому людина вже у первісні часи ставила питання, які пізніше увійшли в філософські вчення.

Філософія пов’язана з вирішенням проблем взаємовідносин людини та світу. Спочатку ці питання люди підіймали в тій чи іншій мірі в міфах, у яких давались пояснення щодо походження світу, землі, людини. Міфологія готувала підґрунтя для виникнення теоретичних форм осмислення світу, в тому числі, філософії і науки. Якщо міфологія намагалася виявити причини виникнення усього сущого, то вона базувалася на вірі (як і релігія). Філософія ж базувалась на логічних доведеннях та раціональному (розумному) мисленні. Хоча філософія і запозичила в міфології та релігії загальнолюдські проблеми, суттєво відрізняється від них тим, що цю тематику виводить на рівень теорій, де матеріал викладається несуперечливо та аргументовано.

Головна філософська проблема співвідношення людини та світу не може бути вирішена раз і назавжди. Різні філософські школи протягом історичного розвитку філософії по-своєму давали відповіді на це питання. Отже, звідси робимо висновок про мінливість та відкритість предмета філософії, тобто неможливість дійти остаточної межі філософського знання.

В історії філософії склалося коло більш конкретних напрямків філософування, які акцентують увагу на окремих аспектах головної проблеми філософії. Це онтологія, що розглядає переважно проблеми будови світу; гносеологія, що розкриває процеси пізнання людиною оточуючого світу; соціальна філософія, яка аналізує найзагальніші закономірності розвитку суспільства; філософська антропологія, яка вивчає буття людини; аксіологія, що вивчає роль цінностей в житті людини та інші напрямки. Таким чином, визначається структура філософії.

Слід окремо зупинитись на визначенні основних функцій філософії, які дають можливість зрозуміти її роль в культурі. Функції добре висвітлені в підручниках. Єдине, на що слід звернути увагу – різні автори виділяють різну кількість цих функцій. Необхідно зупинитися на світоглядній, пізнавальній, критичній, методологічній функціях філософії.

Ключові терміни та поняття: філософія, предмет філософії, філософування, відкритість предмета філософії, незавершеність філософського знання, персоналі стичність філософії, світогляд.

Запитання та завдання для самоконтролю знань з теми:

1. Розкрийте особливості предмета філософії.

2. Порівняйте філософію та світогляд.

3. Визначте загальне й відмінне у філософії та інших типах світогляду.

4. Покажіть співвідношення філософії та інші види духовної діяльності людини.

5. Розкрийте роль філософії в системі культури.

6. Назвіть структуру філософії.

7. Охарактеризуйте основні функції філософії.

Рекомендована література до теми:

Основна: 6 (с. 10-13), 11 (с. 3-40), 12 (с. 7-32), 13 (с. 7-24), 17 (с. 16-29), 18 (с. 5-30), 19 (с. 6-19)

Додаткова: 4 (с. 67-69), 15 (с. 85-104), 25 (с. 301-313), 32 (с. 683-702), 28 (с. 7-23), 51 (с. 14-26), 61 (с. 51-59; 83-95), 70 (с. 13-89), 99 (с. 113-123), 115 (с. 9-19).