Тема 6. Німецька класична філософія

Філософія І.Канта. Коперніканський переворот у теорії пізнання, здійснений Кантом. Переміщення проблематики у бік пізнавальної діяльності, з’ясування можливостей розуму. Докритичний і критичний період у творчій еволюції Канта. Світ феноменів і “речей в собі”. Апріорні форми чуттєвості і мислення. Категорії розсудку і ідеї розуму. Антиномії. Практичний розум. Категоричний імператив. Естетика Канта.

Філософія Г.В.Ф.Гегеля. Аналіз розвитку пізнання і свідомості у “Феноменології духу”. Філософська система Гегеля. “Наука логіки”- ядро філософської системи Гегеля. Філософія історії Гегеля. Вчення про громадянське суспільство і державу. Держава як сфера здійснення свободи. Свобода як критерій прогресу. Естетичні погляди Гегеля.

Місце класичної німецької філософії в історії філософії, її оцінки сучасністю.

Тема 7. Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні

Філософські пошуки в Україні періоду Київської Русі. Вплив Візантії. Світоглядні ідеї митрополита Ілларіона. Відродження в Україні. Діяльність І.Вишенського. Виникнення професійної філософії. Творчість С.Зизанія, З.Копистинського, Г.Смотрицького.

Філософія у Києво-Могилянській академії (Ф.Прокопович, Г.Кониський). Проблеми відношення людини і бога, природи і духу, простору і часу, місця людини у Всесвіті.

Становлення Просвітництва на Україні. Життя та філософія Г.С.Сковороди. Вчення про три світи та дві натури. Вчення про людину та її щастя. Концепція “сродної праці”.

Розвиток філософії у Харківському та Київському університетах: ідеї німецької класичної філософії в Україні (П. Лодій, Й.Б. Шад, Д. Веланський). "Філософія серця" П.Юркевича.

Тема 8. Сучасна світова філософія

Загальна характеристика та особливості сучасної філософії, її напрямки. Фрейдизм та неофрейдизм. Вчення 3. Фрейда про троїстість психічної структури людини. Поняття про несвідоме та сублімацію. Теорія колективного несвідомого К. Юнга. Поняття архетипу. Вчення неофрейдизму (Е. Фромм, К.Хорні). Суспільство та людина в концепції Е. Фромма.

Позитивізм та неопозитивізм. Виникнення позитивістської філософії та її головні риси. "Перший позитивізм" О. Конта. Позитивістські концепції Е. Маха та Р. Авенаріуса. Філософія лінгвістичного аналізу як варіант неопозитивізму. Логічний атомізм Б. Рассела. Віденський гурток та Л. Вітгенштейн. Критика історицизму та концепція сучасної науки К. Поппера.

Феноменологія. Е. Гуссерль - засновник феноменологічної філософії. Розробка питань феноменології в роботах М. Гайдеггера, Ж.П. Сартра, М. Мерло-Понті. Критика філософських вчень минулого та феноменологічна редукція. Ідея інтенціональності. Ноезис та ноема. Інтерсуб’єктивність та історичність. Ідеалізація та ідеація. Час як темпоральність.

Герменевтика. Герменевтична традиція та поворот від феноменології до герменевтики в XX ст. Герменевтика як метод і як філософія. Проблема тлумачення. Теорія Х.Г. Гадамера. Герменевтичні дослідження у сфері мови, мистецтва і літератури.

Екзистенціалізм. Загострення екзистенціальних проблем у другій половині XX ст. Екзистенція як категорія філософії екзистенціалізму. Екзистенційна аналітика буття М.Гайдеггера. Поняття межової ситуації. Екзистенція, свобода і відповідальність у Ж.П.Сартра. Філософія абсурду А.Камю. Релігійний екзистенціалізм Г.Марселя:оновлення теорії та практики сучасною релігійною філософією. Поворот до людини як одна з головних тем: Ж. Марітен, Е. Жильсон, Г. Марсель, Тейяр де Шарден.

Структуралізм та постструктуралізм. Структурна антропологія К. Леві-Строса. Психоаналіз у структуралізмі Ж. Лакана. М. Фуко: від археології знання до генеалогії влади. Концепція “смерті людини”. Текстова реальність Ж. Дерріда. Критика метафізики і деконструкція в постструктуралізмі.