Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Istoria_Ukrainy.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
296 Кб
Скачать
☆

Питання для самоконтролю:

  1. Охарактеризуйте адміністративно-територіальний устрій Галичини.

  2. Назвіть причини соціальних рухів в Галичині у І пол. ХІХ ст.

  3. В чому полягала основна діяльність «Руської Трійці»?

  4. Які були наслідки революції 1848 року в Галичині?

  5. Які ви знаєте таємні масонські та декабристські організації в Україні?

  6. Коли розпочали свою діяльність Кирило-Мефодіівське товариство ім. Шевченко?

  7. Визначте роль діяльності різних товариств на національне відродження.

Рекомендована література:

1. Аркас М. Історія України – Русі. - К.: Вища школа, 1991.- с.352-384.

2. Бойко О. Д. Історія України .- К.: Академія ,2001.-с.285-439.

3. Борисенко В.Й. Курс української історії.-К.: Либідь,1996.- с.314-529.

4. Грушевський М.С. Очерк истории украинского народа.-К.:Лебедь, 1991.- с.297-344.

5. Грушевський М.С. Ілюстрована історія України .-К.,1990..- с.496-544.

6. Дорошенко Д.І. Нарис історії України.-Львов: Світ, 1991.-с.268-328.

7. Жмыр Р.Ф. На пути к себе . История становления украинского сознания //Философская и социологическая мысль.-1991.-№2-4.

8. Крип’якевич І.П. Історія України. - Львів: Світ,1990.- с.276-328.

9. Полонська - Василенко Н. Історія України. В 2-х т.-К.:Либідь,1992.- Ч.2.- с.261-38

10. Субтельний О. Україна: Історія .- К.: Либідь, 1994 .- с. 183-294.

Українські землі в другій половині хіх століття.

1. Зародження та розвиток громадсько-політичних організацій та партій.

2. Соціально-економічне становище.

  1. Зародження та розвиток громадсько-політичних організацій та партій.

У кін. 50-х рр..ХХ ст. почали організовуватися напівлегальні гуртки – Громади.

Перша Громада виникла в Києві в 1859 р. на базі таємного гуртка “хлопоманів”. На чолі – історик, професор Київського університету В.Антонович. громади також виникли у Харкові. Чернігові. Полтаві, Одесі, Катеринославі та ін. Гуртки об’єднували представників різних прошарків суспільства з різними політичними поглядами. Їх діяльність мала, в основному, культурно-просвітницький характер. Відомі учасники громадівського руху – М.Лисенко, М.Старицький, О.Кониський, П.Мирний, М.Драгоманов, С.Подолинський і ін. Було створено керівний центр Громад усієї України, до якого увійшли В.Антонович, П.Чубинський, О.Русов. Культурно-просвітницький рух Громад викликав тривогу серед урядових кіл. Прийнятий Валуєвський циркуляр у 1863 р. Проти громадівців прокотилася хвиля репресій і в другій пол. 60-х рр. громадівський рух пішов на спад.

У 1861 р. в Петербурзі члени Кирило-Мефодіївського товариства Т.Шевченко, М.Костомаров, П.Куліш, В.Білозерський, які з’їхалися сюди після заслання, заснували журнал “Основа”, який знайомив читачів з життям українського народу. Він діяв до 1862 р. і став першим українським журналом у Російській імперії, сприяв пробудженню національної свідомості української інтелігенції.

Певний вплив на розвиток українського руху справило польське визвольне повстання 1863-1864 рр., спрямоване проти російського самодержавства. Однак масової підтримки з боку української громадськості повстання не знайшло, оскільки польські повстанці не визнавали за Україною права на власну державу.

На початку 70-х рр. після деякого послаблення контролю за внутрішнім життям українського суспільства громадівці активізують свою діяльність. Київська громада мала власний друкований орган “Киевский телеграф”. Активізації українського руху сприяв заснований у 1873 р. в Києві Південно-Західний відділ Російського географічного товариства. Відділ залучив до своєї діяльності велику кількість інтелігенції, зібрав і видав величезний матеріал з історії, економіки, культури рідного краю. Однак з прийняттям у 1876 р. Ємського указу діяльність Громад була заборонена.

Частина громадівців виїхала за кордон. Серед них був і М.Драгоманов (1841-1895), який впродовж 1878-1882 рр. видавав у Женеві перший український журнал за кордоном “Громада”. Він розробив так звану концепцію громадівського соціалізму. Обстоюючи право українського народу на національне самовизначення, М.Драгоманов не закликав до створення незалежної України. Будучи поборником дружби і рівності усіх народів, вчений виступав за автономію України в рамках федеративної демократичної Російської держави.

Наприкінці ХІХ ст. відбувається політизація національно-визвольного руху. “Братство тарасівців” (1891-1893 рр.). Лідери – М.Міхновський, І.Липа. Ставили за мету реалізацію основних ідей Тараса Шевченка, досягнення повної незалежності Української держави. Перша політична партія у Наддніпрянській Україні – Революційна українська партія (РУП, 1900 р.). Лідери – Д.Антонович. Програмний документ – брошура М.Міхновського “Самостійна Україна”. Згодом РУП відмовилася від ідеї самостійності України і висунула вимогу національно-культурної автономії України в межах Росії.

В Україні як складовій частині Російської імперії поруч з українським національно-визвольним рухом розгортався і загальноросійський революційний рух. Зокрема, діяльність революційних народників у 70-80-х рр. ХІХ ст. Програма керівного органу народників – організації “Земля і Воля”, створеної у 1876 р. передбачала захоплення влади шляхом насильницького перевороту, здійснення демократичних перетворень, передачу землі, фабрик і заводів у народну власність. Народники 70-х рр. розгорнули широку пропаганду серед селянства (“ходіння в народ”) з метою викликати протест проти властей і збройні бунти. У 80-і рр. відбулася радикалізація народницького руху. Частина народників, об’єднавшись у 1879 р. в організацію “Народна Воля”, зосередила діяльність на політичному терорі. Зокрема, був вбитий імператор Олександр ІІ. У відповідь уряд посилив репресії, розгромивши народників.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]