Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Istoria_Ukrainy.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
296 Кб
Скачать
☆

Питання для самоконтролю:

  1. Що передбачала політика індустріалізації?

  2. Визначте позитивні та негативні сторони індустріалізації.

  3. Що таке політика колективізації? Коли був взят курс на колективізацію?

  4. Що спричинило голод 1932-1933 рр.?

  5. Назвіть наслідки колективізації?

  6. Якими були напрямки масових репресій 30-х років?

  7. Визначте наслідки масових репресій 30-х років?

Рекомендована література:

1. Верстюк В. Ф., Гарань О. В., Гуржій О. І., Даниленко В. М., Євтух В. Б. Історія України. – К., 1997. – 416 с.

2. Дерев'янкін Т. За часів непу: від "воєнного комунізму" до ринкових відносин.1991–88 с.

3. Жуковський А., Субтельний О. Нарис історії України. – Л., 1993. – 230 с.

4. Котляр М., Кульчицький С. Шляхами віків: довідник з історії України.–К., 1993. – 382 с.

5. Крушинський В.Ю., Левенець Ю.А. Історія України: події, факти, дати.–К.,1993.– 276 с.

6. Пиріг О.А. НЕП: більшовицька політика імпровізації. – К., 2001. – 274с.

7. Субтельний О. Україна: історія. – К., 1991. – 462 с.

8. Турченко Ф.Г. Новітня історія України: 1917 – 1945. – К., 2000. – 384 с.

9. Хрестоматія з історії України. – К., 1993. – 258с.

Західноукраїнські землі в 1921-1939 рр.

1. Західноукраїнські землі під владою Польщі.

2. Буковина та Закарпаття в 20-30-х рр.

  1. Західноукраїнські землі під владою Польщі.

Під польською окупацією впродовж 1919-1921 рр. опинилися Східна Галичина, Західна волинь, Полісся, Холмщина, Підляшшя, що становило третину тодішньої Польської держави. На цій території проживало 8,9 млн. чол., у тому числі 5,6 млн. українців.

Окупація українських земель Польщею, Румунією та Чехословаччиною відбулася за підтримки західноєвропейських країн та США.

Політика Польщі. Польський уряд намагався витравити такі поняття, як “Україна” та “українці”, застосовуючи замість них терміни “Східна Малопольща”, “русини”. У 1924 р. видано закон про заборону вживання української мови у всіх державних установах. Урядові кола, повернувшись до ідеї однонаціональної польської держави. Розгортають репресії проти українців. Здійснюють політику жорстокої асиміляції.

Соціально-економічне становище. Польський уряд розділив країну на дві території – Польщу “А” і Польщу “Б”. До першої входили корінні польські землі, до другої – переважно західноукраїнські і західнобілоруські. Сприяючи розвитку промисловості в Польщі “А”, уряд у той же час свідомо гальмував промислове будівництво в Польщі “Б”. 85% підприємств Східної Галичини були дрібними, на кожному з них працювало менше 20 чоловік. Господарство краю розвивалося відповідно до інтересів польської економіки. Переважали такі галузі: нафтодобувна, деревообробна, харчова, переробка мінеральної сировини.

Переважав аграрний сектор економіки. Кращі землі були передані полякам. Складне соціально-економічне становище обумовило еміграцію із західноукраїнських земель. За 1919 – 1939 рр. з Галичини емігрувало 190 тис. чоловік. В Галичині панувала також кооперація підприємств.

Національно-визвольний рух. Його очолювали різні політичні сили:

1) наймасовішою партією було Українське національно-демократичне об’єднання (УНДО) – партія центристської спрямованості, яка орієнтувалася на здобуття Україною незалежності та її демократичний розвиток. Використовувала легальні методи боротьби, вела погоджувальну політику стосовно польської влади;

2) друга за впливом Радикальна партія. Прагнула поєднати принципи демократичного соціалізму з національним відродженням України і її незалежним існуванням. Відображала інтереси переважно селян. сільської інтелігенції та с/г робітників;

3) Компартія Західної України (КПЗУ). Вона виступала за возз’єднання з Радянською Україною в межах СРСР. КПЗУ виступила проти антиукраїнських акцій сталінського керівництва. За вказівкою ВКП(б) Комінтерн прийняв рішення про розпуск КПЗУ;

4) Організація українських націоналістів (1929 р.). утворилася на базі Української військової організації. Очолював Є.Коновалець. Мета ОУН – утворення соборної української незалежної держави з багатоукладною економікою. На чолі руху має стояти одна націоналістична партія з необмеженою владою лідера. Методи боротьби – пропагандистські, агітаційні, організаційні, диверсійні і терористичні. Напередодні другої світової війни ОУН нараховувала до 20 тис. свідомих членів і багато прихильників. Після вбивства Є.Коновальця (1938 р.) ОУН розколовся на два напрямки: революційне крило очолив С.Бандера (ОУН-Б). Помірковане крило очолив А.Мельник (ОУН-М).

Значний сплив на активність українського населення мала греко-католицька церква. Її глава, митрополит А.Шептицький, який користувався великим авторитетом серед західних українців. Виступав проти приєднання українських земель проти Польщі, всіляко сприяв процесам національного відродження.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]