Задня кишка (товста кишка)

Товста кишка (intestinum crassum) або товстий відділ кишечника складається зі сліпої, ободової та прямої кишок, що закінчується відхідником (анусом). В товстій кишці закінчуються процеси всмоктування поживних речовин, води і мінеральних речовин, продовжуються процеси перетравлення клітковини і відбувається формування калових мас.

Відмінності в будові товстої кишки:

1) більший діаметр;

2) наявність на межі з тонкою кишкою особливого виросту – сліпої кишки;

3) складчастий характер завдяки особливій будові м’язового шару;

4) значно коротша, але об’ємніша за тонкий кишечник, їх співвідношення складає у коня – 1:3,4; велика рогата худоба –1:6,3; свині – 1:4,7; собака – 1:6,7;

5) чітко поділяється на 3 відрізка, які відмежовані один від одного і різко відрізняються за формою і розміщенням. Характеристика товстої кишки як трубкоподібного органу:

1. Слизова оболонка – потовщена, має характерні особливості:

а) виражена поздовжня складчастість, особливо в каудальному напрямі,

б) ворсинки слабо виражені, а в кінцевій ділянці взагалі зникають, кількість крипт збільшується;

в) велика кількість залоз (на 1 см ² до 1000 залоз);

г) переважають окремі лімфоїдні вузлики, бляшки невеликі ( в основному в сліпій кишці);

д) поступовий перехід одношарового облямівкового епітелію в кубічний, а потім в плоский багатошаровий не зроговілий з поступовим переходом у зроговілий ( відхідник) .

2. М’язова оболонка – сильно розвинута, поздовжні м’язові тяжі у деяких видів тварин формуються стрічки або тенії (taenia) котрі коротші за кишку і збирають її у складки з утворенням в середині кишень або випинів (haustra) і півмісяцевих складок, з’являється посмугована мускулатура, яка формує зовнішній сфінктер відхідника.

3. Серозна оболонка (очеревина), в кінці трубки адвентиція.

Товстий відділ кишечника або товста кишка підвішений на короткій брижі, або закріплений за допомогою складок і зв ’язок, внаслідок чого малорухливий.

Сліпа кишка (intestinum cecum) – сліпий виріст на межі тонкої і товстої кишок. Межею між сліпою і ободовою кишками є місце впадіння клубової кишки в сліпу, в результаті чого формується клубовосліпоободовий отвір.

Видові особливості:

сб: підвішена на короткій брижі, доволі довга до 50 см, формує 2-3 випини;

св: коротка, конусоподібна, , має 3 тенії та 3 ряди випинів;

врх: циліндрична, гладкостінна, довжиною 30-70 см, тенії відсутні;

кінь: значних розмірів – має форму великої коми, на ній розрізняють: основу (голівка), тіло та верхівку. Голівка має вигляд шлункоподібного розширення з більшою і меншою кривинами. Тіло має два отвори: сліпоободовий, є початком ободової кишки, формує сліпоободовий, кишковий клапан, обмежений сфінктером сліпої кишки; клубовосліпий отвір є входом клубової кишки в сліпу, обмежений сфінктером та формує сосочок клубової кишки. Верхівка має 4 тенії та 4 ряди випинів, які тягнуться до голівки, де вони відсутні. Зв’язками сліпа кишка з’єднана з ободовою ( lig. cecocolicum) і клубовою (lig. ileocecale) кишками.

Ободова кишка (intestinum colon) основна частина товстої кишки.

Видові особливості:

сб: найпростішої форми, нагадує підкову; складається із: висхідної частини (виходить з сліпої кишки, прямує краніально до правої нирки, повертає вліво формуючи правий згин, короткої поперечної частини, яка позаду лівої нирки робить лівий згин і прямує як низхідна частина до тазової порожнини, де переходить у пряму кишку;

св: має вигляд конуса, виходить із сліпої кишки, закручується на 3,5 оберти утворюючи доцентрові закрутки, які мають 2 тенії і 2 ряди випинів, на верхівці конуса кишка звужується, утворює центральний згин і переходить у відцентрові закрутки, які розміщені в середині конуса і не мають теній і випинів. Остання закрутка утворює дистальну петлю, повертає каудально і переходить у пряму кишку.

врх: скручена спірально на 1,5-2 оберти, (дрібна рогата худоба – на 3 оберти) формуючи диск. У диску розрізняють: початкову (проксимальну) петлю, спіральну петлю, на якій розрізняють доцентрові і відцентрові закрутки та дистальну (кінцеву) петлю;

кінь:сильно розвинута і поділяється на більшу (товсту) і меншу (тонку) ободові кишки.

Хід товстої ободової кишки: починається з голівки сліпої кишки, прямує краніально як праве вентральне положення, потім повертає з права наліво як вентральне діафрагмальне коліно (згин). При вході в тазову порожнину кишка завертається сама на себе, формуючи тазовий згин і як дорсальне ліве положення йде краніально. Біля діафрагми вона утворює дорсальне діафрагмальне коліно і по правому боці знову вертається каудально як праве дорсальне положення. По переду голівки сліпої кишки більша (товста) ободова кишка повертає з права наліво як поперечне коліно і переходить у меншу(тонку) ободову кишку. Перед меншою ободовою кишкою праве дорсальне положення формує шлункоподібне розширення (ампулу), проте при вході в малу (тонку) ободову кишку різко звужується. Таким чином, більша ободова кишка представляє собою величезну петлю, яка складається із двох напівпетель, з’єднаних міжободовою зв’язкою. Вона складена у вигляді підкови, біля входу в таз її петля називається тазовий згин, середина підкови лежить позаду діафрагми, формуючи два діафрагмальних коліна – дорсальне і вентральне. Ділянки між тазовими і діафрагмальними колінами називаються дорсальними і вентральними лівими положеннями, а відповідні ділянки на правому боці – дорсальними і вентральними правими положеннями. Вентральна напівпетля товста, має 4 тенії і 4 ряди випинів, тазовий згин і дорсальне ліве положення – тенії втрачають, дорсальне діафрагмальне коліно і дорсальне праве положення – 3 тенії і 3 ряда випинів, шлункоподібне розширення – тенії втрачає .

Менша (тонка) ободова кишка (intestinum colon tenue) – підвішена на довгій брижі, має 2 тенії і 2 ряди випинів.

Пряма кишка (intestinum rectum) – відносно короткий кінцевий відділ товстої кишки, є продовженням низхідного коліна ободової кишки, підвішена в тазовій порожнині вентрально від крижі і під першими хвостовими хребцями закінчується відхідником. В початковій частині має веретеноподібне розширення – ампулу, яка слабко виражена у великої рогатої худоби.

Серозна оболонка вкриває тільки передню половину прямої кишки, а далі адвентицією. Пряма кишка і відхідник кріпляться м’язами до перших хвостових хребців і тазу: прямокишково-хвостовий м’яз – тягне пряму кишку назад при виділенні калу, підіймач відхідника – тягне відхідник вперед після виділення калу, підвішуюча зв’язка відхідника – допомагає сфінктерам відхідника.

Відхідниковий (анальний) канал, відхідник (canalis analis, s.anus) – кінець прямої кишки, який пристосований для затримання калових мас. Утворений коловим шкірно-м’язовим валиком із відхідниковим, анальним отвором.

Шкіра відхідника тонка, безволоса, багата сальними і пітними залозами. Завертаючись всередину відхідника, утворює шкірну зону, яка переходить в слизову оболонку проміжної зони відхідника. Проміжна зона вистелена плоским багатошаровим епітелієм, без залоз і відділена від шкірної зони – відхідниково-шкірною лінією, а від слизової оболонки прямої кишки – відхідниково-ректальною. На проміжній зоні у собаки і свині виділяється стовпчикова зона з поздовжніми складками розділеними синусами, в яких містяться анальні залози, що виділяють темно-сіру, неприємного запаху рідину. В анусі є два стискачі (сфінктери): внутрішній – із гладенької м’язової тканини і зовнішній сфінктер – із посмугованої, в якому закінчується підіймач та підвішувач відхідника.

Видові особливості:

СБ: у шкірній зоні відкриваються чисельні отвори залоз. На латеральній стінці відхідника розміщена відхідникова пазуха. В останню відкриваються отвори привідхідникових залоз, які виділяють темно-сіру рідину з неприємним запахом.

СВ: відхідник розміщений під 3-4 хвостовими хребцями;

ВРХ: м’язова оболонка прямої кишки товща, ніж у інших відділах і має декілька кільцеподібних перехватів. Стовпчикова зона відсутня;

КІНЬ: відхідник втулкоподібно виділяється каудально на 3-4 см. Стовпчикова зона відсутня.

Мікроскопічна будова товстої кишки. Слизова оболонка товстої кишки не утворює ворсинок. Серед її епітеліоцитів переважну більшість становлять келихоподібні клітини. Слизова оболонка відхідникової частини прямої кишки вкрита багатошаровим плоским епітелієм. У власній пластинці слизової оболонки знаходиться багато крипт і скупчень лімфоїдної тканини. У кишках, що мають тенії, поздовжній шар м’язової оболонки розвинений нерівномірно. Він переважно сконцентрований у ділянці тенії. М’язова оболонка кінцевої частини прямої кишки утворена скелетною м’язовою тканиною. Вона формує окремі м’язи прямої кишки та відхідника. Зовнішньою оболонкою частини прямої кишки, яка розташована за межами тазової порожнини, є адвентиція.