- •1.“ Сучасне розуміння категорії "культура", її сутність та структура
- •2 Культура як предмет культурології.
- •3. Поняття світової і національної культури
- •4. Структури культури: норми, цінності, інститути, знання, переконання, віра, почуття, світогляд.
- •5. Функції культури.
- •6 Культура та цивілізація
- •9. Міфологія, магія і релігія.
- •10 Походження та періодизація первісного мистецтва.
- •12)Пам'ятники первісної культури й особливості їх атрибуції
- •14. Міфи про сонячних богів: геліопольський, мемфіський, гераклеопольський.
- •15 Місце Осіріса в єгипетському пантеоні. Міфи про Осіріса та Ісіду.
- •17. Космогонічні уявлення шумерів та їх міфи про створення світу.
- •19. 100 Культурних понять шумерів у міфі про Інанну та закони “ме”.
- •20. Епос про Гільгамеша”: ідеї, образи.
- •21 Пантеон грецьких богів та історія його виникнення
- •22. Міфи про створення світу в Стародавній Греції. Старші боги.
- •23 Герої у грецькій міфології! 12 подвигів Геракла
- •24. Місце “Іліади” Гомера у формуванні панеллістичного пантеону та міфології.
- •25. Склад Нового Заповіту
- •26 . Зміст чотирьох євангелій
- •27.Композиція “Євангелія від Матфея” і місце у ній Нагорної проповіді.
- •28 Духовні і моральні проблеми Нагірної проповіді
- •29. Ідея безсмертя та Страшного суду у християнстві.
- •33 Створення світу та людини у „Першій книзі Мойсеєвій. Буття
- •34 Едем біблійний та легенда про рай у шумерів
- •35 Історія “Обраного роду” – праотець Авраам та його нащадки.
- •36 Історія Йосифа
- •37 Десять заповідей
- •38. Образотворче мистецтво Стародавнього Єгипту.
- •40. Грецький вазопис архаїчного періоду.
- •41. Римський скульптурний портрет - "Історія Риму в обличчях"
- •42. Мистецтво етрусків.
- •43. "Книга, мертвих" та уявлення стародавніх єгиптян про смерть та загробний світ.
- •44. Образ Будди в образотворчому мистецтві Стародавньої Індії.
- •46. Архітектура грецького театру
- •47. Творці давньогрецької трагедії: Есхіл, Софокл, Еврипід
- •49. Театральне мистецтво Стародавнього Риму.
- •50. Легендарний Еней та його місце в історії Риму.
- •51. Міфологізація римської історії в “Енеїді” Вергілія
- •52. “Енеїда” в історії української культури: Вергілій і Котляревський.
- •53. Версії механізму будівництва пірамід.
- •54.Легенди пов'язані з Великим Сфінксом
- •55.Архітектура Високого Ренесансу (Італія)
- •56. Поняття homo universale у відношенні до культури Ренессансу
- •58. Художня культура: романський і готичний стилі.
- •61.Легендарний король Артур – лицар Круглого стола
- •62. Головні мотиви та персонажі лицарського роману: артурівський світ
- •63. Ідеал лицарського служіння дамі у романі Крет’єна де Труа “Ланселот або лицар воза”.
- •64. Історія Трістана та Ізольди як архетип непорушного кохання: Готфрід Страсбурзький, прозова французька версія 15 ст.
- •66. Доля середньовічних культурних міфів у сучасній культурі
- •67. Історія написання поеми Данте.
- •68. Композиція "Божественної комедії".
- •69 Середньовіна картина світу в „Божественній комедії” данте Аліг’єрі
42. Мистецтво етрусків.
Культурний вплив
Етруски вплинули на культурний розвиток Древньої Італії, особливо римлян, для яких вони були зразком у прикладних мистецтвах і будівництві. Від етрусків римляни перейняли ряд особливостей політичної організації, структуру йозброєння Культурний вплив
Етруски вплинули на культурний розвиток Древньої Італії, особливо римлян, для яких вони були зразком у прикладних мистецтвах і будівництві. Від етрусків римляни перейняли ряд особливостей політичної організації, структуру йозброєння армії, знаки влади.
Почуття пропорцій, ритмів, числових співвідношень знаходило відображення в архітектурі - про це свідчать етруські храми, гробниці, кріпосні споруди. Відбиток художніх смаків етрусків зберегла кераміка своєрідних форм, прикрашають рельєфні і мальовничими зображеннями. Широко розвинена багатобарвний розпис етруських гробниць сильно вплинула на римлян, викликавши у них розвиток фресок і пробудив до життя нову, - не пластичну, але ілюзорно-мальовничу практику бачення світу, якій судилося стати далі панівною в Європі. У цьому відношенні етруски визначили багато рис не тільки римського, але і всього пізнішого європейського мистецтва.
43. "Книга, мертвих" та уявлення стародавніх єгиптян про смерть та загробний світ.
«Кни́га ме́ртвих» (єг. Ер ну перет ем херу) — збірник єгипетських гімнів і релігійних текстів, який вміщували догробниці з метою допомогти померлому здолати всі небезпеки потойбічного світу й отримати умиротворення і благополуччя вічного життя. Цей релігійно-містичний твір складається зі 160–190 (в різних варіаціях) не пов'язаних між собою розділів різного обсягу, від довгих поетичних гімнів до коротеньких магічних формул. Книга мертвих є твором, який вважали давнім ще за часів[Джерело?] правління Сеті I, фараона XXIX династії. Вже тоді вона була такою великою, що потребувала скорочення й неодноразово переписувалась протягом майже 5000 років. Будь-який благочестивий єгиптянин, чи то фараон, чи бідний селянин; жрець, чи слуга другорядного начальника — жили, постійно звертаючись до вчення Книги мертвих. Єгиптян ховали згідно з вказівками цих священних текстів, їхня надія на вічне життя після смерті ґрунтувалась на дієвості її гімнів, молитов і заклинань.
Художня культура Стародавнього Єгипту, як і культура взагалі, були обумовлені заупокійним культом і соціальним устроєм Давнього Єгипту. Все життя людини на Землі було лише короткою підготовкою до вічного життя, треба було підготуватися до нього: збудувати дім, зберегти своє ім’я (рен), душу (ба), ка. Тому і архітектура, і образотворче мистецтво, і правові норми, і матеріальна культура були підпорядковані цій ідеї.
Єгипетська концепція космосу яскраво втілена в пам’ятниках архітектури. Подібно до того, як змінювалося коло уявлень єгиптян про земне і небесне як єдину космічну орбіту, храми і гробниці не тільки системою ритуальних розписів, але й формою архітектури були пов’язані з осмисленням неба і землі, являючи собою модель однієї і другої сфер.
Дім для померлого – усипальниця – мав форму піраміди. За арабським прислів’ям: “Все на землі боїться часу, але час боїться пірамід”. Довгий час піраміди будували для себе лише фараони, які вважалися живими богами. Піраміда була символом зв’язку земного і небесного, фараона і бога. Ось чому вона мала і символічну форму – шлях до неба.