20. Епос про Гільгамеша”: ідеї, образи.

«Поема про Гільгамеша» – перший в історії мистецтва твір, де застосована безперервна розповідь про події. Основна ідея твору розкривається через образ Гільгамеша, який являє собою гімн доброчинності.Герой вирішує присвятити своє життя пошукам відповіді на питання про безсмертя власне й народу. Його рішучість приводить на край землі, де живе предок Утнапіштім, що у перекладі означає «той, хто має вічне життя». Тільки Утнапіштім знав, як стати безсмертним, володіючи травою з колючками, яка росла на морському дні. Але й він втратив диво-рослину, яку з’їла змія. Таким чином була втрачена надія людства на безсмертя. ???

21 Пантеон грецьких богів та історія його виникнення

. Греція. Грецький пантеон богів починається з вічної і безмежної порожнечі - Хаосу, з якого з'являються Гея (Земля) і Ерос (Любов). Але загальногрецька теогонія була подарована грекам теж поетом: саме поема Гесіода (VIII – VII ст. до н. е.) “Теогонія” і дала назву цьому процесу. Там розповідається про три покоління богів: перший період – космічної еволюції, коли виникають космічні стихії: Хаос → Гея (земля) → Тартар (підземний світ). Із Хаоса → День, Ніч, Повітря, Темрява (пригадайте шумерів).

тародавні греки вірили, що місцем обителі богів є священна гора Олімп. У їхньому уявленні боги були безсмертні, але ніщо людське не було їм чуже

Очолював пантеон Богів Зевс — Бог неба, блискавок і грому. Зевс вважався повелителем усього світу, мав необмежену владу над людьми, природою та іншими Богами, адже саме зумів скинути в Тартар свого батька, таким чином, захопивши верховну владу. Дружина Зевса, богиня з вельми крутою вдачею Гера була покровителькою сім’ї та шлюбу.

Брат Зевса Посейдон відповідав за водний світ. Аїд панував в підземному царстві мертвих, в яке, згідно з віруваннями греків потрапили душі померлих. Арес був богом кровопролитних і несправедливих воєн, а його дружина Афродіта, навпаки, на противагу йому протегувала любов, красу і гармонію в людських відносинах.

Особливою повагою у стародавніх греків користувалася улюблена дочка Зевса — Афіна Паллада, богиня мудрості, яка вважалася покровителькою міста Афіни. За переказом, Афіна народилася з голови Зевса, за що батько нагородив її розумом .За родючість на землі відповідала старша сестра Зевса Деметра. Зміна сезонів пояснювалася скорботою Деметри за своєю дочки Персефони, яка будучи дружиною Аїда, шість місяців перебувала в підземному царстві поруч зі своїм чоловіком. У цей час на землі в’янула рослинність і починалася зима.

.Покровителем ковалів і ремісників був кульгавий Бог Гефест. Укладав пантеон Богів чудовий Гермес, який швидко переміщався по небу, завдяки своїм крилатим сандаль, був богом красномовства і торгівлі.

22. Міфи про створення світу в Стародавній Греції. Старші боги.

Спочатку існував тільки Хаос. У ньому було джерело життя світу. Все виникло з безмежного Хаосу — весь світ і безсмертні боги. З Хаосу походить і богиня Земля-Гея. в незмірній глибині народився похмурий Тартар — жахлива безодня, повна вічної пітьми. З Хаосу, джерела життя, народилась і могутня сила, всеоживляюча Любов — Ерос. Почав творитися світ. Безмежний Хаос породив вічний Морок — Ереба і темну Ніч — Нюкту. А від Ночі й Мороку постали вічне Світло — Ефір і радісний світлий День — Гемера. Світло розлилося по світу, і почали змінювати одне одного ніч і день. Могутня благодатна Земля породила безмежне блакитне Небо — Урана, і розкинулось Небо над Землею. Гордо піднялися до нього високі Гори, народжені Землею, і широко розлилося вічношумливе Море. Мати-Земля породила Небо, Гори і Море, і немає в них батька. Уран-Небо запанував у світі. Він узяв собі за дружину благодатну Землю. Шість синів і шість дочок — могутніх, грізних титанів — мали Уран і Гея. Їх син, титан Океан, що обтікає, наче безмежна ріка, всю землю, і богиняФетіда породили на світ усі ріки, що котять хвилі свої до моря, і морських богинь — Океанід. А титанГіпперіон і Тейя дали світові дітей: Сонце — Геліоса, Місяць — Селену і рум’яну Зорю — рожевоперсту Еос (Аврора). Від Астрея і Еос походять усі зірки, які горять на темному нічному небі, і всі вітри Крім титанів, породила могутня Земля трьох велетнів — циклопів з одним оком у лобі — й трьох велетнів . Зненавидів Уран своїх дітей-велетнів, у надрах богині Землі замкнув він їх у глибокій темряві і не дозволив їм виходити на світ. Страждала мати їх Земля. Її давив цей страшний тягар, замкнений в її надрах. Викликала вона дітей своїх, титанів, і переконувала їх повстати проти батька Урана, але вони боялися зняти руку на батька. Тільки наймолодший з них, підступний Крон (Крон — всепоглинаючий час (хронос — час)), хитрощами скинув свого батька і відняв у нього владу.  Богиня Ніч народила на покару Кронові цілий сонм жахливих божеств: Таната — смерть, Еріду — розбрат, Апату — обман, Кер — знищення, Гіпноса — сон з роєм похмурих тяжких примар, нещадну Немесіду — відплату за злочини, і багато інших. Жах, чвари, обман, боротьбу і нещастя принесли ці боги в світ, де посів трон свого батька Крон.

міф був вираженням сліпої інтуїції, а філософія стала смисловою системою світу. Спочатку існував Хаос.

Боги, що з'явилися з Неба: Ерос (Любов), Тартар (Безодня), Ереб (Морок) і Никта (Ніч). Боги, що з'явилися від Ніхто (Ніч) і Ереб (Морок): Ефір і Гемера (День). (За Гігін, Ефір народився від імли і хаосу. Його ще вважають батьком Зевса і називають батьком вітрів.) Ефір і Гемера (День) породили: Уран (Небо), Гея (Земля), Понт (Море)), Тартар (Океан) Перші Боги породили Титанів : Кронос, Океан, Кей, Кріос, Япет, Гіперіон, Тейя, Тетія (Тефія), Рея, Феміда, Мнемозина, Феба і молодше покоління Титанів. Титани Кронос і Рея надалі породжують Олімпійських богів.