Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Слєпкань З.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
5 Мб
Скачать
☆

V. Державна атестація

Семестр

1. Державний екзамен з інформатики і методики навчання інформатики

9

2. Кваліфікаційний екзамен

10

3. Захист кваліфікаційної роботи

10

IV. Вид практики

Виробнича

Назва практики

Семестр

Педагогічна

9

Примітки:

1. Рада факультету:

а) щороку затверджує перелік і програми дисциплін за вибором студентів;

б) встановлює календарні терміни проведення практик;

в) за поданням кафедр затверджує програми навчальних дисциплін і практик, які встановлює університет;

г) затверджує програми та інструкції державної атестації;

д) за поданням кафедр може змінювати кількість годин лекційних, практичних, лабораторних і семінарських занять у межах встановленої у навчаль- ному плані загальної кількості годин аудиторних занять;

ж) визначає перелік навчальних дисциплін, з яких проводяться протягом кожного семестра такі консультативно-контрольні заходи: колоквіум, якщо кількість лекційних годин не менше 30 на семестр;

розрахунково-графічна робота, якщо кількість годин практичних занять не менше 30 на семестр; контрольна робота, на кожні 16 годин практичних занять на семестр, але не більше двох.

^1 Декан фізико-математичного факультету (підпис)

У своїй праці «О статистичности целей и системности структур "вищої освіти"» Ю. Фокін запропонував структу­ру гнучкої організації освітніх процесів, орієнтованих на свободу вибору студентами подальшої освітньої траєкторії1.

§ 3- Наукова організація

і планування навчального процесу

у вищій школі

  1. Види занять у вищій школі.

  2. Нормативні документи, які забезпечують організацію на­вчального процесу.

  3. Вимоги до розкладу занять.

  4. Пошуки нових технологій організації навчального процесу.

/Навчальний процес у вищій школі охоплює всі види аудиторних занять, самостійну роботу студентів, всі

види навчальної і виробничої практики. У зв'язку з рефор­муванням освіти відбувається пошук нових елементів органі­зації навчального процесу. Від вищих навчальних закладів надходить багато пропозицій і матеріалів, спрямованих на вдосконалення педагогічного процесу, однак усі вони ма­ють пройти всебічну експериментальну перевірку на ефек­тивність.

2Організацію і планування навчального процесу у вищій школі забезпечено відповідними документами. Одним

із найважливіших є графік навчання на факультеті. Він скла­дається в деканаті на підставі навчального плану з ураху­ванням пропозицій кафедр, містить перелік предметів, що вивчатимуться, вказівку на види занять (лекції, семінари, практичні й лабораторні заняття, навчальна і виробнича практика). У графіку зазначено кількість годин, відведених на кожен вид занять, зроблено календарний розподіл занять у семестрі й упродовж навчального року. Спроба деяких за­кладів передбачити графіком навчального процесу обсяг са­мостійної роботи студентів для запобігання їх переванта­ження не сприяла виробленню індивідуального режиму са­мостійної роботи і творчій навчальній діяльності. Дослі­дження і практика свідчать про те, що 60—95 % студентів III і IV курсів систематично і з зацікавленням працюють над предметами, яким вони віддають перевагу, а іншим приділя-

1 Див.: Методология исследований, проектирование и менеджмент в области высшего образования: Сб. науч. трудов. — М., 1996.

ють стільки уваги, скільки необхідно для забезпечення по­трібного бала на іспиті.

Водночас практика засвідчує необхідність складання де­канатом за поданням кафедр графіка контролю навчальної роботи студентів (проведення колоквіумів, контрольних робіт, рубіжного контролю та інших видів проміжної ате­стації). Такий графік дає змогу усунути огріхи контролю ка­федрами, рівномірно розподілити протягом семестру різні види контролю з різних навчальних дисциплін. Види та обсяг завдань для самостійної роботи і терміни контролю мають планувати кафедри з урахуванням робочих програм викла­дачів. Такий порядок спрямовує роботу викладачів і сту­дентів відповідно до програмних вимог.

ЗДругим документом, що регулює навчальний процес упродовж семестру, є розклад занять. Він мусить відпо- відати таким психологічним і дидактичним вимогам:

  1. враховувати динаміку працездатності студентів про­тягом дня і тижня. Дослідження психологів і фізіологів за­свідчують, що найпродуктивнішими є другі, а потім перші і треті пари занять. Протягом тижня найбільша продук­тивність спостерігається у вівторок і середу, а потім — у понеділок і четвер. Найважчими для сприймання є лекції з теоретичних курсів, вони потребують стійкої уваги і зосе­редженості. Легше сприймаються лекції з курсів описового чи розповідального характеру. Потім ідуть семінарські за­няття з теоретичних курсів, лабораторні заняття та різні практикуми;

  2. рівномірно розподіляти в часі різні види занять. Для цього слід не допускати навантаження студентів на цей день заняттями, що потребують ретельної домашньої підготов­ки (наприклад, три семінари). На початку семестру протя­гом 7—10 днів практикується «начитування» лекцій для за­безпечення теоретичних основ проведення семінарських, практичних і лабораторних занять;

  3. визначити дні для самостійної роботи студентів. До­цільність цієї вимоги дискутується серед викладачів — одні з них вважають такий день необхідним, інші — вбачають у ньому додатковий вихідний день для студентів. Очевидно, ефективність днів для самостійної роботи значною мірою залежить від планування і контролю обсягу такої роботи з боку викладачів і наявності навчально-методичної літе­ратури для студентів у бібліотеці та кабінетах кафедр. Без­умовно, мають бути передбачені вільні дні для роботи над дипломними (кваліфікаційними) роботами у IX—X се­местрах;

  1. складати стабільний розклад занять, що забезпечує індивідуальний режим студентів, вироблення динамічного стереотипу. Це не означає, що в розкладі не може бути тим­часових змін. Трапляється, що стабільність заважає ефек­тивній організації навчального процесу. Наприклад, у Росій­ському педагогічному університеті ім. О. І. Герцена на період педагогічної практики знімаються і замінюються іншими дисциплінами всі заняття викладачів кафедри методики ма­тематики, які керують педагогічною практикою;

  2. достроково закінчувати читання теоретичних курсів і прискорювати виконання програм семінарів, практикумів і лабораторних робіт. Традиційно склалася думка, що приско­рене вивчення навчальних дисциплін або послідовне вивчення одного предмета за іншим не відповідає природі сприймання і заглиблення студентів у науку, що вивчається. Прискорене вивчення, як показали дослідження, знижує ефективність на­вчання певної дисципліни і послаблює виховний вплив особис­тості педагога на студентів, гальмує їхню творчу активність.

У період реформування системи вищої освіти і пошуку нових технологій навчання вищі навчальні заклади випро­бовують протилежний підхід до організації навчального процесу. Так, у Полтавському державному педагогічному університеті використовувався так званий метод занурень, або концентрованого навчання певної дисципліни у стислі строки, після чого відразу ж проводився іспит.

Офіційних відомостей щодо ефективності такої системи організації навчального процесу поки що немає. Однак апрі­орі можна твердити: якщо для підготовки до іспитів серед семестру не відводять спеціальних днів, то відвідування за­нять з інших дисциплін різко погіршується. Навіть за умови відведення днів на підготовку до такого іспиту цілісність на­вчального процесу на факультеті буде порушена.

У Слов'янському педагогічному інституті на одному з фа­культетів розробляється ідея пакетування навчальних ди­сциплін та їх послідовного (а не паралельного) вивчення: протягом семестру одночасно вивчається не більше трьох навчальних дисциплін.

У країнах дальнього зарубіжжя вища школа давно й ши­роко застосовує гнучкі технології навчання. Так, в амери­канських навчальних закладах радники-викладачі перед початком кожного триместру доручають студентам вибрати курси, які вони вивчатимуть, і варіанти їх послідовного чи паралельного вивчення. Через відсутність в американській вищій школі екзаменаційних сесій терміни вивчення ди­сциплін і складання іспитів студент може обрати сам.

Проте у США вищі школи добре забезпечені навчально-методичною літературою, комп'ютерними програмами, мають обладнані комп'ютерною технікою читальні зали. Це створює необхідні умови для самостійної роботи студентів і керівництва нею викладачами.

Одна з головних проблем навчання — організація само­стійної роботи студентів. За даними ЮНЕСКО у світі част­ка самостійної роботи в загальному навчальному плані ста­новить 50—70 %; у США — понад 65 %, у країнах СНД — 50 %. Враховуючи, що у країнах СНД до цієї частки вклю­чено екзаменаційні сесії, курсове й дипломне проектування, реальний час на самостійну роботу знижується до 30—40 %. Нині головною причиною, яка не дає змоги організувати ефективну самостійну роботу студентів, є брак сучасних підручників, навчальних посібників, програмного комп'ю­терного забезпечення для провідних дисциплін.

У зв'язку із запровадженням ступеневої системи освіти і диференціації навчально-виховного процесу надходять про­позиції щодо вдосконалення організації навчання у вищій школі. Зокрема, вже з першого курсу пропонується здійсню­вати диференціацію для підготовки частини студентів до навчання в магістратурі та аспірантурі. З цією метою для здібних і обдарованих студентів, які добре навчаються з кількох споріднених спеціальностей, можуть пропонувати­ся розширені й поглиблені курси. Так, на фізико-математич-них факультетах вищих педагогічних навчальних закладів, на яких математичний аналіз вивчається на всіх спеціаль­ностях, може бути введене його диференційоване вивчення.