- •§ 1. Мета і завдання курсу.
- •§ 2. Реформування системи освіти -соціальне замовлення сучасного суспільства. Нова парадигма освіти. Національна доктрина розвитку освіти України у XXI ст.
- •§ 4. Системний, комплексний, діяльнісний та особистісно орієнтований підходи до організації навчально-виховного процесу у вищій школі
- •§ 1. Структура вищої освіти. Види вищих навчальних закладів
- •§ 2. Перспективи розвитку класичних університетів, педагогічних і технічних вищих навчальних закладів
- •§ 3. Сутність ступеневої освіти в Україні
- •Мета введення ступеневої системи. Ступені освіти.
- •Законодавча база.
- •Характеристика освітньо-кваліфікаційних рівнів.
- •§ 1. Психологічні передумови підвищення ефективності навчально-виховного процесу у вищій школі
- •§ 2. Активізація навчально-пізнавальної діяльності студентів. Формування творчої особистості
- •Шляхи активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів.
- •Формування творчої особистості.
- •Забезпечення психологічної готовності студентів до майбутньої професійної діяльності.
- •Роль викладача у формуванні творчої особистості студента.
- •Зміст освіти. Складові та цикли освітньої підготовки.
- •Орієнтовний розподіл змісту підготовки бакалавра і магістра.
- •Характеристика навчальних планів різних типів вищих навчальних закладів. Робочий навчальний план. Індивідуальний навчальний план студента.
- •Фізико-математичний факультет
- •1. Графік навчального процесу
- •II. Бюджет часу, тижнів
- •III. План теоретичних занять
- •V. Державна атестація
- •IV. Вид практики
- •§ 4. Система стандартів вищої освіти. Нормативні документи
- •Освітньо-кваліфікаційна характеристика фахівця.
- •Освітньо-професійна програма підготовки фахівця.
- •Нормативно-методичні положення з розробки засобів діагностики рівня якості освітньо-професійної підготовки фахівця.
- •Тести досягнень як засіб педагогічної діагностики.
- •§ 5. Методи навчання у вищій школі
- •Методи викладання.
- •Методи учіння.
- •Моделювання як метод наукового дослідження і метод навчання.
- •§ 6. Організаційні форми навчання у вищих навчальних закладах
- •§ 7. Дистанційна освіта як нова освітня технологія в системі вищої школи
- •Дистанційна освіта в Західній Європі та сша.
- •Дистанційна освіта в Росії.
- •Перспективи розвитку дистанційної освіти в Україні.
- •§ 8. Засоби навчання.
- •§ 1. Функції, форми і види
- •Функції педагогічного контролю.
- •Форми і види педагогічного контролю.
- •Оцінювання і оцінка.
- •Організаційні принципи контролю.
- •§ 2. Модульно-рейтингова система навчання й контролю успішності студентів
- •§ 1. Стан науки у вищій школі
- •Поняття про науку як сферу людської діяльності. Наукові школи.
- •Як розвивалася вузівська наука в срср.
- •Головна мета і умови розвитку науки у вищій школі в сучасній Україні.
- •§ 2. Науково-дослідницька діяльність студентів, магістрів, аспірантів у вищій школі
- •Науково-дослідницька робота магістрів. Вимоги до виконання магістерських випускних робіт.
- •Організація навчальної і науково-дослідницької роботи аспірантів. Вимоги до виконання кандидатських дисертацій.
- •Докторантура як вища форма підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів.
- •§ 1. Теоретико-методичні засади сучасної концепції виховання студентів
- •Вступні зауваження.
- •Виховання як родова категорія педагогіки вищої школи.
- •Цілі й завдання виховання студентів. Принципи, головні напрями, критерії, закономірності процесу виховання у вищих навчальних закладах.
- •Суперечності як джерело і рушійна сила процесу виховання студентів.
- •§ 2. Методи, організаційні форми й засоби виховної роботи у вищій школі
- •§ 3. Система виховної роботи у вищій школі, її організаційно-практичне забезпечення
- •§ 4. Професійні та виховні аспекти діяльності випускника вищої школи у трудовому колективі
- •§ 1. Мета і завдання, принципи і функції післядипломної освіти
- •Мета і завдання післядипломної освіти.
- •Принципи і функції післядипломної освіти.
- •Структура післядипломної освіти.
- •§ 2. Пріоритетні напрями
- •Особливості сучасних організаційних форм і методів навчання в системі післядипломної освіти.
- •Досвід організації післядипломної освіти педагогічних працівників.
- •§ 1. Цілі й завдання Болонської декларації
- •§ 2. Особливості організації навчального процесу у вищому навчальному закладі відповідно до Болонської декларації
- •§ 3. Передумови приєднання системи вищої освіти України до Болонського процесу
- •§ 3. Наукова організація і планування
- •§ 4. Система стандартів вищої освіти. Нормативні документи .... 101
- •§ 5. Методи навчання у вищій школі 113
- •§ 6. Організаційні форми навчання
- •§ 7. Дистанційна освіта як нова освітня технологія
- •§ 8. Засоби навчання. Місце і роль сучасних інформаційних
- •§ 1. Функції, форми і види педагогічного контролю
- •§ 2. Модульно-рейтингова система навчання
- •§ 1. Стан науки у вищій школі 160
- •§ 2. Науково-дослідницька діяльність студентів,
- •§ 1. Теоретико-методичні засади
- •§ 2. Методи, організаційні форми
- •§ 3. Система виховної роботи у вищій школі,
- •§ 4. Професійні та виховні аспекти діяльності випускника
- •§ 1. Мета і завдання, принципи і функції
- •§ 2. Пріоритетні напрями розвитку післядипломної освіти
- •§ 1. Цілі й завдання Болонської декларації 228
- •§ 2. Особливості організації навчального процесу
- •§ 3. Передумови приєднання системи вищої освіти України
V. Державна атестація
|
Семестр |
1. Державний екзамен з інформатики і методики навчання інформатики |
9 |
2. Кваліфікаційний екзамен |
10 |
3. Захист кваліфікаційної роботи |
10 |
|
|
IV. Вид практики
Виробнича |
|
Назва практики |
Семестр |
Педагогічна |
9 |
|
|
Примітки:
1. Рада факультету:
а) щороку затверджує перелік і програми дисциплін за вибором студентів;
б) встановлює календарні терміни проведення практик;
в) за поданням кафедр затверджує програми навчальних дисциплін і практик, які встановлює університет;
г) затверджує програми та інструкції державної атестації;
д) за поданням кафедр може змінювати кількість годин лекційних, практичних, лабораторних і семінарських занять у межах встановленої у навчаль- ному плані загальної кількості годин аудиторних занять;
ж) визначає перелік навчальних дисциплін, з яких проводяться протягом кожного семестра такі консультативно-контрольні заходи: колоквіум, якщо кількість лекційних годин не менше 30 на семестр;
розрахунково-графічна робота, якщо кількість годин практичних занять не менше 30 на семестр; контрольна робота, на кожні 16 годин практичних занять на семестр, але не більше двох.
^1 Декан фізико-математичного факультету (підпис)
У своїй праці «О статистичности целей и системности структур "вищої освіти"» Ю. Фокін запропонував структуру гнучкої організації освітніх процесів, орієнтованих на свободу вибору студентами подальшої освітньої траєкторії1.
§ 3- Наукова організація
і планування навчального процесу
у вищій школі
Види занять у вищій школі.
Нормативні документи, які забезпечують організацію навчального процесу.
Вимоги до розкладу занять.
Пошуки нових технологій організації навчального процесу.
/Навчальний процес у вищій школі охоплює всі види аудиторних занять, самостійну роботу студентів, всі
види навчальної і виробничої практики. У зв'язку з реформуванням освіти відбувається пошук нових елементів організації навчального процесу. Від вищих навчальних закладів надходить багато пропозицій і матеріалів, спрямованих на вдосконалення педагогічного процесу, однак усі вони мають пройти всебічну експериментальну перевірку на ефективність.
2Організацію і планування навчального процесу у вищій школі забезпечено відповідними документами. Одним
із найважливіших є графік навчання на факультеті. Він складається в деканаті на підставі навчального плану з урахуванням пропозицій кафедр, містить перелік предметів, що вивчатимуться, вказівку на види занять (лекції, семінари, практичні й лабораторні заняття, навчальна і виробнича практика). У графіку зазначено кількість годин, відведених на кожен вид занять, зроблено календарний розподіл занять у семестрі й упродовж навчального року. Спроба деяких закладів передбачити графіком навчального процесу обсяг самостійної роботи студентів для запобігання їх перевантаження не сприяла виробленню індивідуального режиму самостійної роботи і творчій навчальній діяльності. Дослідження і практика свідчать про те, що 60—95 % студентів III і IV курсів систематично і з зацікавленням працюють над предметами, яким вони віддають перевагу, а іншим приділя-
1 Див.: Методология исследований, проектирование и менеджмент в области высшего образования: Сб. науч. трудов. — М., 1996.
ють стільки уваги, скільки необхідно для забезпечення потрібного бала на іспиті.
Водночас практика засвідчує необхідність складання деканатом за поданням кафедр графіка контролю навчальної роботи студентів (проведення колоквіумів, контрольних робіт, рубіжного контролю та інших видів проміжної атестації). Такий графік дає змогу усунути огріхи контролю кафедрами, рівномірно розподілити протягом семестру різні види контролю з різних навчальних дисциплін. Види та обсяг завдань для самостійної роботи і терміни контролю мають планувати кафедри з урахуванням робочих програм викладачів. Такий порядок спрямовує роботу викладачів і студентів відповідно до програмних вимог.
ЗДругим документом, що регулює навчальний процес упродовж семестру, є розклад занять. Він мусить відпо- відати таким психологічним і дидактичним вимогам:
враховувати динаміку працездатності студентів протягом дня і тижня. Дослідження психологів і фізіологів засвідчують, що найпродуктивнішими є другі, а потім перші і треті пари занять. Протягом тижня найбільша продуктивність спостерігається у вівторок і середу, а потім — у понеділок і четвер. Найважчими для сприймання є лекції з теоретичних курсів, вони потребують стійкої уваги і зосередженості. Легше сприймаються лекції з курсів описового чи розповідального характеру. Потім ідуть семінарські заняття з теоретичних курсів, лабораторні заняття та різні практикуми;
рівномірно розподіляти в часі різні види занять. Для цього слід не допускати навантаження студентів на цей день заняттями, що потребують ретельної домашньої підготовки (наприклад, три семінари). На початку семестру протягом 7—10 днів практикується «начитування» лекцій для забезпечення теоретичних основ проведення семінарських, практичних і лабораторних занять;
визначити дні для самостійної роботи студентів. Доцільність цієї вимоги дискутується серед викладачів — одні з них вважають такий день необхідним, інші — вбачають у ньому додатковий вихідний день для студентів. Очевидно, ефективність днів для самостійної роботи значною мірою залежить від планування і контролю обсягу такої роботи з боку викладачів і наявності навчально-методичної літератури для студентів у бібліотеці та кабінетах кафедр. Безумовно, мають бути передбачені вільні дні для роботи над дипломними (кваліфікаційними) роботами у IX—X семестрах;
складати стабільний розклад занять, що забезпечує індивідуальний режим студентів, вироблення динамічного стереотипу. Це не означає, що в розкладі не може бути тимчасових змін. Трапляється, що стабільність заважає ефективній організації навчального процесу. Наприклад, у Російському педагогічному університеті ім. О. І. Герцена на період педагогічної практики знімаються і замінюються іншими дисциплінами всі заняття викладачів кафедри методики математики, які керують педагогічною практикою;
достроково закінчувати читання теоретичних курсів і прискорювати виконання програм семінарів, практикумів і лабораторних робіт. Традиційно склалася думка, що прискорене вивчення навчальних дисциплін або послідовне вивчення одного предмета за іншим не відповідає природі сприймання і заглиблення студентів у науку, що вивчається. Прискорене вивчення, як показали дослідження, знижує ефективність навчання певної дисципліни і послаблює виховний вплив особистості педагога на студентів, гальмує їхню творчу активність.
У період реформування системи вищої освіти і пошуку нових технологій навчання вищі навчальні заклади випробовують протилежний підхід до організації навчального процесу. Так, у Полтавському державному педагогічному університеті використовувався так званий метод занурень, або концентрованого навчання певної дисципліни у стислі строки, після чого відразу ж проводився іспит.
Офіційних відомостей щодо ефективності такої системи організації навчального процесу поки що немає. Однак апріорі можна твердити: якщо для підготовки до іспитів серед семестру не відводять спеціальних днів, то відвідування занять з інших дисциплін різко погіршується. Навіть за умови відведення днів на підготовку до такого іспиту цілісність навчального процесу на факультеті буде порушена.
У Слов'янському педагогічному інституті на одному з факультетів розробляється ідея пакетування навчальних дисциплін та їх послідовного (а не паралельного) вивчення: протягом семестру одночасно вивчається не більше трьох навчальних дисциплін.
У країнах дальнього зарубіжжя вища школа давно й широко застосовує гнучкі технології навчання. Так, в американських навчальних закладах радники-викладачі перед початком кожного триместру доручають студентам вибрати курси, які вони вивчатимуть, і варіанти їх послідовного чи паралельного вивчення. Через відсутність в американській вищій школі екзаменаційних сесій терміни вивчення дисциплін і складання іспитів студент може обрати сам.
Проте у США вищі школи добре забезпечені навчально-методичною літературою, комп'ютерними програмами, мають обладнані комп'ютерною технікою читальні зали. Це створює необхідні умови для самостійної роботи студентів і керівництва нею викладачами.
Одна з головних проблем навчання — організація самостійної роботи студентів. За даними ЮНЕСКО у світі частка самостійної роботи в загальному навчальному плані становить 50—70 %; у США — понад 65 %, у країнах СНД — 50 %. Враховуючи, що у країнах СНД до цієї частки включено екзаменаційні сесії, курсове й дипломне проектування, реальний час на самостійну роботу знижується до 30—40 %. Нині головною причиною, яка не дає змоги організувати ефективну самостійну роботу студентів, є брак сучасних підручників, навчальних посібників, програмного комп'ютерного забезпечення для провідних дисциплін.
У зв'язку із запровадженням ступеневої системи освіти і диференціації навчально-виховного процесу надходять пропозиції щодо вдосконалення організації навчання у вищій школі. Зокрема, вже з першого курсу пропонується здійснювати диференціацію для підготовки частини студентів до навчання в магістратурі та аспірантурі. З цією метою для здібних і обдарованих студентів, які добре навчаються з кількох споріднених спеціальностей, можуть пропонуватися розширені й поглиблені курси. Так, на фізико-математич-них факультетах вищих педагогічних навчальних закладів, на яких математичний аналіз вивчається на всіх спеціальностях, може бути введене його диференційоване вивчення.
