Економічні наслідки тарифних і нетарифних обмежень: порівня­льний аналіз

Аналіз економічних наслідків застосування інструментів протекціо­ністської торгівельної політики показує, що виграш, який отримують захи­щені національні виробники, досягається ціною значно більших втрат для добробуту нації. Протекціоністські бар'єри призводять до зростання цін товарів, скорочення обсягів споживання і обсягів світової торгівлі, вони стимулюють розвиток неефективних виробництв і закріплюють неефективний розподіл ресурсів в межах окремої країни та світової економіки в цілому. Політику свободи торгівлі у цьому плані характеризують лише позитивні результати. Але якщо зважити на те, що в сучасних умовах конкуренція на міжнародних ринках не є досконалою, що наводнення національного ринку іноземними товарами може загострити проблему зайнятості, що без захисту певні галузі не зможуть конкурувати у світовій тор­гівлі, доводи прихильників протекціонізму не будуть здаватися неприйнят­ними. Отже, кожна країна і світове співтовариство в цілому шукають точку рівноваги між наївною свободою торгівлі та наївним протекціонізмом, в жодному випадку не сприймаючи екстремальних форм. Звичайно, що ця рівновага є більш сприятливою для процесу розвитку світової економіки, чим ближче вона схиляється до свободи торгівлі.

У 50-60 рр. XX століття в міжнародній економіці спостерігається тенденція до все більшої лібералізації зовнішньої торгівлі. На початку 70-х років виявляється протилежна тенденція, країни світу посилюють за­хист національних економік від іноземної конкуренції, при цьому акцент зміщується на застосування нетарифних інструментів захисту. Щоправда, сучасний протекціонізм концентрується у відносно вузьких сферах. Розви­нені країни застосовують протекціоністські бар'єри у взаємній торгівлі сільськогосподарською продукцією, текстилем, сталлю, одягом. У торгівлі між промислово розвиненими країнами та країнами, що розвиваються, бар'єри стосуються промислової продукції останніх. У торгівлі між країнами, що розвиваються, предметом протекціоністського захисту є товари традиційно­го експорту.

Проблема пошуку оптимального співвідношення між свободою торгівлі та протекціонізмом є надзвичайно актуальною для України, яка у своїй торговельній політиці повинна поєднати свободу торгівлі на межі "розумної до­статності", що дозволила б їй інтегруватися у світове господарство, та зважений протекціонізм, що дозволив би зміцнити експортний потенціал і зайняти гідне місце у світовій торгівлі.