- •Тема 2. Економічний зміст та теоретичні засади розвитку міжнародної торгівлі. Світовий ринок товарів та послуг. План
- •Модель “ціни – золото - потоки” д. Х’юма
- •Теорія абсолютнИх переваг
- •Виробничі можливості України та Індії
- •Теорія порівняльних переваг
- •Виробничі можливості Японії та України
- •1.3. Розширення базової моделі порівняльнИх переваг
- •К ількість цукру, т
- •1.4. Багатофакторні моделі порівняльнИх переваг
- •4.1. Свобода торгівлі та протекціонізм. Джерела та аргументи протекціонізму
- •Методи та інструменти державного регулювання
- •Економічні наслідки митних тарифів
- •Нетарифні методи торгОвельної політики
- •Економічні наслідки тарифних і нетарифних обмежень: порівняльний аналіз
Виробничі можливості Японії та України
Країна |
Обсяг виробництва до спеціалізації, т |
Обсяг виробництва після спеціалізації, т |
||
Цукор, т |
Телевізори, шт |
Цукор, т |
Телевізори, шт |
|
Японія |
6 |
24 |
0 |
30 |
Україна |
4 |
4 |
20 |
0 |
Разом |
10 |
28 |
20 |
30 |
К
ількість
цукру, т
30
20
Виробничі потужності Японії
10 Виробничі
потужності України В
6
4 А
4 5 10 20 24 30 Кількість
телевізорів
Рис. 2 Можливості виробництва за порівняльної переваги
1.3. Розширення базової моделі порівняльнИх переваг
Вагомий внесок у розвиток рікардіанської теорії порівняльної переваги був зроблений англійським економістом Дж.С. Міллем ("Принципи політичної економії”, 1848). Якщо Д.Рікардо тільки окреслює ту цінову зону, в межах якої виникає вигода від спеціалізації та обміну для двох країн, то Дж.С. Мілль уточнює поняття ціни обміну і створює теорію взаємного попиту (інтернаціональної вартості).
Згідно теорії взаємного попиту Дж.С. Мілля, в умовах вільної торгівлі товари обмінюються при такому співвідношенні цін, яке встановлюється у проміжку між існуючими в кожній країні відносними цінами товарів, якими вони торгують. Рівень світової ціни (інтернаціональної вартості) цих товарів буде також залежати від обсягів світового попиту та пропонування щодо кожного з них.
У нашому прикладі з цукром і телевізорами Японія виграє від експорту телевізорів, коли за 1 тел. буде отримувати більше 1 т цукру. А Україна виграє, коли за кожний (1) телевізор віддасть менше ніж 4 т цукру. Тобто коефіцієнт міжнародного обміну буде знаходитись між 1Т = 1Ц та 1Т = 4Ц.
Причому Японія буде намагатись звести ціну до 1Т = 3,999 т цукру, а Україна 1 тел. = 1,1 т цукру. Реальна ціна буде десь посередині. Припустимо, що 1Т = 2,5 т Ц. Які ж у нас тоді будуть переваги у результаті спеціалізації і міжнар. торгівлі.
Припустимо, що за умови 1Т =2,5Ц Японія експортує 5 телевізорів, а Україно відповідно 12,5 т цукру. Тепер порівняємо ці результати з початковою оптимальною структурою споживання (табл.. 3)
Отже, вигоди від торгівлі для Японії становлять 25-24=1 тел і 12,5 – 6= 6,5 т цукру. Для України вигоди від торгівлі становлять: 7,5-4=3,5 т цукру і 5-4=1 телевізор.
Таблиця 3
Вигода України та Японії внаслідок спеціалізації та торгівлі
Країна |
Коеф. обміну |
цукор, т |
Телевізори, шт |
||||
вироб- ництво |
Спожи- вання |
Експорт + Імпорт - |
вироб- ництво |
Спожи- вання |
Експорт + Імпорт - |
||
До спеціалізації та міжнародної торгівлі |
|||||||
Японія |
1Т=1Ц |
6 |
6 |
0 |
24 |
24 |
0 |
Україна |
1Т=1Ц |
4 |
4 |
0 |
4 |
4 |
0 |
Разом |
|
10 |
10 |
0 |
28 |
28 |
0 |
Після спеціалізації та міжнародної торгівлі |
|||||||
Японія |
1Т=2,5Ц |
0 |
12,5 |
-12,5 |
30 |
25 |
=5 |
Україна |
1Т=2,5Ц |
20 |
7,5 |
=12,5 |
0 |
5 |
-5 |
Разом |
|
20 |
20,0 |
0 |
30 |
30 |
0 |
Вигода від спеціалізації та міжнародної торгівлі |
|||||||
Японія |
|
|
+6,5 |
|
|
+1 |
|
Україна |
|
|
+3,5 |
|
|
+1 |
|
Разом |
|
|
+10,0 |
|
|
+2 |
|
