Модель “ціни – золото - потоки” д. Х’юма

Англійський економіст Девід Х’юм (1711 - 1776) був одним з перших, хто кинув виклик меркантилізму, розробивши механізм взаємодії “цін 0 золота - потоків”. Д.Х’юм заперечував положення меркантилістів, що країни можуть до нескінченності збільшувати к-ть наявного у них золота і що це не впливає на їх міжнародну конкурентоспроможність. Він довів, що приплив золота внаслідок підтримки позитивного сальдо торгового балансу збільшить пропозицію грошей всередині країни та призведе до зростання зарплати та цін, а це, в свою чергу спричинить падіння конкурентоспроможності країни. І навпаки, відплив золота з країни призведе до падіння цін та зарплати і підвищить конкурентоспроможність країни. Отже, країна не зможе постійно підтримувати позитивне сальдо торгового балансу – цьому перешкоджатимуть внутрішньо економічні чинники.

Рух золота між країнами є механізмом тонкого настроювання національних економік, внаслідок чого розмір експорту і розмір імпорту врівноважуватимуться і торгове сальдо буде дорівнювати нулю.

Розглянемо таку ситуацію. Припустимо, що країна І має позитивне сальдо торгового балансу в торгівлі з країною ІІ, сальдо якої негативне. За Д.Х’юмом, врівноваження сальдо торгового балансу кожної з країн здійснюється у чотири етапи (табл.1):

Таблиця 1

Модель “ціни – золото - потоки” Д. Х’юма

	Країна І	Країна ІІ
Вихідна ситуація	Exp > imp	exp < imp
Етап І	Чистий приплив золота	Зменшення грошової маси
Етап ІІ	Зростання грошової маси	Зменшення грошової маси
Етап ІІІ	Зростання цін і зарплати	Зменшення цін і зарплати
Етап ІV	Зростання імпорту, скорочення експорту	Скорочення імпорту, зростання експорту
Результат	Exp = imp	exp = imp

Ця концепція базувалась на таких припущеннях:

1. прямий зв’язок між кількістю грошей в обігу та рівнем цін (потім це отримає назву кількісної теорії грошей);

2. повна зайнятість у кожній з країн;

3. попит на товари еластичний за ціною (зростання цін приводить до скорочення витрат на товари і навпаки);

4. існує ситуація чистої конкуренції на ринку як товарів, так і факторів виробництва;

5. національні валюти вільно конвертуються у золото і назад (пізніше це отримало назву “золотий стандарт”)

Якщо цих умов дотримуватися, то автоматично врівноважується торговий баланс.

Неомеркантилізм

Останнім часом застосовується термін неомеркантилізм. Його використовують для тих країн, які намагаються мати активне сальдо торговельного балансу для досягнення певної соціальної або політичної мети. Країна, наприклад, може намагатися добитися повної зайнятості, збільшуючи масштаби виробництва понад ті обсяги, які диктує попит у країні, та експортуючи надлишок за кордон. Або, наприклад, країна прагне зберегти політичний вплив у певній країні, експортуючи туди більше товарів, ніж імпортуючи звідти.

Подальший розвиток теорії міжнародної торгівлі пов’язаний не тільки зі здобутками меркантилістів, але в першу чергу з критикою їхньої доктрини представниками класичної школи – А.Смітом, Д.Рікардо, Дж.С.Міллем, результатом якої стали теорії абсолютних та порівняльних переваг з обґрунтуванням вимог свободи торгівлі.