- •Тема 2. Економічний зміст та теоретичні засади розвитку міжнародної торгівлі. Світовий ринок товарів та послуг. План
- •Модель “ціни – золото - потоки” д. Х’юма
- •Теорія абсолютнИх переваг
- •Виробничі можливості України та Індії
- •Теорія порівняльних переваг
- •Виробничі можливості Японії та України
- •1.3. Розширення базової моделі порівняльнИх переваг
- •К ількість цукру, т
- •1.4. Багатофакторні моделі порівняльнИх переваг
- •4.1. Свобода торгівлі та протекціонізм. Джерела та аргументи протекціонізму
- •Методи та інструменти державного регулювання
- •Економічні наслідки митних тарифів
- •Нетарифні методи торгОвельної політики
- •Економічні наслідки тарифних і нетарифних обмежень: порівняльний аналіз
Методи та інструменти державного регулювання
міжнародної торгівлі
Методи торгівельної політики |
Інструменти торговельної політики |
Регулює переважно |
||
експорт |
імпорт |
|||
Т а р и ф н і |
Мита Тарифна квота |
|
і і |
|
Н е т а р и ф н і |
кількісні |
Квотування Ліцензування “Добровільні обмеження” |
е е |
і і |
приховані |
Державні закупки Вимоги вмісту місцевих компонентів Технічні бар`єри |
|
і і і |
|
фінансові |
Субсидії Кредитування Демпінг |
е е е |
|
|
Митні тарифи відносяться до непрямих податків і виконують дві основні функції – фіскальну та захисну. Існують різноманітні види митних тарифів. Митні тарифи, що застосовуються в Україні, визначені Законом “Про єдиний митний тариф”.
За способом стягнення розрізняють адвалерне, специфічне та комбіноване мито. Адвалерне мито нараховується у відсотках до митної вартості товарів. Специфічне мито нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товару. Комбіноване мито поєднує два перших види митного оподаткування, наприклад, сплачується 10 % від митної вартості товару, але не більше 10 дол. за 1 тону.
За об'єктом оподаткування розрізняють ввізне (імпортне) мито, яким оподатковуються імпортні товари, переважна більшість митних тарифів встановлюється на імпортні товари, вивізне (експортне) мито, яким оподатковуються експортні товари, та транзитне мито, яким оподатковуються товари, що перевозяться транзитом через територію країни.
За характером розрізняють: сезонне мито (ввізне та вивізне), яке встановлюється на строк до 4 місяців на сезонну, переважно сільськогосподарську продукцію; антидемпінгове мито, яке застосовується у випадку ввезення на територію країни товарів за цінами, нижчими від нормальних цін в країні експорту, якщо це завдає або загрожує завдати шкоди вітчизняним виробникам конкуруючих товарів; компенсаційне мито, яким оподатковуються товари, при виробництві яких застосовувалася субсидія, якщо це завдає чи загрожує завдати шкоди вітчизняним виробникам або державним інтересам країни.
За походженням розрізняють: автономне мито, яке встановлюється рішенням окремої держави; конвенційне (договірне) мито, яке встановлюється на основі двосторонніх або багатосторонніх угод країн; преференційне мито, яким оподатковуються товари країн, що розвиваються і яке має пільгові, більш низькі ставки.
За способом обчислення ставок мита розрізняють: номінальні ставки мита, які визначаються митним тарифом й надають загальну інформацію щодо рівня митного оподаткування в країні, та ефективні ставки мита, які характеризують реальний рівень митних тарифів з врахування рівня мита, яким обкладаються імпортні комплектуючі цих товарів,
Ефективна ставка митного тарифу характеризує реальний рівень митного захисту і може бути обчислена за формулою:
де Те - ефективний рівень митного захисту;
Tn - номінальна ставка тарифу на кінцеву продукцію;
Ті - номінальна ставка тарифу на імпортовану проміжну продукцію;
А - частка вартості імпортних компонентів у вартості кінцевого продукту.
Номінальна ставка тарифу може бути тільки додатною, афективна ставка може бути як додатною, так і від`ємною, якщо тариф на імпортні компоненти значно перевищує тариф на кінцеву продукцію. Зі зростанням питомої ваги імпортних компонентів ефективний рівень митного захисту знижується
