- •1. Загальне поняття міжнародної економіки.
- •Становлення та розвиток світового ринку.
- •4. Економічна сутність міжнародного поділу праці.
- •5. Поняття міжнародної кооперації та спеціалізації.
- •6. Субєкти міжнародних економічних відносин.
- •7. Становлення та структури сучасної Міжнародної економіки.
- •8. Світове господарство та його характерні риси.
- •9. Сучасні ознаки міжнародної економіки.
- •10. Механізми реалізації сучасних міжнародних відносин.
- •11. Сучасні тенденції міжнародних економічних відносин.
- •12. Форми міжнародних економічних відносин.
- •19. Перспективи інтеграційного розвитку у пострадянському просторі.
- •20. Становлення інтеграційних процесів.
- •21. Типи та етапи розвитку інтеграції.
- •22. Проблеми і перспективи економічних відносин України єс.
- •23. Сучасні тенденції та характер інтеграції.
- •24. Інтеграційні тенденції в південно-східній Азії.
- •25. Міжнародна торгівля в умовах глобалізації економічних процесів
- •26. Оновні інструменти регулювання міжнародної торгівлі
- •27. Меркантилістська теорія світової торгівлі.
- •28. Міжнародна тогрівля: теорія абсолютних переваг а.Сміта.
- •29. Міжнародна торгівля: Теорія порівняльних переваг д.Рікардо
- •30. Міжнародна торгівля: Теорія Хекшера-Оліна
- •32. Альтернативні теорії світової торгівлі
- •33. Митний тариф та його функції.
- •34. Нетарифні методи регулювання мт.
- •35. Фактори розвитку міжнародної торгівлі:
- •36. Регулювання світової торгівлі міжнародними організаціями
- •37. Демпінг – як метод нетарифної торгової політики
- •38. Роль правових режимів в регулюванні міжнародної торгівлі
- •39. Наслідки вступу України до сот
- •40. Загальна характеристика міжнародної торгівлі послугами
- •41. Форми міжнародного руху капіталу
- •42. Сутність міжнародного руху капіталу
- •43. Форми міжнародного руху капіталу
- •44. Роль прямих іноземних інвестицій
- •45. Сутність та особливості портфельних інвестицій
- •46. Сучасні особливості міжнародного руху капіталу
- •47. Державне регулювання міжнародного руху капіталів
- •48. Наслідки міжнародного руху капіталу
- •49. Види іноземних інвестицій та форма здіснення згудно законодавства України
- •50. Міжнародний кредит та його класифікація
- •51. Інструменти міжнародного кредитування.
- •52. Характеристика міжнародного фінансового ринку.
- •53. Проблеми зовнішньої заборгованості країн.
- •54. Поняття міжнародної міграції робочої сили.
- •55. Причини міжнародної міграції робочої сили
- •56. Етапи та особливості міжнародного руху робочої сили
- •57. Характеристика напрямків міграції робочої сили
- •60. Валютний курс
- •61. Основні риси міжнародної валютної системи
- •62. Характеристика сучасної валютної системи
- •63. Еволюція світової валютної системи
- •64. Макроекономічна роль платіжного балансу
- •65. Основні принципи складання платіжного балансу
- •66. Джерела інформації щодо складання платіжного балансу
- •67. Структура платіжного балансу
- •68. Роль тнк (транснаціональних корпорацій) у світогосподарських відносинах
- •69. Місце національних господарств в світовій економіці
- •70. Міжнародна конкурентоспроможність країн на світовому ринку
- •71. Маштаби та особливості міжнародного руху капіталів
- •72. Інвестиційний клімат в системі вивозу капіталів
47. Державне регулювання міжнародного руху капіталів
В процессе международного движения капитала государство реализует следующие основные функции:
- регулирующие;
- контролирующие;
- стимулирующие.
В этом процессе проявляется определенное противоречие: государства, с одной стороны, стремятся снять существующие ограничения в международном движении капитала, а с другой - принимают меры по ограничению международного движения капитала.
Все больше стран заключают двусторонние инвестиционные договоры (ДИД) и договоры об избежании двойного налогообложения (ДИДН). Так, в соответствии с данными "Доклада о мировых инвестициях" ЮНКТАД 2003 г., только в 2002 г. 76 стран заключили 82 ДИД и 64 страны - 68 ДИДН. Многие страны в целях поощрения внутрирегиональных прямых иностранных инвестиций (ПИИ) заключают соглашения ДИД со странами собственного региона.
Возрастает также число торгово-инвестиционных соглашений. Многие из заключенных в последнее время торговых соглашений прямо касаются инвестиций или имеют косвенные последствия дня инвестиционной деятельности. Наибольшее число соглашений в группе развитых стран было заключено ЕС, главным образом с партнерами в регионе Центральной и Восточной Европы.
Основу государственного регулирования международного движения капитала составляют национальные законы, постановления и административные процедуры. Характерно, что в настоящее время во многих развитых странах с рыночной экономикой нет специальных законов или кодексов для иностранных инвестиций. Однако в других странах приняты и действуют специальные национальные законы. Для решения задач привлечения иностранных инвестиции в национальное законодательство включаются прежде всего положения о предоставлении иностранным инвесторам национального режима принимающей капитал стороны. Это положение имеет существенное принципиальное значение -это тот минимум условий хозяйственной деятельности, ниже которого условия деятельности иностранных инвесторов опускаться не должны.
Но осуществление иностранных инвестиций на практике нередко связано с дополнительными, особыми рисками:
-политическими;
- коммерческими.
Поэтому в национальном законодательстве некоторых принимающих иностранные инвестиции стран часто предусматривается предоставление иностранным инвесторам дополнительных льгот:
- льготный режим налогообложения в отношении реинвестиций;
-льготный режим налогообложения заработной платы и других видов вознаграждений иностранных специалистов, которые привлекаются на контрактных началах;
- освобождение от таможенных пошлин ввозимого иностранными инвесторами имущества, оборудования, которое используется, например, на цели развития производства экспортной продукции.
В ряде стран действует так называемая "дедушкина оговорка", суть которой состоит в том, что если законодательство страны изменяется в худшую для инвестора сторону, то, как правило, для иностранных инвесторов предусматривается отсрочка по данным изменениям для уже действующих предприятий с иностранными инвестициями.
В целом для современной мировой экономики характерно, что льготный режим для иностранных инвесторов обеспечивают развивающиеся страны, в максимальной степени стремящиеся привлечь иностранные инвестиции. Развитые же страны, стремясь к расширению своего поля инвестиционной деятельности, ориентируются на все более единообразный рыночный инвестиционный режим.