64. Макроекономічна роль платіжного балансу

Платіжний баланс являє собою систематизовану запис результатів всіх економічних угод між резидентами даної країни і зовнішнім світом протягом певного періоду часу.

Платіжний баланс відображає стан міжнародних економічних відносин даної країни з зовнішнім світом, які здійснюються по двох основних каналах - міжнародної торгівлі і фінансів. Він містить багато цінного і корисної інформації, необхідної для аналізу економічної ситуації, що склалася в країні, і для вироблення адекватної макроекономічної політики .

Платіжний баланс дає не тільки повне уявлення про масштаби реальних і фінансових потоків між даною країною та рештою світу, але і характеризує «зовнішню позицію країни», зокрема її роль як експортера або імпортера на міжнародному ринку товарів і послуг. На основі даних платіжного балансу за низку років можна визначити позицію країни по накопичених міжнародних інвестицій, тобто розрахувати «баланс зовнішньої заборгованості», який являє собою іноземні активи і пасиви країни на певний момент часу.

65. Основні принципи складання платіжного балансу

До основних принципів складання балансів належать:

- цільовий: полягає у цілеспрямованості складання балансів, тобто будь-який баланс розробляється з певною метою;

- ієрархічний: полягає у розосередженні питань, які вирішуються, і завдань за рівнями управління та за часом;

- принцип комплексності: полягає у взаємопов'язаному вирішенні економічних, соціальних та інших завдань за допомогою балансів;

- принцип безперервності: полягає у пов'язуванні коротко-і довгострокових балансів і їх системному оновленні;

- принцип адресності: означає необхідність встановлення адресності балансових завдань і своєчасність їх доведення до виконавців.

66. Джерела інформації щодо складання платіжного балансу

Основним джерелом системи інформаційного забезпечення для складання платіжного балансу є інформація, що надається банками (система ITRS). Для складання платіжного балансу ви-користовують також інформацію Державного комітету статистики України, Державної митної служби України та інших мініс-терств і відомств, дані міжнародних організацій, оцінки експертів Національного банку України тощо.

 Отже, підґрунтям системи інформаційного забезпечення пла-тіжного балансу України є банки: вони декларують здійснені впродовж кожного місяця операції з нерезидентами, які проведе-ні за дорученням клієнтів та від власного імені. З метою система-тизації даних банківських звітів Національним банком України розроблено й затверджено форми щомісячної звітності комерцій-них банків, а також звітність підприємств і організацій, які мають рахунки в іноземних банках. За цими формами щомісячно збира-ється й узагальнюється інформація про фінансові операції з нере-зидентами України у валюті та доларах США. Це дає підстави для складання квартальних і річних платіжних балансів за розгор-неною стандартною класифікацією.

Система збирання інформації замкнута: крім дебетових і кре-дитових обігів за коррахунками з розбивкою за операціями, упо-вноважені банки надають інформацію щодо залишків на корра-хунках на початок та кінець звітного періоду. Форми надають в оригінальній валюті за кожним кореспондентським рахунком («Ностро» та «Лоро»). Операції надають в агрегованому та зако-дованому вигляді відповідно до стандартної класифікації керів-ництва МВФ.

Координація дій усіх установ та концентрація інформації, не-обхідної для складання платіжного балансу, здійснюється Націо-нальним банком України. Повноваження Національного банку передбачають також безпосереднє складання балансу, розроб-лення методологічної й методичної бази для аналізу і прогнозу-вання платіжного балансу, проведення відповідних розроблень.