61. Основні риси міжнародної валютної системи

Міжнаро́дна валю́тна систе́ма — це сукупність грошових відносин, пов'язаних із формуванням і розподілом валютно-фінансових та кредитних фондів, використанням розрахункових і платіжних засобів у сфері міждержавних господарських зв'язків.

Основними рисами Міжнародної валютної системи є світовий грошовий товар, валютний курс, валютні ринки й міжнародні валютно-фінансові організації^[2].

Світовий грошовий товар («Світові гроші») є носієм міжнародних грошових відносин і відповідно до умов функціонування Міжнародної валютної системи приймається кожною країною як еквівалент вартості. Історично першим міжнародним грошовим товаром було золото, пізніше у міжнародних розрахунках почали використовувати векселі, банкноти, чеки (кредитні білети) і спеціальні міжнародні й регіональні платіжні одиниці.

Валютний курс визначає вартість національних грошей однієї країни в грошових одиницях інших країн. Валютний курс може бути встановлюватись на ваговому вмісті золота у національних грошових одиницях («фіксований»), або зіставленням паритетів купівельної сили валют («плаваючий» курс).

62. Характеристика сучасної валютної системи

Розглянемо елементи, що характеризують національну валютну систему. До них належать:

1. Національна валюта.

2. Ступінь конвертованості.

3. Паритет національної валюти.

4. Режим курсу національної валюти.

5. Міжнародна валютна ліквідність.

6. Наявність чи відсутність валютних обмежень.

7. Міжнародні кредитні засоби обігу.

8. Регламентація міжнародних розрахунків країни.

9. Режим національного валютного ринку і ринку золота.

10. Національні органи, що обслуговують і регулюють валютні відносини країни.

Найважливіші тенденції сучасної валютної системи:

- глобалізація;

- посилення регульованого характеру;

- ускладнення структури, перш за все, за рахунок розвитку регіональних валютних систем.

63. Еволюція світової валютної системи

Еволюція світової валютної системи,  відображає:

1) еволюцію грошового матеріалу від товарних металевих грошей до паперово-кредитних, поступову демонетизацію золота;

2) зміну принципів установлення валютного курсу, ступеня впливу держави на процеси курсоутворення.

Етапи еволюції	Характерні ознаки
Система золотого стандарту. Сформувалась на початку XX ст.	- фіксація золотого змісту національних валют; - безпосередня кон-вертованість національних валют у золото; - існування фіксованих валютних курсів
Система золото-валютного стандарту. Оформлена рішеннями Бреттон-Вудської конференції 1944 р.	- для країн-учасниць МВФ зберігалась роль золота як загального еквівалента, платіжного засобу і розрахункової одиниці у міжнародному обігу; - резервною валютою стає американський долар, визначаються паритети (пропорції обміну) ж у золоті, так і у доларах США відповідно їх золотому вмісту (1 унція = 35 г. золота); - дотримання принципу фіксованих курсів; - передбачався перехід до взаємної конвертованості всіх валют країн-учасниць МВФ; - заборонено вільну приватну купівлю та продаж золота
Система паперово- валютного стандарту (Ямайська угода 1979 р.)	- повна демонетизація золота у валютних відносинах; - використання багатьох національних валют (разом з доларом, а також колективних валют) як міжнародні розрахункові таліквідні засоби; - перетворенняколективної грошової одиниці -СДР - у головнийрезервний актив іміжнародний засіб розрахунків і платежів; - ведення "плаваючих" валютнихкурсів