Показники раціональності асортименту

Показниками раціональності структури асортименту є широта, глибина, ступінь оновлення та економічність асортименту товарів.

Широта асортименту – кількість груп, підгруп або видів товарів одного призначення, що виробляються промисловим підприємством, або знаходяться в продажі. Характеризується коефіцієнтом широти (К_ш)

За базову широту може бути прийнята кількість видів, різновидів і найменувань товарів, що регламентується певними документами (стандартами, каталогами, прайсами, специфікаціями тощо), або максимально можлива. Вибір критеріїв визначення базового показника широти визначається цілями торгової організації.

Глибина асортименту – здатність набору товарів однорідної групи задовольняти однакові потреби, або характеристика асортименту товарів торгового підприємства за кількістю видів та різновидів, об’єднаних визначеними групами та підгрупами. Характеризується коефіцієнтом глибини (К_г)

Оновлення асортименту – процес доповнення торгового асортименту новими групами, підгрупами, видами і різновидами товарів, або заміна товарів, що знаходяться у продажу виробами з більш високими споживними властивостями, які сприяють більш повному задоволенню потреб населення. Характеризується ступенем оновлення (коефіцієнтом новизни, К_н)

Раціональність асортименту – здатність набору товарів найбільш повно задовольняти реально обґрунтовані потреби різних сегментів споживачів.

Коефіцієнт раціональності (К_р) – середньозважене значення показника раціональності з урахуванням реальних значень показників глибини, стійкості і новизни товарів різних груп, помножене на відповідні коефіцієнти вагомості.

Асортиментний мінімум – перелік груп, підгруп, видів і різновидів товарів із зазначенням їхньої кількості, складений з урахуванням типу та профілю торгового підприємства і затверджений за встановленим порядком.

Формування асортименту – діяльність щодо складання набору товарів, який дозволяє задовольнити реальні або прогнозовані потреби, а також досягти цілей, визначених керівництвом організації.

Формування торгового асортименту товарів – цілеспрямований підбір товарів за групами, підгрупами, видами та різновидами з урахуванням попиту споживачів та забезпечення рентабельності торговельної діяльності.

Питання самоперевірки

1. Дайте визначення поняттю «асортимент товарів».

2. Які види асортименту Ви знаєте?

3. Що таке структура асортименту і як її визначають?

4. Якими показниками характеризується промисловий і торговий асортимент?

5. Як визначають коефіцієнти широти, глибини, новизни асортименту?

6. В чому полягає раціональність асортименту?

7. Вкажіть фактори формування асортименту.

Тема лекції: Чорні метали та сплави

Зміст лекції

Тема 6. Нафтопродукти та мастильні матеріали

Лекція № 10

Тема лекції: Продукти переробки нафти

Зміст лекції

Тема лекції: Лакофарбові матеріали і покриття, їх класифікація

Зміст лекції

Лакофарбові матеріали являють собою багатокомпонентні суміші, що містять крім плівкоутворювальної речовини і пігменту також наповнювачі, поверхнево-активні речовини, диспергатори, затверджувачі, багатокомпонентні розчинники та інші добавки.

У порівнянні з іншими способами захисту поверхонь від зовнішніх впливів (наприклад, облицюванням керамічною плиткою, покриттям пластиковими, металевими, гумовими та іншими матеріалами) лакофарбові покриття мають низку переваг:

• простота нанесення і можливість застосування для захисту конструкцій великих розмірів і виробів складної конфігурації;

• можливість ремонту і підновлення на місці експлуатації;

• можливість фарбування різних поверхонь одним матеріалом;

• можливість варіювання захисних і декоративних властивостей покриттів шляхом застосування різних лакофарбових матеріалів — самостійно чи в сполученні з іншими матеріалами для підвищення захисних і експлуатаційних властивостей покриттів;

• можливість одержання покриття будь-якого кольору разом з певними необхідними властивостями;

• більш низька вартість у порівнянні з іншими видами захисних покриттів (наприклад, гальванічними покриттями, облицюванням керамічною плиткою);

• можливість нанесення деяких матеріалів для спеціальних покриттів на вологу поверхню, що необхідно для фарбування підводної частини споруджень;

• можливість нанесення спеціальних покриттів на іржаву поверхню без видалення продуктів корозії, що важливо для фарбування великогабаритних виробів і великих поверхонь, які експлуатуються в атмосферних умовах.

До недоліків деяких лакофарбових покриттів можна віднести їх паро-, газо- і водопроникність, відносно низькі термостійкість і механічну міцність, що, однак, не заважає застосуванню цих покриттів за призначенням.