- •Етика ділового спілкування
- •2 Конспекти лекцій до розгляду тем …………………..……...
- •Список рекомендованої літератури……………………………
- •1 Завдання навчальної дисципліни та її місце в навчальному процесі
- •Мета й завдання викладання навчальної дисципліни
- •На ознайомлювально-орієнтовному рівні:
- •2) На понятійно-аналітичному рівні:
- •Теми робочої програми
- •Тема 1 Ділове спілкування та його роль у підприємницькій діяльності
- •2 Конспекти лекцій до розгляду тем
- •Тема 2 Моральна свідомість, моральна референція особистості
- •Тема 3 Психолого-етичні особливості спілкування в робочій групі
- •Тема 4 Способи впливу на людей під час спілкування
- •Маніпулювання та актуалізація
- •Тема 5 Труднощі та бар′єри спілкування
- •Тема 6 Етика та етикет у спілкуванні
- •Тема 7. Створення сприятливого іміджу
- •Тема 8 Прийоми, засоби та методи ділового спілкування
- •Як правильно вести бесіду
- •Вербальне й невербальне спілкування
- •Тема 9 Майстерність публічного мовлення
- •Тема 10 Особливості ділового етикету в зарубіжних країнах
- •3 Контрольні запитання до заліку
- •4 Типові тестові завдання для проведення контролю знань
- •Список рекомендованої літератури
Тема 7. Створення сприятливого іміджу
Термін «імідж» (англ. іmage – образ, престиж, репутація) – враження, яке особистість (бізнесмен, менеджер, політик тощо) або організація (фірма, установа) справляють на людей і яке фіксується в їх свідомості у формі певних емоційно забарвлених стереотипних уявлень. У психології під іміджем розуміють характер стереотипу, що склався в масовій свідомості та має емоційно забарвлений образ кого-небудь або чого-небудь. Імідж відображає соціальні очікування певної групи. Формування іміджу відбувається стихійно, але частіше воно є результатом роботи фахівців. Поняття «імідж» виникло на Заході в 50-х роках ХХ ст. і спочатку використовувалося в рекламній практиці. Далі, в 60-х роках ХХ ст., цей термін знову виникає у сфері підприємництва як основний засіб психологічної дії на споживача. Пізніше поняття іміджу стало основним елементом теорії і практики паблік рилейшнз, міцно увійшло до політичного і суспільного життя.
Імідж організації є віддзеркаленням цінностей організації і тим, як ці цінності сприймаються людьми. Фактори формування іміджу різноманітні, логіка формування складна й ще далеко не вивчена. При формуванні іміджу потрібно зважати на такі його складові: моральні цінності, рекламну сферу, пакувальний матеріал, місцезнаходження та обстановка офісу, стиль одягу персоналу, назву фірми, бланки фірми, візитки, пакети та ін. Але основна інвестиція в загальний імідж організації – люди. Стосовно людини термін «імідж» передає візуальну привабливість особи, самопрезентацію, конструювання людиною свого образу для інших.
Американський дослідник іміджу Ліліан Браун вважає, що професійний навик сам по собі не забезпечить вам роботи або підвищення по службі. Для цього потрібно викликати прихильність до себе людей, з якими працюєш, тобто необхідно створити потрібний імідж. Вважається, що люди судять про нас із зовнішнього вигляду, за враженням, яке ми створюємо впродовж перших п’яти секунд розмови. Саме такі якості особи, як зовнішність, голос, уміння вести діалог, можуть зіграти вирішальну роль у кар’єрі й у всьому житті.
Але робота над створенням іміджу ділової людини не зводиться лише до створення зовнішнього образу, який може маскувати реальну сутність людини. Зовнішній вигляд – це лише стиль, обумовлений внутрішнім складом особистості.
Першим аспектом (етапом) формування іміджу є рівень самооцінки людини, яка значною мірою визначає її поведінку. Занижена самооцінка сковує людину, завищена – не дозволяє об’єктивно оцінювати ситуацію і себе в ній.
Можемо визначити основні компоненти іміджу ділової людини: самооцінка особистості; моральні цінності; етика ділового спілкування; діловий етикет і протокол; тактика спілкування (уміла орієнтація в конкретній ситуації, володіння механізмами психологічної дії і т. д.); зовнішній вигляд (одяг, аксесуари до одягу; постава і хода).
Виділяють зовнішні та внутрішні чинники формування іміджу. Зовнішні чинники іміджу: зовнішній вигляд: одяг, аксесуари одягу, зачіска, макіяж; гарні манери: належні жести, пози, постава, хода; виразність міміки та вміння нею керувати; уміння використовувати простір для спілкування тощо.
Внутрішні (психологічні) чинники іміджу: мистецтво подобатися людям; уміння правильно спілкуватися; наявність необхідних для позитивного іміджу якостей особистості; уміння розуміти людей та впливати на них тощо. Внутрішні (етичні) чинники іміджу: чесність; порядність; повага до підлеглих, партнерів; вірність даному слову; здатність ефективно взаємодіяти згідно з діючим законодавством, установленими правилами і традиціями тощо.
Важливими якостями ділової людини, особливо бізнесмена, які впливають на формування іміджу, фахівці вважають такі: самостійність і нестандартність поведінки; наполегливість у досягненні мети, ініціативність; діловитість і практичність; сміливість та винахідливість; суперництво та готовність до ризику; орієнтація на досягнення вищих результатів; ефективне використання наявних факторів.
Фахівців, які займаються створенням образу, називають іміджмейкерами, або консультантами з іміджу. У нашій країні ця діяльність ще не дуже поширена, крім того, послуги іміджмейкерів коштують недешево. Тому кожен певною мірою повинен стати іміджмейкером. Потрібно уміти сформувати уявлення про імідж представника вашої професії, визначити його психологічний портрет. Кожен повинен стати «self-made-man» – людиною, яка сама себе створила.
