- •11.Комуністичний рух: мета, форми, перспективи.
- •27. Демократичні традиції в історії українського державотворення.
- •30.Передумови та етапи демократизації українського суспільства.
- •32.Громадянське суспільство, його сутність та умови становлення.
- •37.Основні концепції походження держави.
- •46.Класифікація органів державної влади. Поділ та система стримувань і противаг державної влади у демократичному суспільстві.
- •47. Загальні поняття парламентаризму і його особливості в Україні.
- •52.Моделі місцевого самоврядування: сутність та порівняльний аналіз (англо-американська та континентальна (французька) моделі).
- •53. Структура місцевих органів влади, їх повноваження, порядок формування і функціонування.
- •54. Роль і функції політичних партій.
- •55. Передумови, шляхи та моделі формування політичних партій.
- •60.Етапи становлення та сучасний стан багатопартійності в Україні.
- •61. Громадські організації та рухи: сутність, структура, особливості, роль в суспільстві
- •62.Сутність та типи партійних систем. Взаємозв’язок партійних і виборчих систем.
- •63. Основні стадії виборчого процесу.
- •64. Виборче право і виборча система в сучасній Україні.
- •65.Виборча система України: пошук оптимальної моделі.
- •66. Принципи виборчого права.
- •67. Політичний абсентеїзм: його причини та наслідки.
- •68. Мажоритарна виборча система.
- •69. Пропорційна виборча система
- •70. Змішана виборча система.
- •71. Порівняльна характеристика основних виборчих систем.
- •72. Парламентські вибори в Україні.
- •73. Президентські вибори в Україні.
- •74. Місце і роль еліти в суспільно-політичному житті. Теорії еліт.
- •75. Політична еліта України: особливості формування та етапи еволюції.
- •76. Типологія еліт
- •77.Система формування та змін політичних еліт.
- •79. Класифікація політичного лідерства.
- •80. Основні концепції політичного лідерства
- •81. Політична свідомість: поняття, структура, типи і функції.
- •82. Місце і роль політичної культури в загальній системі культури і в політичному житті суспільства.
- •83.Типологія політичної культури.
- •84. Політична соціалізація особистості: сутність, інститути, етапи.
- •86. Політична культура сучасної української еліти.
- •87. Громадська думка як форма політичної свідомості. Її роль у функціонуванні демократії.
- •88. Основні тенденції світового політичного процесу. Глобалізація.
- •89.Суб’єкти світового політичного процесу.
- •90. Держава як основний суб’єкт міжнародних політичних відносин.
- •91. Зовнішня політика, її особливості, цілі, функції та засоби.
- •92. Напрями і пріоритети зовнішньополітичної діяльності України.
- •93. Основні концепції геополітики.
- •94. Україна в сучасному геополітичному просторі: виклики і перспективи.
- •95. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення.
- •96. Міжнародний тероризм: його сутність, прояви та методи.
- •97. Міжнародні та регіональні організації як суб’єкти світового політичного процесу. Роль і місце в них України.
- •98. Україна і снд: проблеми і перспективи.
- •99. Євроатлантична інтеграція України: виклики і перспективи.
65.Виборча система України: пошук оптимальної моделі.
В Україні застосовуються різні виборчі системи: на виборах Президента України та місцевих виборах - мажоритарна, на виборах народних депутатів України - змішана. При цьому змішана система виборів народних депутатів України характеризується такими рисами:
по-перше, і за мажоритарною (відносної більшості), і за пропорційною системами обирається однакова кількість народних депутатів України - 225;
по-друге, багатомандатний округ визначено як загальнодержавний.
Пропорційна система теж має істотні недоліки: по-перше, вона передбачає неперсоніфіковані вибори - виборчі списки партій формуються партійним керівництвом келійно і виборці фактично голосують за кандидатів, про яких їм нічого невідомо; по-друге,' пропорційна система вимагає сталої багатопартійності, яка характеризувалася би досить чіткою поляризацією політичних сил, що дозволяє після виборів сформувати стабільну парламентську більшість.
66. Принципи виборчого права.
Основними принципами виборчого права у більшості країн є:
1) вибори є вільними. Людина сама вирішує йти їй на вибори чи ні, ніхто її не може примусити. Небажання громадян брати участь у виборах має назву — абсентеїзм . У деяких країнах передбачено адміністративні штрафи за небажання брати участь у виборах.
2) вибори є загальними (загальне виборче право). Мають право брати участь у виборах всі громадяни, що відповідають вимогам виборчого права держави
3) вибори є рівними (рівне виборче право). Один виборець має право 1 голосу;
4) вибори можуть бути прямими та непрямими. Прямі вибори — система, за якою виборці мають можливість прямо висловити своє ставлення до кандидата шляхом подачі голосів (Україна, Росія, Франція, Польща). Непрямі вибори — система, за якою безпосереднє право обрання кандидата належить колегії виборщиків, на праві делегування їм своїх повноважень усіма виборцями .
5) вибори є таємними. Таємне голосування — порядок подачі голосів, при якому виборець заповнює бюлетень у ізольованому приміщенні і особисто вкидає його в скриньку.
67. Політичний абсентеїзм: його причини та наслідки.
Абсентеїзм - це байдуже ставлення людей до своїх громадсько-політичних прав. Найхарактерніший прояв абсентеїзму - свідоме ухилення виборців (електорату) від участі у голосуванні.
Є два найважливіших типи причин абсентеїзму:
1) пов'язані з особливостями конкретної виборчої кампанії, коли в силу певних причин вибори не цікаві: висунені неяскраві кандидати, відсутня справжня змагальність на виборах тощо;
2) пов'язані з загальною політичною, соціальною й економічною ситуацією в країні.
З одного боку, зростання абсентеїзму свідчить про нестабільність політичної системи, зниження легітимності політичної влади, недовіру людей до владних інститутів, імітаційному представництві інтересів в органах в влади. Значне число абсентеїстів може бути ознакою не ефективності політичних інститутів, відсутність «прозорості» у діяльності держави, низькій конкуренції еліт. З іншого боку, він може виявлятися як протест проти недемократичного виборчого законодавства, проти недоліків виборчої системи або існуючої форми правління взагалі.
