38. Ризик. Невизначеність. Ризик-менеджмент.

Невизначеність — це фундаментальна характеристика недостатнього забезпечення знаннями процесу прийняття рішення щодо певної проблемної ситуації, тобто це невірогідність(наявність фіктивних даних), неоднозначність (нечіткість,неточність), невідомість (часткова або повна відсутність інформації про певну проблемну ситуацію) Може бути: - Повна невизначеность, коли суб'єкти господарської діяльності повністю не мають можливості яким би то не було способом прогнозувати як перспективу своговласного розвитку, так і ринку в цілому; - Повна визначеність дає можливість суб'єктамгосподарської діяльності зі 100%-ною імовірністю прогнозуватине тільки свою стратегію на ринку, але і його тенденції розвитку; - Часткова невизначеність характеризується імовірністю настання події і яка для суб'єктів господарської діяльності має конкретний практичний характер, на відміну від першого та другого видів, які являють собою теоретичне припущення щодо можливостей господарських суб'єктів.

Ризик - це можливість виникнення несприятливого випадку. Під цим розуміють імовірність втрати організацією своїх ресурсів, недоотримання доходів або отримання додаткових збитків у результаті певної діяльності, інші негативні наслідки. Ризики можна поділити на два види: динамічні та статичні. Динамічний ризик залежить від зовнішніх умов, що можливо внаслідок економічних, політичних та інших змін. Статичний ризик можливий через дії самої організації (рівень кваліфікації персоналу, технічного забезпечення тощо). Під якісним ризиком розуміють різні види ризику, а під кількісним - можливі значення втрат внаслідок відповідного якісного ризику. Різниця між ризиком та невизначеністю полягає в тому, що особа, яка приймає рішення, має різноманітні уявлення про ймовірність очікуваних подій. Тому ризик присутній тоді, коли ймовірність можна визначити на підставі досвіду, набутого в попередній період. Невизначеність існує тоді, коли можливість наслідків визначається суб’єктивно, оскільки відсутні дані.

Ризик-менеджмент — це система заходів щодо виявлення, оцінки, профілактики та страхування ризиків і включає стратегію і тактику управлінських дій. Стратегія ризик-менеджменту є сукупністю обраних підприємством управлінських заходів, спрямованих на досягнення поставленої мети управління ризиком і допомагає сконцентрувати зусилля і ресурси на найоптимальніших варіантах рішення. Як система управління, ризик-менеджмент включає дві підсистеми: та, що управляє (суб'єкт ризик-менеджменту), і та, якою управляють (об'єкт управління).  Суб'єктами управління в ризик-менеджменті виступають фінансові менеджери з ризику. Об'єктами ризик-менеджменту є ризикові вкладення капіталу і система фінансових відносин.

Етапи розробки політики управління фінансовими ризиками: 1) Визначення можливих видів ризиків; 2) Встановлення основних факторів впливу на рівень фінансових ризиків; 3) Оцінювання імовірності виникнення окремих видів ризику;

4) Прогнозування можливого розміру фінансових втрат та визначення зони допустимого ризику; 5) Розробка системи заходів щодо запобігання ризиків; 6) Внутр. і зовн-нє страхування можливих фін-вих втрат увипадку ризикової події; 7) Оцінювання ефективності розроблюваних заходів.

При розробці тактики ризик-менеджменту потрібно враховувати, що не кожний вид ризику можна кількісно виміряти.Якщо рівень фінансового ризику точно виміряти не вдається, процес обґрунтування доцільності управлінських рішень має базуватися на загальних евристичних правилах прийняття рішень в умовах ризику.Ризикувати можна лише в межах власного капіталу.Необхідно зважувати можливі негативні наслідки ризику і паралельно розглядати інші альтернативні варіанти рішень