Діяльнісний рівень

Аналіз діяльнісної домінанти ціннісних орієнтацій дозволив виявивити, що псевдорелігійні цінності (див. таблиця 3.6; цінності №№ 5-8) містичного модусу не є актуальними для досліджуваних з міської вибірки. А для підлітків з «сільської» вибірки цінність «використовувати талісмани, дотримуватись обрядів, ритуалів» є більш «особисто потрібною» (див. таблиця 3.6).

Таблиця 3.6

Порівняння цінностей містичного модусу на діяльнісно-позитивному рівні

№	Цінності	«Міська» вибірка, n=50	«Сільська» вибірка, n=41	Достовірність відмінностей
		М	М	U	p
1	Спілкування з духовними людьми	1,24	1,00	830,0	0,548
2	Масові Богослужіння	2,47	2,22	876,0	0,947
3	Молитва у храмі наодинці	0,98	0,78	837,0	0,583
4	Домашня молитва	1,06	1,97	795,5	0,357
5	Езотерика	0,11	0,15	875,0	0,812
6	Звертати увагу на прикме­ти, гороскопи	0,22	0,13	807,5	0,243
7	Заняття магією	0,15	0,17	833,0	0,970
8	Використовувати талісма­н­и, дотриму­ва­тись обрядів, ритуалів	0,17	0,50	808,5	0,041

Таким чином, для досліджуваних з «міської» вибірки більш актуальним є процес особистісного розвитку (високі рангові місця цінності «розвиток особистості», достовірно вищі значення цінностей гносеологічного модусу). Однак, нижчі значення цінностей містичного модусу вказують на відсутність містичного вектора формування індивідуальної духовності. Тобто, підлітки з «міської» культури більш схильні покладатись на власні сили. Саме тому, при формуванні у них духовно-моральних цінностей слід акцентувати увагу на поєднанні цих цінностей з особистими інтересами та потребами підлітків. Водночас, у них простежується більш чітка диференціація позитиву та негативу щодо релігійної сфери. У сприйнятті ж сільських досліджуваних релігійні та псевдорелігійні цінності поєднані значно тісніше. Це може бути пов’язане з особливостями сільського побуту (історично, звернення до містики для сільської культури є більш традиційним). Отже, при здійсненні формуючого впливу на аксіосферу підлітків у процесі релігійної освіти необхідно враховувати вищезазначені особливості.

3.4. Вивчення ставлення до цінностей містичного модусу у підлітковому середовищі

3.4.1. Cтавлення до цінностей містичного модусу підлітків-вихованців релігійних закладів освіти

Хоча, ця вибірка (274 підлітки) й складається з вихованців релігійних закладів освіти (крім підлітків з Канади та Австрії), однак, всупереч очікуванням, релігійні цінності не домінують у загальній структурі цінностей досліджуваних (див. Додаток И, таблиці 4, 6 та 8). Високі рангові місця цінностей «молодість, краса, здоров’я» та «повага до старших» на емоційно-позитивному та діяльнісно-позитивному рівнях (див. Додаток И, таблиці 4 та 8) вказують на глибоке розуміння власної залежності від «світу дорослих (старших)», на субординованість взаємин зі старшими, на переймання «естафети традицій» від старших людей. Подібний висновок знаходить підтвердження у факті домінування орієнтації на цінності адаптації (традиціоналізм, безпека та виживання) (див. Додаток И, таблиця 3). Під час спостережень за досліджуваними виявлено, що діти з «релігійної» вибірки мають значно менше вільного часу (у вихідні та свята учні задіяні у Церковних Службах, заняттях катехитичної школи, канікули проходять у християнських таборах) ніж «світська» вибірка. Батьки, священики, наставники прагнуть домінувати над особистим життям підлітків, формувати їхні інтереси, актуалізуючи для дітей значення заповіді «Шануй батька свого та матір, і довголітнім ти будеш на землі» (Вих. 20, 12) (простежується зв’язок: «повага до старших» → «молодість, краса, здоров’я»).

Домінуючі цінності («мир», «повага до старших», «любов») (див. Додаток И, таблиці 4, 6 та 8) та релігійні цінності містичного модусу не мають достовірних кореляційних зв’язків між собою у чинній вибірці. Цей факт вказує на несформованість життєвої позиції досліджуваних, відсутність гармонійної інтеграції релігії у їх світогляд.

У результаті кореляційного аналізу було виявлено, що на емоційно-позитивному рівні показники саморегуляції (за методикою оцінки емоційної зрілості) позитивно корелюють з вибором цінності «молитва у храмі наодинці» (r=0,57, р≤0,05). А чинник «загальна тривожність у школі» (за методикою Філіпса) має достовірні кореляційні зв’язки з цінностями «домашня молитва» (r=-0,46, р≤0,01) та «молитва у храмі наодинці» (r=-0,65, р≤0,05). Водночас, високі показники за цим чинником позитивно співвідносяться з вибором цінності «спілкування з духовними людьми» (r=0,44, р≤0,01). Показники чинника «потреба в досягненні успіху» (за методикою Філіпса) мають зворотній зв’язок з цінністю «молитва у храмі наодинці» (r=-0,50, р≤0,01). А показники чинника «низька фізіологічна опірність стресу» (за методикою Філіпса) — з цінностями «молитва у храмі наодинці» (r=-0,49, р≤0,01) та «спілкування з духовними людьми» (r=-0,48, р≤0,01). Подібні достовірні кореляційні зв’язки простежуються й на когнітивно- та діяльнісно-позитивному рівнях. Отже, можна стверджувати про наявність, у сприйнятті досліджуваних, позитивного поєднання релігійних цінностей, релігійної освіти та процесів гармонізації особистісного розвитку. Хоча «персоналії у релігії» не завжди сприймаються ними як позитивний чинник.

Виявлені ще одні цікаві результати (когнітивно-негативний рівень) — чим меншими є такі показники чинників за методикою Філіпса як «переживання соціального стресу» (r=-0,50, р≤0,01), «страхи у стосунках з учителями» (r=-0,52, р≤0,01), «низька фізіологічна опірність стресу» (r=-0,55, р≤0,05) та «потреба у досягненні успіху» (r=-0,56, р≤0,05), тим меншої ваги досліджувані надають цінності «езотерика». Отже, це підтверджує нашу думку про те, що саме особистісні проблеми, якість стосунків з соціумом й детермінують звернення людини до містично-трансцендентальної сфери.

Таким чином, можна стверджувати, що актуалізація для підлітків релігійних цінностей пов’язана з особливостями сімейного виховання та навчально-виховного процесу релігійних закладів освіти. Простежується схильність учнів пов’язувати модель особистісного успіху саме з релігійними цінностями містичного модусу. Вони усвідомлюють залежність (як пряму, так і опосередковану впливом старших) власного успіху від релігійної сфери. Релігійні цінності виступають для досліджуваних в якості «стрижня», навколо якого й відбувається формування світогляду, індивідуальної духовності, гармонізація особистісного розвитку.