- •1. Українська мова – державна мова в Україні. Державна мова й мови національних меншин.
- •3. Літературна мова як вищий щабель розвитку мови. Поняття мовної норми. Види норм.
- •5. Стилі сучасної української літературної мови. Офіційно-діловий стиль, його найважливіші риси.
- •7. Поняття культури мовлення. Основні комунікативні ознаки мовлення (багатство, чистота, виразність та доречність мовлення).
- •8. Особливості усної форми мови. Орфоепічні норми. Словесний і фразовий наголос. Милозвучність мовлення.
- •11. Технічні правила оформлення рукописних та машинописних текстів. Оформлення списку літератури. Правила цитування.
- •12. Технічні правила оформлення рукописних та
- •15. Службова бесіда. Правила ведення службової бесіди.
- •16. Власне українська та іншомовна лексика у професійному мовленні. Доцільність використання у фаховому мовленні іншомовної лексики.
- •17. Історія становлення і розвитку української термінології. Основні термінологічні словники.
- •18. Терміни та професіоналізми у професійному мовленні. Виробничо-професійна, науково-термінологічна лексика. Номенклатурні назви в професійному мовленні.
- •19. Багатозначні слова і контекст. Системність лексики української мови (синонімія, антонімія), специфіка виявлення системності у термінології. Особливості вживання термінів-синонімів.
- •21. Явище суржику. Шляхи і методи запобігання появи та подолання суржику в мовленні фахівця.
- •24. Особливості використання граматичних форм прикметників та займенників у професійному мовленні. Використання форм ступенів порівняння прикметників. Вживання присвійних прикметників.
- •1. Проста форма вищого ступеня порівняння твориться за допомогою суфіксів -іш- або -ш- .
- •2. Документ як специфічний текст. Поняття про документ. Типи документів. Вимоги до тексту документів.
- •3. Формуляр-зразок. Реквізити, їхня характеристика, норми дотримання.
- •4. Норми дотримання і порядок розміщення основних реквізитів (реквізити „дата”, „адресат”, „адресант”, „назва документа”, „підпис”).
- •1. Об 'єктивність.
- •2. Стандартність.
- •3. Логічна послідовність.
- •7. Розпорядчі документи. Наказ (визначення, види та основні вимоги до оформлення, склад реквізитів).
- •9. Документи з кадрово-контрактних питань. Резюме (визначення, види та основні вимоги до оформлення, склад реквізитів).
- •10. Документи з кадрово-контрактних питань. Заяви (визначення, види та основні вимоги до оформлення, склад реквізитів).
- •11. Документи з кадрово-контрактних питань. Контракт (визначення, види та основні вимоги до оформлення, склад реквізитів).
- •15. Довідково-інформаційні документи. Довідка (визначення, види та основні вимоги до оформлення, склад реквізитів).
- •17. Довідково-інформаційні документи. Акт (визначення, види та основні вимоги до оформлення, склад реквізитів).
- •19. Довідково-інформаційні документи. План роботи (визначення, види та основні вимоги до оформлення, склад реквізитів).
- •20. Довідково-інформаційні документи. Протокол. Витяг з протоколу (визначення, види та основні вимоги до оформлення, склад реквізитів).
- •22. Особисті офіційні документи. Доручення (визначення, види та основні вимоги до оформлення, склад реквізитів).
- •24. Оформлення тексту наукової роботи (титульна сторінка, бібліографія, нумерація сторінок).
- •29. Візитна картка як атрибут ділової людини, її характеристика, реквізити та особливості використання.
1. Об 'єктивність.
Особистий момент у документах зведений до мінімуму. Це досягається вживанням мовних одиниць, які не називають особи мовця чи співрозмовника та дій, які вони виконують. Від першої особи викладають прохання (рідше пропозицію), висловлене в заяві, інформацію, подану в автобіографії, доповідній чи пояснювальній записці, розпорядчих документах, рекомендаційному листі, напр.:
Прошу звільнити мене від занять...;
Я, Василишин Богдан Павлович, народився...;
Доводжу (доводимо) до Вашого відома...
Я не з явився на заняття...
Наказую... Пропоную...
Знаю претендента ...
Об'єктивність документів пов'язана з використанням безособових конструкцій - односкладних безособових речень, присудок в яких виражений формою інфінітива дієслів, безособовими дієсловами та предикативними формами дієслів на -но, -то, предикативними прислівниками, напр.: Запропоновано внести на розгляд питання про ...
Об'єктивності надає документам текст, викладений від третьої особи, напр.: Комісія ухвалила...; Університет гарантує...
2. Стандартність.
Стандартність документів на рівні мовних засобів передбачає використання готових, перевірених практикою словесних формул, які легко сприймаються і точно описують ситуацію, яка неодноразово повторюється. Стандартизація мови документів дає змогу скоротити кількість зайвої інформації, швидко та ефективно її опрацювати. За даними інженерної психології, стандартизований текст сприймається в 8-10 разів швидше, ніж оригінальний. Стандартизовані мовні звороти виступають як сигнал певного типу інформації, напр.: У порядку надання технічної допомоги... (лист-прохання). Якщо службова особа відмовляється від стандартного викладу, це може означати, що цьому документові, справі надають особливої ваги, зумовленої винятковістю, незвичайністю ситуації.
Стандартизація мови ділових паперів відбувається здебільшого на синтаксичному та лексичному рівнях. Стандартні речення - це тип речень загального зразка, з чітко визначеним порядком розміщення його складових частин, членів речення і словесного наповнення конкретної синтаксичної моделі, напр.: Заслухавши та обговоривши...; Комісія прийшла до висновку; Рішення остаточне і оскарженню не підлягає.
Основними лексичними засобами стандартизації мови ділових паперів є канцеляризмі!, або кліше.
Канцеляризм - це слово або стійке словосполучення, граматична форма чи конструкція, які визначають специфіку адміністративно-канцелярського підстилю офіційно-ділового стилю літературної мови. Відзначаються сухістю, беземощйністю, словотвірною одноманітністю, напр.:
Заява. Доповідна записка. Витяг з протоколу. Довести до відома... Цей факт засвідчує...
Сучасною тенденцією більшості розвинених країн є "усування кан-целяриту". Канцелярський стиль стає анахронізмом, а отже, перешкоджає ясності та спричиняє дискомфорт. Не варто боятися "пускати" у професійну сферу форми, властиві живій мові, які не тільки не зіпсують стилю, а, навпаки, зроблять його комунікативно повноцінним. Наприклад, вислів На сьогоднішній день відповідніроз 'яснення Нацбанку таДПАУз цього питання відсутні можна подати у такому відредагованому варіанті: Відповідних роз яснень Нацбанку таДПАУ щодо цього досі немає.
Механічне перенесення словесних формул (кліше), термінологічних сполук з ділових паперів в усне мовлення, публіцистичний чи художній стиль породжує мовний штамп (трафарет, шаблон, мовний стереотип з негативним забарвленням) - вислів, який механічно відтворюється і в результаті багаторазового повторення втратив свою образність і стилістичну виразність. Уживання мовних штампів у невідповідному контексті вважають порушенням мовної норми, напр.: Нам треба зустрітися з метою обговорення питання... замість Нам треба зустрітися, щоб обговорити...; або Я прибув на мітинг замість Я прийшов (приїхав) на мітинг. У художньому тексті штампи виконують роль стилістичного засобу створення комізму (Возний із п'єси "Наталка Полтавка" І. Котляревського освідчується в коханні Наталці словами: ууНе в состоянії поставить на вид тобі сили любові моєй!..").
