- •Практикум
- •Тематичний план дисципліни «Біологічна хімія» для денної форми навчання
- •Тематичний план для заочної форми навчання
- •2.4 План лабораторних занять
- •Правила техніки безпеки для студентів, які працюють у біохімічній лабораторії
- •Перша допомога при нещасних випадках у біохімічній лабораторії
- •Тема 1.1. Предмет і завдання біохімії. Хімічний склад організму
- •Хімічний склад організму
- •План заняття
- •Тема 1.2. Білки, амінокислоти: будова, властивості, біологічна роль. Класифікація.
- •1.2.1. Амінокислоти: будова, Класифікація, властивості, біологічна роль.
- •Амінокислоти класифікуються відповідно: за хімічною будовою:
- •Лабораторна робота № 2 «загальні властивості амінокислот»
- •План заняття
- •5. Кількісне визначення ά-аміногруп формольним титруванням
- •«Кольорові реакції на амінокислоти»
- •План заняття
- •1.2.2. Білки: будова, Класифікація, властивості, біологічна роль
- •«Фізико-хімічні властивості білків»
- •План заняття
- •Тема 1.3. Ферменти; будова, властивості, класифікація. Біологічне окиснення
- •«Властивості ферментів»
- •План заняття
- •1. Вивчення впливу різних температур на активність амілази
- •2. Вивчення чутливості ферментів до рН середовища
- •3. Вивчення впливу активаторів та інгібіторів на активність ферментів
- •«Окиснювально-відновлювальні ферменти (оксидоредуктази)»
- •План заняття
- •Тема 1.4. Вуглеводи: будова, біологічна роль. Класифікація
- •«Дослідження властивостей вуглеводів»
- •План заняття
- •Тема 1.5. Ліпіди: будова, біологічна роль. КЛаСиФікація
- •«Дослідження властивостей ліпідів»
- •План заняття
- •Техніка виконання роботи
- •ТЕма 1.6. НУклеінові кислоти:будова, біологічна роль. Біосинтез білка
- •«Виділення та якісне визначення складу нуклеопротеїдів»
- •План заняття
- •1. Виявлення наявності вуглеводів, фосфору і пептидних зв’язків у гідролізаті нуклеопротеїдів дріжджів
- •Поточний контроль (модуль 1) здійснюється з використан-ням «Практикуму для проведення тестового контролю знань з дисципліни «Біохімія».
- •Тема 2.1. Обмін білків в організмі: розщеплення білків в шлунково-кишковому тракті, утворення отруйних речовин і їх знешкодження. Обмін білків в тканинах. Знешкодження аміаку
- •«Виділення та якісне визначення складу глюкопротеїдів, фосфопротеїдів»
- •План заняття
- •Тема 2.2. Обмін вуглеводів в організмі: розщеплення в шлунково-кишковому тракті, Обмін вуглеводів в тканинах. Енергетичний ефект. Регуляція вуглеводного обміну
- •«Обмін вуглеводів»
- •План заняття
- •1. Дослідження перетравлення сахарози ферментами дріжджів
- •Тема 2.3. Обмін ліпідів в організмі: розщеплення в шлунково-кишковому тракті, Обмін ліпідів в тканинах, енергетичний ефект, регуляція ліпідного обміну.
- •«ВиЗначення якості ліпідів»
- •План заняття
- •Тема 2.4. Вітаміни. Водорозчинні вітаміни: будова, властивості, біологічна роль, джерела в їжі.
- •«ВиЗначення Водорозчинних вітамінів»
- •План заняття
- •«ВиЗначення жиророзчинних вітамінів»
- •План заняття
- •Поточний контроль (модуль 2) здійснюється з використанням «Практикуму для проведення тестового контролю знань з дисципліни «Біохімія»
- •5.3 Методичні матеріали
- •Практикум
«Виділення та якісне визначення складу нуклеопротеїдів»
Мета заняття: вивчити, з яких компонентів складаються нуклеопротеїди.
План заняття
1. Провести гідроліз дріжджів.
2. Виявити у гідролізаті дріжджів наявність вуглеводів, фосфо-ру, пептидних зв’язків.
1. Виявлення наявності вуглеводів, фосфору і пептидних зв’язків у гідролізаті нуклеопротеїдів дріжджів
Дослідження складу нуклеопротеїдів виконується після їх гідролізу, в результаті якого від білків відокремлюється компоненти нуклеїнових кислот. У гідролізаті можна виявити наявність поліпептидів (джерелом є білки нуклеопротеїдів), вуглеводи і фосфорну кислоту (джерело – нуклеїнові кислоти).
Одержання гідролізату дріжджів: 5 г дріжджів кладуть до ступки, додають 10 крапель діетилового ефіру, 10 крапель води. Додають щіпку піску і ретельно розтирають до утворення гомогенату, приливають 30 мл розчину гідроксиду натрію і розтирають протягом 15 хв. потім центрифугують вміст ступки; осад, що випав, використовують для реакції гідролізу, який здійснюють шляхом кип’ятіння з 5 % сірчаною кислотою протягом 1 години. В результаті цього утворюються низькомолекулярні поліпептиди, пуринові основи, пентози і фосфорна кислота.
А. Виявлення наявності поліпептидів у гідролізаті дріжджів за допомогою біуретової реакції
Об’єкт дослідження: Гідролізат дріжджів.
Обладнання і посуд: 1. Нагрівальний прилад;
2. Штатив із пробірками.
Реактиви: 1. NaOH, 10 %-й розчин;
2. CuSO4, 5 %-й розчин.
Техніка виконання роботи
У пробірку наливають 1 мл гідролізату, додають 1 мл 10 %-го розчину NaOH і 0,5 мл 5 %-го розчину сірчанокислої міді. Спостерігають появу фіолетового забарвлення, що свідчить про наявність пептидних зв’язків.
В. Проба Троммера на рибозу і дезоксирибозу, які містяться у гідролізаті дріжджів
Об’єкт дослідження: Гідролізат дріжджів.
Обладнання і посуд: 1. Нагрівальний прилад;
2. Штатив із пробірками.
Реактиви: 1. NaOH, 10 %-й розчин;
2. CuSO4, 5 %-й розчин.
Техніка виконання роботи
У пробірку наливають 1 мл гідролізату, додають 0,5 мл 10 % -го розчину їдкого натру і 5 крапель 5 %-го розчину сірчанокислої міді. Суміш перемішують і підігрівають до кипіння. Спостерігають появу жовтого забарвлення, яке свідчить про утворення гідроксиду міді. Він при тривалому нагріванні перетворюється на оксид міді цеглисто-червоного кольору.
С. Молібденова проба на фосфорну кислоту
Об’єкт дослідження: Гідролізат дріжджів.
Обладнання і посуд: 1. Нагрівальний прилад;
2. Штатив із пробірками.
Реактиви: Молібденовий реактив.
Техніка виконання роботи
У пробірку наливають 1 мл гідролізату, додають 1 мл молібденового реактиву і кип’ятять декілька хвилин. Спостерігають появу жовтого осаду фосфомолібденовокислого амонію.
Контрольні запитання
Що таке нуклеопротеїни, який їхній склад і біологічне значення?
Яка будівля ДНК? Розповісти про її значення.
Назвіть особливості будівлі і функції різних видів РНК.
Напишіть формули пуринових і пиримідинових основ.
Напишіть мононуклеотиди ДНК, з'єднаєте їх між собою.
Напишіть пари азотистих основ – аденін-тимін, гуанін-цитозин, з'єднайте водневими зв'язками.
