Лабораторна робота № 2 «загальні властивості амінокислот»

Мета заняття: вивчити загальні властивості амінокислот.

План заняття

1. Визначити наявність ά-аміногруп в амінокислотах за допомогою азотистокислого натрію та оцтової кислоти.

2. Визначити наявність ά-аміногруп в амінокислотах (по нінгідрину).

3. Визначити буферні властивості амінокислот.

4. Виявити пептидний зв’язок між амінокислотами.

1. Визначення наявності ά-аміногрупи в амінокислотах за допомогою азотистокислого натрію та оцтової кислоти

Об'єкт дослідження: Будь-яка амінокислота (5 %-й розчин) або гідролізат білка (10 %-й розчин).

Обладнання і посуд: 1. Штатив із пробірками;

2. Піпетки на 1…2 мл.

Реактиви: 1. Азотистокислий натрій, 3 %-й розчин;

2. Оцтова кислота концентрована (льодяна) або H₂SO₄ 1,5 %-й розчин;

Техніка виконання роботи

В одну пробірку наливають 1 мл розчину, що досліджується (амінокислота або білок). У другу – стільки ж води (контрольна проба). В обидві пробірки доливають рівний об'єм азотистокислого натрію та по 1 мл оцтової або сірчаної кислоти. Суміш струшують. Порівнюють інтенсивність утворення бульбашок із газоподібного азоту в обох пробірках – (поодинокі бульбашки газу в контрольній пробі – це окиси азоту, що утворюються в результаті руйнування азотистої кислоти).

2. Дослідження наявності α- аміногрупи в амінокислотах (нінгідринова реакція)

Реакцією α-аміногрупи, що характерна та частіше всього застосовується, є нінгідринова реакція (для точного визначення зовсім незначних концентрацій амінокислот). Усі амінокислоти і пептиди, що містять ᾳ-аміногрупу, дають з нінгідрином синє забарвлення.

Об'єкт дослідження: Будь-яка амінокислота (5 %-й розчин) або гідролізат білка (10 %-й розчин).

Обладнання і посуд: 1. Нагрівальний прилад;

2. Штатив з пробірками;

3. Крапельниці.

Реактиви: Нінгідрин, 0,2 %-й спиртовий розчин.

Техніка виконання роботи

У пробірку наливають 1 мл розчину, що досліджується, додають 1 мл нінгідрину. Суміш нагрівають до кипіння і дають остигнути. Спостерігають появу забарвлення.

3. Визначення буферних властивостей амінокислот

Буферні властивості амінокислот визначають шляхом співставлення кількості лугу або кислоти, які потрібно додати до розчину цих речовин і до води, щоб змінити реакцію середовища на лужну або, відповідно, на кислу. Обидві рідини мають близькі вихідні значення рН. З метою визначити, як змінюється цей показник у лужну сторону використовують за індикатор фенолфталеїн, який набуває червоного забарвлення при рН 8,3…10. Зміна реакції середовища на кислу визначається за допомогою метилоранжу, для якого зона переходу жовтого забарвлення в нейтральному і слабкокислому середовищі на оранжеве відбувається при рН 3,1…4,4.

Об'єкт дослідження: Розчин будь-якої амінокислоти або гідролізату білків.

Обладнання і посуд: 1. Штатив з пробірками;

2. Піпетки на 2 мл з поділками.

Реактиви: 1. Гідрооксид натрію, 0,05 н розчин;

2. Соляна кислота 0,05 н розчин;

3. Фенолфталеїн, 0,1 %-й розчин у 50 %-му спиртово-му розчині;

4. Метилоранж, 0,1 %-й розчин.

Техніка виконання роботи

У дві пробірки наливають по 2 мл розчину амінокислоти або гідролізату білків, у дві інші – по 2 мл води. В одну пробірку з джерелом амінокислот і в одну з водою доливають по 1…2 краплі фенолфталеїну, після чого з допомогою NаОН доводять реакцію до слаболужної. Спостерігають, який об'єм лугу витрачений у кожній пробі для зміни рН на лужну.

До решти пробірок наливають по 1-й краплі метилоранжу і титрують НСl до появи оранжевого забарвлення. Відмічають, скільки витрачено НСl для зміни рН.

4. Виявлення пептидного зв'язку між амінокислотами

У молекулах білків усі амінокислоти зв'язані пептидним зв'язком (первинна структура протеїнів). Пептидний зв'язок виявляється за допомогою біуретової реакції Піотровського по утворенню фіолетово-червоної сполуки груп (СООН) з міддю в сильно-лужному середовищі.

Об'єкт дослідження: 1. Яєчний білок, 1%-й розчин;

2. Молоко;

3. Желатин, 1 %-й розчин;

4. Глікоколь, 1 %-й розчин.

Обладнання і посуд: 1. Штатив з пробірками;

2. Піпетка на 1 мл;

3. Крапельниці.

Реактиви: 1. Гідроксид натрію, 10 %-й розчин;

2. Мідь сірчанокисла, 5 %-й розчин.

Техніка виконання роботи

В одну пробірку наливають 1 мл розчину яєчного білка, другу – стільки ж молока, у третю – желатину, у четверту – глікоколю. До кожної пробірки доливають рівний об'єм гідроксиду натрію, перемішують і додають по 1мл розчину сірчанокислої міді. Слід уникати надміру СuSO₄, синій колір якого буде маскувати фіолетово-червоне забарвлення, яке свідчить про наявність пептидних зв'язків. Визначають зміну забарвлення в кожній пробірці.